хочу сюда!
 

Lana

48 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 45-55 лет

Заметки с меткой «моє місто»

Моє місто

У багатьох містах стоїть танк. У нас він у такому місці, що вийшов головним орієнтиром району. Ніхто не каже "біля такого-то суду". Мало хто говорить "біля дитячої лікарні". Майже всі - "біля танку". З цього місця і почалась моя прогулянка.


[ говнофоткі з кулькулятора ]






Чот підзадовбалась я

морально. Ситуація така дивна - бути тим хто дивиться, як хтось інший себе гробить. Спостерігати і нічо не робити, бо хз, що тут можна зробити. Намагаюся знайти вихід, навіть не заради людини, а заради себе, щоб вийти з цієї безпомічної позиції і відчути результат від активних дій. 

Варила малинове варення. Обпекла пальці. Сьодні хочу занести їх на манікюр. А ви любите процедури в салонах краси? Мені там нестерпно нудно і хочеться поскоріше вийти. Це так довгоооо. Часто боляче))) Хтось весь час намагається з тобою говорити на нецікаві тобі теми. Тебе всі торкаються. их. Але виглядати краще теж хочеться, тож я збираюся з духом і таки виходжу часом на всілякі покращуючі процедури, як в ополонку шубовснути. 

Мурала вам Хмельницького у стрічку. А мені швабру і праску в руки. 
Там пише "Хмельницький - місто доброти"


Пемеесне. Плюйу йадом.

Мене все бісить! Поводок під ногами бісить! Шерсть, як приправа бісить! Погода бісить! Дивляться на мене всі криво, говорять якось не так! 

Кобила десь 19-тирічна в транспорті бісить! Подумати лиш, вперлася на місце "для пасажирів з дітьми та інвалідів" і сидить ска! Заходить мама з хлопчиком і дівчинкою років 2-3 та мусить тулити їх двох на одне сидіння і, стоячи, колінами притримувати, щоб не позвалювалюся, бо те чмо впендюрилося у вікно і навіть не подумало встати!

Тітка бісить незнайома! Сидить і ска хвилин 5 спостерігає, як її собака загнала у кут хлопчину років 6-7, гавкає і не випускає. Я поки до них дойшла, почала пса гонити, він переключився на мене, а хлопченя ще й мене захищати кинулось, аж потім схопило м'яча і вимелось зі стадіону. Бля, я думала її роздеру! Сидить, як майска роза і тупо наблюдає, падла! В мене два пси і я роблю помилки,  можу часом їх з виду випустити, всяке буває. Но сидіти й дивитися, як в дитини піджилки трусяться та навіть пальцем не ворухнути - кіно вона бля знайшла! Може цуцик тітці набрид і вона тайно надіялася, що хтось його нарешті зараз пиздане, щоб той випустив дух?  Бісить скотина!

І вопше, короче, всьо бісить! Бісить!!! БІСИТЬ!!! 

Всьо. Виговорилась.  Пішла. Всім добра і щастя. Ваша Ньотка. Бгггг!

зи. І баги на сайті бісять!

АПД.  З острахом відкривала коментарі. Чекала чого завгодно. Піццот раз пожаліла, що опублікувала.... А в камах, виявляється, рай і розумінняomg! Шок! Дякую вам, дівчатаprey


Вибралася сьогодні до друзів

Сусіди з моєї колишньої квартири. Завозила відремонтований джгут, в'язала колись. 

 
[ говнофоткі з калькулятора і мій шок ]

Всім добра і грамотності. Амінь. 

Пара фото

Давно діло було. У теці "В блог" завалялися. 


[ без слів ]

В мене всьо харашо, єссі шо

Живу. Спокійна. Чекаю НР. Не знаю чого чекати від НР. 
Ялинку ще не поставила, квартиру не прикрашала. Деякі люди он навіть поверхи свої вже вмудрилися обвісити гірляндами, а я медитативно вирізаю фігурки з мандаринових шкірок.

[ парафото ]


віршування в окупації

31. асоціативні паралелі (після прочитання афоризмів Є. Лєца).

"багатьом нулям здається,
що вони - орбіта,
по якій обертається світ.
...сума нулів - загрозлива цифра.
із багатьох нулів легко зробити ланцюг..." -

який же мудрий цей поляк Єжи Лєц!
а ще він казав, що у кожному столітті
є своє середньоріччя... -
це саме про цю територію моєї країни
у сьогоденні,
яку розбомбили,
розтрощили в руїну кремлівські нулі.
і,
прикриваючись тілами дітей і жінок,
старими і немічними,
єхидно ХОРОБРО з-за спин їх вигукують світу
- ...спрбуй дістати... -
і затушковують здурених в банці амбіцій.
а найвИсоконУлевий нуль потім розстрілює
з гумконвойної зброї
щит із тих тіл,
бо йому він уже не потрібний.
цинічна промовка в устах його весело грає
- ...ви великий народ із красивою мовою
у величній державі...та ми ж, врешті, брати... -
і посміхається посміхом вбивці.

2.
позавчора (22/08-2014р.)
вибухав
склад боєприпасів бандюків,
гумконвойний дарунок "великих" нулів.
аж майже чотири години лякали вибухи ті
усіх мешканців міста,
відданих всім єством нулевеличности -
жертовно, тілесно й духовно
(окупанти повідали трохи пізніше,
що то була пристрілка новітньої зброї).
перелякані,
але жують і топчаться в стійлах своїх хатин,
роззявили рота -
слухають паханів
як чередників череда.
слухають,
моляться на пустоти нулів істеричної дурості,
на ідол нуля -
що зверху присів,
газує і дметься лайном у зненависті
- ...процвітай же, моя лугандонія,
в ароматі моїх бажань... -
скидує мантру знехотя в натовп,
що нестямно і палко,
до самопожертви,
судомно аж молиться
ідоловклінно промовляючи скинуту мантру
зверху...

Уважаєме Мірозданіє!

Таки ти знову спалилося. що читаєш мій блог. за що я безмежно вдячна. А я ж навіть не мала на меті нити. Чи то може читачі настільки бажають мені добра, що варто написати, як одразу усе налагоджується. 

У продовження попередньої замітки.

Спершу таксист замість того, щоб узяти з мене більше, бо не було мілких (із моєї ж ініціативи), взяв на 4 гривні менше. І не в шести чи чотирьох гривнях справа, ви ж розумієте! А у людському відношенні. Казав, що буде стояти недалеко в холодку, якщо надумаю і назад на таксі. Спершу думала, що їхати не буду, але гроші поверну, а то якось незручно виходить, але довго просиділа в очікуванні прийому, тож його не застала :( 

Ветеринар сказав, що Алісі насправді краще. Що та ямка була з самого початку, але око було настільки почервонівше і мутне, що я не бачила. Я не знаю так це чи ні, але повірила, будєм посмотрєть. Він мене настільки обнадіяв, що й сам не знає, напевно! 
Останні два уколи сьогодні не стала колоти вдома, взяла із собою. А то коли виходить з першого разу, а коли собак так смикається, що ледь не ламає голку у собі. Хай, думаю, краще спеціаліст вколе. Спеціаліст вколов і не взяв із мене ні копійки за прийом ні за те, що вколов. 

Я насправді не люблю халяви, не гонюся за нею. Мені соромно забрати в людини час і не заплатити. Але сьогоднішні мужики (таксист і ветлікар) мене трохи розчулили таким ставленням. Спасибі їм і промені добра у всьому від мене і від волохатого лотоса!

Назад у маршрутці було вільне моє улюблене місце - сто років там уже не їздила! 

І да, на завершення мені привалило матеріально! Чудасія якась сьогодні та й годі! 

Аліса підморгує усім вам сльозливим оком і бажає побутових звичайнісіньких чудес. Я приєднуюся. День ще не завершився, може статися багатецько приємного podmig 








А рівно рік тому

в мене були мальви  

Сходила сьогодні туди - є! Тільки якісь червонясті більше.
[ Читати над фото ]


І все це в ось цих корчулях під церквою. Точніше, під церквами. 

-//-//-//-

І не в тему. Позакривала більшу частину постів, ввиду свого нового статусу. Френдити теж не всіх підряд буду, як досі. 

Одного святкового ранку

можна зайти у грузинський магазинчик поруч, взяти великий круглий, як сонце хачапурь (я в курсі, що пишу неправильно) і поїхати снідати сюди

[ Читати фото ]


Потім стало жарко. Дуже жарко! А ще я забула запальничку, та і пора було пити пігулки, так шо на маршрутку і додому. Аліса досі дрихне під вхідними дверима (там найхолодніше). 
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая