хочу сюди!
 

Алёна

47 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 40-52 років

Замітки з міткою «євген пригожин»

Секретна армія Путіна в деталях.


Приватні військові компанії зайняли міцні позиції в сучасному світі. Вони є частиною гібридних воєн, які не вщухають ось уже кілька десятиліть. Гібридні війни можна сміливо назвати логічним розвитком після масштабної Холодної війни між США і СРСР, але з істотними модернізаціями озброєння.
Регулярні збройні сили є занадто "грізним і не поворотким механізмом". Сьогодні вони існують радше для гаранта безпеки, залякування, показових навчань, статей витрат держави. Чисельність їх занадто велика, а значить, будь-який супутник зможе помітити пересування військових. Чисельність також впливає і на швидкість пересування.

Пригожин - початок і продовження злочинної кар'єри

22:24 25 червень Київ, Україна



Євген Пригожин, за даними бази «СПАР-Інтерфакс» - директор і бенефіціар ТОВ «Конкорд менеджмент і консалтинг», директор ТОВ «Конкорд кейтеринг» і керуючий групою компаній «Конкорд». Діяльність компанії «Конкорд» пов'язана з організацією харчування в школах і військових частинах, виконанням інших держконтрактів. Також ця компанія займається будівництвом.

Широку популярність Пригожин отримав як «кухар Путіна» завдяки його фірмі, яка організовує офіційні прийоми і харчування перших осіб Росії. Пригожин іноді особисто, у вигляді офіціанта, подає страви на заходах президента Росії.

Крім цього, олігарха звинувачують у створенні, управлінні і заступництві сумнозвісних найманців з групи «ПВК Вагнера», яких також називають приватною армією Путіна.

Нещодавно Пригожин подав до суду на видавництво «Ехо Москви», 10 червня 2021 року через звинувачення на його адресу з приводу причетності до ПВК, а також на незалежне видавництво «Медуза», за фактом звинувачення його в нібито притягненні неповнолітніх до заняття проституцією. Це дало можливість ознайомитися з матеріалами його першого судової справи і зрозуміти, що наближена до Путіна людина - звичайний злочинець.

У 1981 році Євгенія Пригожина засудили відразу за 7 статтями:

- за ст. 144 ч. 2 КК РРФСР - крадіжка, вчинена повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з проникненням в житло, приміщення чи інше сховище, а так само що завдала значної шкоди потерпілому. Терміном на 5 років;

- за ст. 15 і 144 ч. 2 КК РРФСР - відповідальність за підготовку до злочину і за замах на злочин і крадіжку, вчинену повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з проникненням в житло, приміщення чи інше сховище, а так само що завдала значної шкоди потерпілому. Терміном на 4 роки;

- за ст. 147 ч. 3 КК РРФСР - шахрайство, вчинене у великих розмірах, або організованою групою, або особливо небезпечним рецидивістом. Терміном на 7 років;

- за ст. 210 КК РРФСР - втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у заняття жебрацтвом, проституцією, азартними іграми, а так само використання неповнолітніх для цілей паразитичного існування. Терміном на 4 роки. Саме через цю статтю Пригожин подав до суду на незалежне ЗМІ;

- за ст. 146 ч. 2 п. п.«а», «б» КК РРФСР - напад з метою розкрадання чужого майна, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинене а) за попередньою змовою групою осіб; б) із застосуванням зброї або інших предметів, використовуваних як зброю;

- ст. 41 КК РРФСР - за не відбуте покарання - 2,5 року умовно, його засудили до додаткового 1 року ув'язнення.

За сукупністю злочинів, Пригожин отримав 13 років позбавлення волі в трудовому таборі посиленого режиму.

Выдержка из дела от 6 октября 1981 года народного суда, Ждановского района. В нем Евгения Пригожина приговорили к 13 годам лишения свободы.

Витяг зі справи від 6 жовтня 1981 року народного суду Жданівського району. У ньому Євгенія Пригожина засудили до 13 років позбавлення волі.

Хоч майбутній "кухар Путіна» не схиляв неповнолітніх до проституції, він все ж втягував неповнолітніх в злочинну діяльність. За матеріалами слідства, Копаєв, який був спільником Пригожина, на момент скоєння злочинів був неповнолітнім. Про це також є інформація в матеріалах справи:

Отклоненное судом ходатайство адвоката Пригожина по статье о вовлечении несовершеннолетних в преступную деятельность по факту дачи обратных показаний несовершеннолетнего Копаева.

Відхилене судом клопотання адвоката Пригожина за статтею про залучення неповнолітніх в злочинну діяльність за фактом дачі зворотних показань неповнолітнього Копаєва.

Також відомо за матеріалами судової справи, що Пригожин діяв не один, а в змові мінімум з чотирма спільниками. Ось епізоди, вчинені злочинною групою разом з майбутнім олігархом:

Эпизод с вооруженным нападением и с участием несовершеннолетнего Копаева

Епізод з озброєним нападом і за участю неповнолітнього Копаєва

Эпизод совершенный по предварительному сговору с Бушманом, кража со взломом

Епізод, вчинений за попередньою змовою з Бушманом, крадіжка зі зломом

Эпизод с неудавшейся кражей Пригожина, которую впоследствии удалось реализовать вместе с подельниками

Епізод з невдалою крадіжкою Пригожина, яку згодом вдалося реалізувати разом з подільниками

Еще два эпизода краж квартир со взломом по предварительному сговору

Еще два эпизода краж квартир со взломом по предварительному сговору

Ще два епізоди крадіжок квартир зі зломом за попередньою змовою

Эпизод по статье мошенничество в сговоре

Епізод за статтею шахрайство в змові

А ось ще одна цитата з матеріалів справи, яка підтверджує, що Пригожин і його подільники залучали неповнолітнього Копаєва в злочинну діяльність:
Незважаючи на спростування статті про залучення Євгеном Пригожиним неповнолітніх в заняття проституцією, вже в 18 років (саме в цьому віці він був засуджений вперше), майбутній бізнесмен був закоренілим рецидивістом. Крадіжки і розбійні напади стали освітою для соратника Путіна, який перетворився на спонсора і творця найманого угруповання Вагнера.
Саме найманці Вагнера брали участь в анексії півострова Крим, в бойових діях на Донеччині, в збройних конфліктах Лівії і Сирії, а також в Центральній Африці.

Друга частина розслідування стосуватиметься своєрідної пропаганди ПВК Вагнера за допомогою ЗМІ. Варто відзначити, що з приводу звинувачення бізнесмена в причетності до вагнерівців він також подав до суду на московське ЗМІ.

19 травня відбулася прем'єра фільму «Турист». Сам фільм - це якась пропаганда ПВК і їхніх "успіхів", які опосередковано належать самому Пригожину, як безпосередньому куратору. Це підтверджує і сам позов "хазяїна" ПВК на видання «Ехо Москви», яке стверджувало, що він власник ПВК Вагнера і його спонсорство фільму «Турист».
Дії кінострічки розгортаються в Центральній Африканській Республіці, де головний герой з позивним «Турист» прибуває в ролі інструктора з Росії, для тренування воїнів армії ЦАР. Жанр фільму - бойовик. Вперше фільм був показаний ще 14 травня в Африці. 19 травня його показали по НТВ, однак в нічний час. Картина показує, як «Турист» постає в образі російського героя, який бореться в ЦАР за справедливість.

Позов Пригожина на ЗМІ, яке стверджувало, що він власник ПВК Вагнера і його спонсорство фільму «Турист», м'яко кажучи, суперечать один одному.

У спеціальному інтерв'ю для незалежного видання троє колишніх співробітників ПВК Вагнера (просили не називати їхніх імен зі зрозумілих причин), розповіли деякі подробиці зі зйомок фільму.

"Там на 15-й секунді трейлера як ніби сам Дмитро Валерійович Уткін промайнув! Дуже схожий актор - навіть дикція. Ну, дуже вже схожий", - прокоментував трейлер фільму «Турист» один з вагнерівців, який особисто знайомий з Уткіним. І дійсно, якщо придивитися - схожість просто вражає:

Сравнение актера Глеба Темнова из фильма «Турист» (слева) с командиром ЧВК Вагнера Дмитрием Уткиным (справа)Сравнение актера Глеба Темнова из фильма «Турист» (слева) с командиром ЧВК Вагнера Дмитрием Уткиным (справа)

Порівняння актора Гліба Темнова з фільму «Турист» (зліва) з командиром ПВК Вагнера Дмитром Уткіним (праворуч)

"Вони ж для масовки використовували вагнерівців реальних - у мене там два знайомих засвітилися. У трейлері видно одного з них: він там з кулемета стріляє з багажника джихад-мобіля. А другий мені сам подзвонив і попросив, щоб я його в кіно дивився", - поділився інший колишній співробітник структури Пригожина, який знав бійців з ПВК, що знімалися у фільмі.

Один из действующих вагнеровцев, которого использовали в фильме в качестве массовки

Один з діючих вагнерівців, якого використовували у фільмі в ролі масовки

"Все знайоме до болю! Просто з парку нашого брали і використовували на зйомках. Техніка виготовлялася в Сирії на базі у нас, а в Африку її потім вже перекидали. У трейлері, наприклад, «Урал» перетинає дорогу - і видно прямо, що його переробляли наші фахівці. Там на кузов нашивались металеві листи, а в них пророблялися ніби як бійниці - це сильно відрізняється від заводської версії", - розповідає про військову техніку в фільмі вже третій ветеран із загону ПВК, який брав участь в сирійській кампанії.

"Знімали там взагалі в умовах, наближених до бойових. Всі грають самих себе! Навіть фасашники (представники Збройних сил Центральноафриканської Республіки, Forces Armes Centrafricaines, скорочено FACA) натуральні знялися ну, армія", - продовжує ветеран ПВК Вагнера. Примітно, що режисер фільму Андрій Батов стверджував, що воїнів армії ЦАР зіграли цивільні.

Участь справжніх вагнерівців, використання їхньої техніки, фінансування Пригожиним фільму говорить про спробу "відбілити" репутацію найманців, що беруть участь в бойових діях в Африці. Однак звинувачення на адресу найманців і російських "інструкторів" в насильстві і крадіжках серед місцевого населення, що неодноразово фіксуються місією ООН і французькими журналістами, не зможуть бути виправдані показаним пропагандистським фільмом.

Хай там що, виправдання військових злочинів, здійснених росіянами, не головне завдання фільму. Як повідомляє один з наближених до проєкту «Турист», фільм планували зняти ще в кінці 2018 року. Це пов'язано з убивством 3-х журналістів в ЦАР, які приїхали знімати розслідування про групу ПВК Вагнера в Африці. Тоді незалежні журналісти з'ясували, що причетними до вбивства їхніх колег є ніхто інші як співробітники пригожинської ПВК. Випадок набув суспільного резонансу ще й завдяки питанню журналіста Іллі Азара на щорічній пресконференції Володимира Путіна, змусивши президента РФ виправдовуватися і лукавити перед журналістом.

Втім, цей фільм, за задумом, повинен був виправдати і інші витівки вагнерівців, в тому й в Сирії, де вони по-звірячому вбили військовополоненого.

Проте, як би не намагався Євген Пригожин "відбілити" репутацію своїх найманців у фільмі, у нього це так "добре" вийшло, як і приховати своє минуле. "Особистий кухар Путіна" з юнацьких років був злочинцем - злочинцем і залишився. Пригожин, який зробив кар'єру в 90-их, прямо натякає, що з ним краще не жартувати. Його не сильно хвилює репутація серед мирного населення і сучасних "іноагентів", які отримали свій статус у зв'язку з новими законами РФ. Головне для таких людей, щоб "ватажок" банди був ними задоволений, щоб вони йшли на "справу" без страху і жалю. А нинішній "ватажок", по всій видимості, залишається задоволений, якщо ПВК Вагнера, як і раніше, залишається "невизнаним" Кремлем угрупованням, про яке чутно в різних точках світу, де проявляються інтереси Росії і особисто Путіна.
https://myc.news/ua/rassledovaniya_/prigozhin__nachalo_i_prodolzhenie_prestupnoj_karery?fbclid=IwAR0YqiiDv6A3bw8FBP7SP36nCjj7BWqiwVDPqOU1pG3Ok0rN2RlDis7reYc

Росія, Україна, літаки. Українські помічники Пригожина


09:17 16 травень Київ, Україна



Цього року ми відсвяткували День Перемоги публікацією розслідування про те, хто і як підставив Україну під звинувачення у незаконній торгівлі зброєю у Лівії, а українських пілотів під ракети турецьких «Байрактарів».

Пропаганда не росте на порожньому місці

Як виявилося, знищені в Лівії літаки Іл-76, які «грушні» блоги та телеграм-канали називали «українськими», насправді, з високою долею ймовірності, належали бізнесмену індійського походження Джайдіпу Мірчандані (Jaideep Mirchandani), який був включений (а потім виключений) до санкційних списків США за надання допомоги сирійському режиму Башара Асада, а потім став фігурантом розслідувань поставок зброї до Лівії.Однак Мірчандані організовував роботу не сам. Для створення схеми, яка дала можливість постачати зброю підрозділам фельдмаршала лівійських повстанців Халіфи Хафтара, якого офіційно підтримує Кремль, в Україні було створено низку компаній. Ці компанії були офіційними орендарями та операторами літаків, які через офшорні компанії-прокладки, ймовірно, належали Мірчандані та виконували вантажні рейси для «вагнерівців» до Лівії та країн Африки.Російська пропаганда доклала багато зусиль, щоб переконати всіх у тому, що українська влада знала й активно підтримувала діяльність авіакомпаній, пов’язаних із Мірчандані, в тому, що стосується поставок зброї армії Халіфи Хафтара.

Однак трохи складнішим завданням для російських пропагандистів стала необхідність пояснити, як ті самі компанії та літаки перевозять зброю та техніку для «офіційних» російських військових інструкторів до Центрально-Африканської Республіки (ЦАР).Разом із тим, російській пропаганді є на що спиратися! Це Державіаслужба України надала авіакомпаніям-операторам та їхнім літакам ліцензії та дозволи здійснювати перельоти до Лівії та інших гарячих точок. Це українські громадяни числяться засновниками компаній, які зверталися по дозволи до Державіаслужби.Це українські спецслужби та правоохоронні органи ніяк не реагують на прямі зв’язки між українським бізнесом та російським ГРУ і Євгеном Пригожиним. Давайте розбиратися, хто кому тут Мірчандані.

Хіба я сторож літакам моїм?
У день, коли стало відомо про знищення в аеропорту Ель-Джуфри двох Іл-76, більшість російських та українських медіа написали, що це були українські літаки. Ними оперувала українська компанія «Європа Ейр» (ЄДРПОУ 38941487, заснована 18.10.2013), якою володіла українка — Катерина Павлівна Нефедова, 1953 року народження.Як стало відомо у процесі розслідування, загалом компанія Нефедової «Європа Ейр» взяла в оренду та оперувала одночасно сімома літаками. Вони належали офшорній компанії Infinite Seal Inc., ймовірно, пов’язаній із Джайдіпом Мірчандані:

UR-CRP (1013409303);

UR-CMC (1013407230);

UR-EAB (1003403075);

UR-CRN (1023412399);

UR-BXS (1023411368);

UR-EAA (0033446350);

UR-COE (0093498974).
Ось вам справжні хитросплетіння логістичних схем. Вони використовуються для поставок зброї у місця, куди поставляти такі товари й не можна (хоч бажаючих і вистачає). Щоб розібратися, необхідно уважно вивчити історію кожного з цих бортів.Однак спочатку ми підемо простішим шляхом та дізнаємося, як українка родом з Яготина стала оперувати повітряним флотом, який возить російську зброю? На даний момент усе, що можна дізнатися про Катерину Павлівну з відкритих джерел — це те, що вона перебуває у стані розірвання шлюбу. Про це йдеться на одному з сайтів-агрегаторів судових рішень. Втім, співчувати ніколи.Там само написано, що пов’язаною особою у справі про встановлення факту розірвання шлюбу є чоловік на ім’я ЕЛЬ-ЮНЕС ХАСАН МОХАМЕД ХАСАН АБЕД. Відповідна ухвала Дарницького районного суду міста Києва у справі №753/19944/20 говорить про те, що Хасан Мохамед Ель-Юнес є громадянином (підданим) Хашимітського Королівства Йорданії.Прізвище «Нефедова» є досить поширеним в Україні. Втім, якщо додати по-батькові «Хасанович» чи «Хасанівна», пошук стає ефективнішим. Саме тому досить легко вдалося знайти особу на ім’я Руслана Хасанівна Нефедова. Вона виявилася помічницею (на платній основі) депутата Верховної Ради України четвертого скликання Льовіна Анатолія Івановича.Пан Льовін відомий тим, що неодноразово ставав фігурантом пропагандистських пасквілів грушного блогу «diana mihailova». Хоча, як ми зрозуміли з попередніх серій цього розслідування, таким чином російське ГРУ прикриває свої оборудки. Заодно відводячи від себе підозру та звинувачуючи Україну.Крім того, сама Руслана Нефедова засвітилася разом із Джайдіпом Мірчандані, коли 8 листопада 2016 року вони відвідували КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв». Там вони з’явились як закордонні інвестори від імені компанії, що офіційно належить Мірчандані — «Sky One FZE». В офіційному листі було вказано:Руслана Нефедова є персональною помічницею Мірчандані.


Делегацію «інвесторів» зустрічав екс-перший заступник голови обласної ради Михайло Соколов. Натомість губернатор Миколаївщини Олексій Савченко залишися необізнаним про те, хто і навіщо приїжджав. Місцева преса досить прискіпливо висвітлювала візит. Із Мірчандані спілкувалися представники приймаючої сторони: Костянтин Жело (екс-директор КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв») та чинний директор КП «МАМ» Андрій Семенов.


Спиною до фотографа на світлині, ймовірно, сидить саме Руслана Нефедова — дочка власниці ТОВ «Європа Ейр». Одразу після знищення літаків у Ель-Джуфрі про цей епізод згадав тільки одеський журналіст Олександр Коваленко.

Головне в розслідуваннях — не вийти на себе
Літаки, які могли возити зброю для «вагнерівців» до Лівії та ЦАР, належать Джайдіпу Мірчандані. А донька власниці компанії-оператора Руслана Нефедова є його особистою помічницею. Попри ці моменти, очевидним фактом є наступне: хтось безпосередньо в Україні приймав рішення та надавав свої ресурси для того, щоб отримувати всі необхідні державні документи. В тому числі й ті, що стосувалися ремонту літаків. Сюди ж додайте інші дрібні потреби — хоча б їх реєстрацію та ліцензування в Україні.Іншими словами, інформація про діяльність авіакомпаній-операторів не могла пройти повз Службу безпеки України. Це доводить і запис телефонної розмови між президентом корпорації «Титан» Анатолієм Льовіним, помічницею якого також була Руслана Нефедова, та трагічно загиблою у авіакатастрофі під Тегераном Оленою Малаховою — формальною власницею третього літака, спаленого «вагнерівцями» в аеропорту Місурата (Лівія).
Переносимось у серпень 2020 року. Минув рік після подій у Лівії та півроку від загибелі Олени Малахової. І от, громадська організація «Стоп Корупції» організувала для Анатолія Льовіна прес-конференцію. Там він оприлюднив запис телефонної розмови з Оленою Малаховою, в ході якої вона звинувачує співробітників Департаменту контррозвідувального захисту економіки СБУ в отриманні хабарів.Льовін стверджує: СБУ таким чином хотіло віджати підконтрольне йому підприємство ТОВ «УРАРП». Водночас сам Льовін (точніше, пов’язані з ним підприємства) були і є фігурантами низки кримінальних проваджень: №№ 22015101110000040, 12016100090000706, 12016100090014815, 42015000000000111.Роль самого Льовіна у схемах із постачанням вантажів у підембаргову Лівію встановити важко. Скоріше за все, саме на його підприємствах здійснювався ремонт двигунів для літаків, що використовувалися для повітряного мосту між Фуджейрою та Ель-Джуфрою. Однак його публічні свідчення є вкрай важливими, щоб відповісти на запитання — чому СБУ ніяк не реагувала на ситуацію з літаками в Лівії.До того ж, це чергове підтвердження того факту, що після реформи СБУ має втратити невластиві їй функції. Оскільки застосовуються ці можливості далеко не за призначенням.Так чи інакше, досить чітко видно — галузь послуг повітряного транспорту в Україні є досить вузькою. Тому залишити щось непоміченим тут дуже важко. Дочка власниці знищених Ілів Катерини Нефедової — Руслана — була помічницею Льовіна та Мірчандані. Льовін був бізнес-партнером Малахової, яка була власницею третього спаленого Іла.На жаль, поки що не вдається встановити роль та місце перебування чоловіка Катерини Нефедової — йорданця Хасана Ель Юнеса. Однак я припускаю, що він міг зіграти у створенні схеми з оренди вантажних літаків далеко не останню роль.

Спадщина Катерини Нефедової

Цикл розслідувань, чергову серію якого ви зараз читаєте, почався з короткого відео. На російському телебаченні вийшов сюжет, в якому пропагандист Рогаткін показав, як вантажний Іл-76 привіз до столиці ЦАР (точніше, аеропорту Бангі) російську військову техніку та зброю.Літак був ідентифікований як EX-76003 (серійний номер 1033418596). Згідно з даними відкритих джерел, він належав українській компанії ТОВ «Флай Скай Ейрланз».Ця українська компанія з’явилась 14 червня 2019 року. Батько-засновник — киянин на ім’я Кравченко Віктор Олексійович. Пізніше корпоративні права перейшли до Резніченка Олександра Сергійовича. Цікавим фактом є те, що людина на ім’я Кравченко Віктор Олексійович у 2004 році посідала посаду директора ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД», який контролюється Анатолієм Льовіним через його концерн «Титан».Російський онлайн-сервіс «Russian planes» містить інформацію про п’ять літаків, якими оперує українська компанія Fly Sky Airlines:

EX-76003 (1033418596), вже згаданий у попередньому розслідуванні Іл-76, який привіз зброю для «вагнерівців» у ЦАР. До Fly Sky Airlines ним оперувала казахстанська компанія Azee Air, доки в неї не відібрали ліцензію за порушення ембарго в Лівії;

UR-FSD (1023411368), який так само був переданий від Azee Air та змінив бортовий номер з UP-I7660. До Azee Air ним оперувала «Європа Ейр» під бортовим номером UR-BXS;

UR-FSC (1023412399), літак, що був переданий від ТОВ «Європа Ейр», яка оперувала ним під бортовим номером UR-CRN;

UR-FSE (1003403075), так само переданий від «Європа Ейр» та змінив бортовий номер з UR-EAB;

UR-COE (0093498974), переданий від «Європа Ейр». Цього разу власники не стали заморочуватися зі зміною бортового номеру. Примітно, що до «Європа Ейр» літак належав вірменській авіакомпанії «Ветеран», про яку я писав у попередній серії(і, яка, ймовірно, також пов’язана з Джайдіпом Мірчандані).Чотирма з п’яти літаків, якими зараз оперує «Флай Скай Ейрлайнз», володіла компанія«Європа Ейр» Катерини Нефедової. Два з п’яти цих літаків були під контролем Azee Air, яку звинувачують у порушенні ембарго. І «Європа Ейр», і Azee Air, ймовірно, тісно пов’язані з Джайдіпом Мірчандані.Як бачимо, зареєстровані в Україні компанії обмінюються вантажними літаками як пиріжками. Ще й прямо під носом у правоохоронних органів. Можливо, у цьому процесі не було б на що й звертати увагу... Якби не перманентна російська істерика щодо того, що ці літаки здійснюють незаконні переміщення зброї. Можливо, і на російських пропагандистів не треба було б звертати увагу. Але маємо звіти Ради Безпеки ООН, які містять таку саму інформацію.Тож будемо уважно спостерігати за процесом прийняття нового законопроекту про СБУ. Скоріше за все, без докорінної реформи ситуація не зміниться.

https://myc.news/ua/rassledovaniya_/rosya_ukrana_ltaki_ukransk_pomchniki_prigozhina

Поставки російської зброї: таємні морські шляхи ГРУ

21:44 19 березень Київ, Україна



У своїх попередніх публікаціях я вже розповідав про логістичні схеми, які застосовують російські спецслужби для доставки зброї у гарячі точки, де воює приватна військова компанія “Вагнера”, контрольована Євгенієм Пригожиним.

Підставою для попереднього розслідування став кадр сюжету російського телеканалу, на якому вдалося розпізнати бортовий номер вантажного літака. Надалі, за цим номером вдалося викрити схему, яка використовується російськими спецслужбами, щоб підставляти Україну під критику міжнародних медіа, коли поставки зброї для вагнерівців зриваються.

На цей раз мене зацікавила публікація, розміщена на сайті білоруського медіа “Хартія’97”, у якій була вміщена світлина чоловіка, якого журналісти видання називають В’ячеслав Сергійович Тихонов.

У публікації йшлося про те, що фотографія була зроблена в суданському порту Порт Судан, через який до країн Африки потрапляє російська зброя, автомобілі та інші вантажі. А зображений на ній чоловік, якого в публікації назвали В’ячеславом Тихоновим, нібито, працює на Євгенія Пригожина, виконуючи роботу, пов’язану з логістикою.

На жаль, підтвердження його особи на даний момент через відкриті джерела знайти не вдалося, однак морське судно, яке зображене за його лівим плечем стало цікавою підставою для проведення розслідування, як попереднього разу такою підставою стали кадри з бортовими номерами літаків, що приземлилися у центральноафриканській столиці Бангі у січні цього року.

КОРАБЕЛЬ-ПРИМАРА СНОВИГАЄ МІЖ ГАРЯЧИМИ ТОЧКАМИ

На світлині, що викликала у мене зацікавлення, зображено корму судна “El Youssef” (міжнародний ідентифікаційний номер - IMO: 7422049). Назва судна читається з фотографії досить добре і гуглиться достатньо швидко.

Онлайн-сервіси спостереження за морськими транспортними засобами свідчать, що зараз судно переіменоване та називається “Manassa 2M” та направляється з лівійського порту Місурата до іншого лівійського порту Бенгазі.

Принагідно нагадую, що у Лівії точиться громадянський конфлікт між визнаним з боку ООН Урядом національної згоди та силами генерала Халіфи Хафтара, якого офіційно підтримує міністерство оборони Росії. На його ж боці воюють і підрозділи російських найманців ПВК “Вагнера”. Вантажний літак, що доставив зброю для вагнерівців до Центральноафриканської Республіки (ЦАР), про який йшлося у моєму попередньому розслідуванні, також був помічений у перельотах з Абу-Дабі до Лівії.

КОЖНА ЗАЛІЗЯКА НА ВОДІ - ПІД НАГЛЯДОМ

Онлайн-сервіси показують точне розташування судна “Manassa 2M” на карті, але тільки тоді, коли судно вмикає судовий транспондер AIS, який передає його місцеположення по спеціальних супутникових системах зв’язку. Зазвичай, щоб приховати справжні цілі та переміщення, капітани суден вдаються до відключення AIS. Однак, перебувати у відкритому морі з постійно відключеним AIS є небезпечним. Тому, інформація про переміщення є частково доступною.

Різні онлайн-сервіси стеження працюють по різному. Тому оновлення інформації на них відбувається не синхронно. Таким чином, деякі сервіси маркують, що судно “El Youssef” (воно ж “Manassa 2M” після перейменування) має сирійську національну приналежність, додаючи до його назви сирійський прапор.

Крім того, сервіси показують повну інформацію стосовно судна, хоча окремі дані доступні тільки за немаленьку абонентську плату для сервісу.

Російський онлайн-сервіс fleetphoto.ru містить всю історію судна, надаючи інформацію про його переіменування та назву компанії власника.

За цими даними, з квітня 2016 року, коли Росія нарощувала свою присутність в Сирії, власником судна “El Youssef”, яке носило назву “Haj Houryah”, була ліванська компанія “Cedar Marine Services SAL”.

Ще одного власника судна, яке, ймовірно, контролювало “El Youssef” (екс - “Haj Houryah”), я отримав зі звіту про інциденти з судами від 29 травня 2020 року.

У звіті йдеться про те, що на травень 2020 року власником судна була сирійська компанія Falcon Shipping Co. Така компанія дійсно існує, згідно з даними морських онлайн-сервісів.

На жаль більш детальної перевірки щодо сирійської компанії зробити поки що не вдалося, оскільки у Сирії не існує відкритих джерел з даними про юридичні особи. До того ж, компанії з ідентичною назвою здійснюють діяльність ще у В’єтнамі та у суданському Хартумі.

Назву “Haj Houryah” судно носило до квітня 2018 року, а вже з травня 2018-го до листопада 2020-го ходило під назвою “El Youssef”, після чого було переіменоване на “Manassa 2M”. Таким чином, фотографія, що стала приводом для цього розслідування була зроблена у період з травня 2018-го до листопада 2020-го. В той самий період, коли вагнерівці Пригожина нарощували свою присутність у Судані та ЦАР.

“ГЕОЛОКУЙ МЕНЕ, ЯКЩО ЗМОЖЕШ”

Щоб пересвідчитися в тому, що фото було зроблене саме у Порт Судані необхідно зробити геолокацію об’єктів, які на ньому зображені. На щастя на світлині добре видно велику будівлю, що має характерні ознаки.

Погугливши трохи світлини, зроблені у Порт Судані, ми без проблем знаходимо таку саму будівлю, але зняту у кращій якості.

Через доволі характерну форму будівлі, її добре видно і на Google Maps, тому зрозуміти, звідки було зроблене це фото - не важко. Таким чином, на скріншоті з Google Maps зеленим прямокутником відмічено будівлю, а червоним колом - місце, з якого могла бути зроблена фотографія.

ВІД ОДНІЄЇ РОСІЙСЬКОЇ ВОЄННОЇ БАЗИ ДО ІНШОЇ

Проміжний підсумок отриманої з відкритих джерел, інформації говорить, що судно “El Youssef” в період останніх п’яти років належало, спочатку, компанії “Cedar Marine Services SAL” (Ліван), а потім було продане, чи іншим чином перейшло у власність компанії Falcon Shipping Co. (Сирія).

За цей же період, онлайн-сервіси геолокації суден фіксують його у портах Стамбулу (Туреччина), Тріполі (Ліван), Александрія (Єгипет), Карайлар (Туреччина), Порт Судан (Судан), Місурата (Лівія), Бенгазі (Лівія). Вдалося також встановити, що з 13 по 19 грудня 2020 року судно “Manassa 2M” (екс - “El Youssef”) заходило до порту Новоросійськ (Росія).

Часто онлайн-сервіси не зберігають інформацію у відкритому доступі, так як заробляють на її архівуванні і продажу на замовлення. Але іноді, все ж вдається знайти окремі шматки відомостей, які раніше були проіндексовані в пошуковику Google.

Так, наприклад, сніпети (маленькі частини проіндексованого тексту) Google містять інформацію про маршрут судна “Manassa 2M” (екс - “El Youssef”) з Порт Судану до Тартусу.

Між Порт Суданом і Тартусом близько двох тисяч кілометрів морем. Це означає, що треба дуже постаратися, щоб долати такий час 1 місяць і 17 днів. Скоріше за все, судно “Manassa 2M” (екс - “El Youssef”) могло вимикати свій AIS, щоб таємно заходити у інші порти.

Слід відзначити, що у морському порту Тартус (Сирія) знаходиться 720-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ Росії, який існує з 1971 року, коли відповідні домовленості з сирійським урядом, про присутність військової бази, підписав СРСР, виступаючи на боці сирійців у війні з Ізраїлем. Це саме те місце, де загадковим чином, нібито, втопився заступник голови ГРУ Юрій Іванов під час морського купання на відпочинку. За даними інших джерел, під час інспектування морської бази. В період 2016-2020 року рух морських суден та воєнних кораблів Росії в цьому порту помітно інтенсифікувався.

У 2020 році Росія уклала з Суданом договір про розміщення у Порт Судані ще однієї російської військової бази, яка має знаходитися на місці колишнього селища на узбережжі Червоного моря, за 20 кілометрів на Північ від морського порту Порт Судану.

Іншими словами, сніпет у пошуковику Google свідчить про те, що судно “Manassa 2M” (екс - “El Youssef”) подорожувало з однієї військової бази Росії до іншої.

Якщо підсумувати, то судно, переміщення якого ми детально розглядаємо, відмічалося в усіх локаціях, пов’язаних з присутністю ПВК “Вагнер”: Лівія, Сирія, Судан. А також, заходило до Новоросійську, який є джерелом зброї та матеріально-технічного постачання для “гарячих точок”.

КОМПАНІЇ ПРИКРИТТЯ?

Як стало відомо в процесі дослідження, останнім власником судна “Manassa 2M” була сирійська компанія Falcon Shipping Co., про яку, на жаль, поки що мало що відомо.

Однак, попередній власник судна - компанія “Cedar Marine Services SAL” з Лівану - вже добре відома уважним українським журналістам, та тим, хто постійно працює над припиненням окупації Криму.

Волонтерка Центру “Миротворець” Катерина Яресько ще у 2017 році вперше “спіймала” ліванську компанію на гарячому, коли її судно “EMAD-Y”, в порушення міжнародних санкційних норм, застосованих у зв’язку з окупацією Криму, заходило у порт Керчі. За документами, з Керчі судно доставляло вантаж близько 4000 тонн пшениці до ліванського порту Тріполі, який знаходиться у 40 кілометрах від військової бази російських ВМФ у Тартусі (Сирія).

У 2018 році Катерина Яресько тричі “ловила” судна цієї компанії на тих самих злочинах. А у 2019-му, навіть, помітила заміну прапора судна, яким володіла компанія “Cedar Marine Services SAL”.

Крім Центру “Миротворець”, повною інформацією щодо правопорушень міжнародного законодавства компанією “Cedar Marine Services SAL” володіє також громадська організація “Майдан закордонних справ”, а також “Інститут Чорноморських стратегічних досліджень” та редакція порталу BlackSeaNews.

Отже, до заходів у порти країн, в яких ПВК “Вагнера” та інші російські військові підрозділи беруть участь у бойових діях у “гарячих точках” світу, додалися ще заходи в порти окупованого Криму з метою організацій поставок продовольства до тих самих “гарячих точок”.

Слід зазначити, що, за словами експертів з питань фрахту та морських перевезень, транспортування пшениці та інших зернових якнайкраще підходить для маскування та приховування переміщень зброї та товарів військового призначення до “гарячих точок” та підембаргових територій. Під зерном зброю ніхто не буде шукати, оскільки це майже неможливо фізично.

Таким чином, є висока доля вірогідності, що компанія “Cedar Marine Services SAL”, зареєстрована у Лівані, використовувалася Головним управлінням Генштабу МО Росії (ГРУ) для забезпечення прикриття морських перевезень зброї та продовольства між своїми військовими базами у Новоросійську, Криму, Тартусі, Бенгазі та Порт Судані.

А судно “Manassa 2M” (екс - “El Youssef”) є тим самим перевізником, яке потрапило на світлину з рибалкою у Порт Судані.
https://myc.news/ua/rassledovaniya_/postavki_rosjsko_zbro_tamn_morsk_shlyahi_gru?fbclid=IwAR0jCv_Ww-W6U-WeSZpvkswz9aWtgwk24VHde1Lgt000VLZwH_mGV0Gl-Ho

Кухар Кремля:здатність Є.Пригожина поєднувати кілька професій


20:14 19 лютий Київ, Україна



У бізнес імперії під назвою «Росія», яку створив Володимир Путін, є безліч посад. Є в ній охоронці, є в ній оратори, є в ній скарбники, є блазні. Сьогодні ж мова піде про людину, який увібрав в себе все по не многу. Євген Пригожин - керівник "фабрики тролів" і фінансист ПВК Вагнера.

Євген Пригожин народився в 1961 році в Ленінграді. З дитинства займався лижами і навіть закінчив спортивну школу-інтернат. У свої 18 років, Пригожин отримав перший термін за статтею крадіжка, хоч і умовний. Але вже в 20 отримав реальний термін. Відбував покарання на протязі 9-ти років в колонії поселенні. Був звинувачений в розбої, шахрайстві, а так само залучення неповнолітніх до проституції. Після звільнення, в 90-их, зайнявся бізнесом - продавав хот-доги. Пізніше відкрив кілька великих і дорогих ресторанів, таких як: "Російський кітч", "Сім сорок", "New Island". В "New Island", в 2001 році відбулася вечеря Путіна і Ширака (президент Франції), так само там проходила зустріч і з Бушем-молодшим, а в 2008 році Пригожин влаштував прийом Дмитру Медведєву з нагоди його інавгурації. У його володіння так само входила мережа швидкого харчування "Блін! Дональт's ", на основі якої він створив підприємство" Конкорд ". "Конкорд" - продуктова лінія, яка орієнтується на готових обідах. Виходить, що Євген Пригожин - звичайний російський бізнесмен-мільярдер. І всі претензії до нього в зв'язку з заздрістю звичайних людей? Як би не так. 90% капіталу "Конкорда" - державний кредит в розмірі 43 млн доларів, який Пригожин так і не віддав. Путін особисто був присутній на відкриття його підприємства. Після цього, в 2012 році він отримав 90% замовлень до військових частин і школи Росії на поставку готових обідів і зумів отримати 93 млрд рублів. З 2013 року стало відомо про Пітерської "фабриці тролів", яка існує на кошти Євгена Пригожина. На цій фабриці працюють люди, які ганьблять коментарі опозиції і пишуть в інтернеті висловлювання на підтримку чинної влади. З недавніх пір стало відомо, що Пригожин містить приватну військову компанію, які по своїй суті заборонені в Росії. ПВК Вагнера, названа на честь керівника Дмитра Уткіна, на прізвисько Вагнер, фінансує Євген Пригожин. Найманці вже встигли побувати в Донецьких і Луганських областях, а так само в Сирії. Тепер вони готують змову на території Африки, щоб підготувати африканське населення до вторгнення російських на континент. Що ж, як видно Пригожин замішаний в «Росії» дуже сильно і вже не є звичайним бізнесменом, він став зовнішньополітичним і підпільно-військовим діячем.

фабрика тролів

Фабрика тролів, саме так називається компанія, створена Євгеном Пригожиним і виросла до розмірів медіа-холдингу «Федеральне агентство». Фізично, фабрика знаходиться в Ольгине, в п'ятнадцяти хвилинах їзди від метро "Старе село", в Петербурзі. Офіційно, компанія була зареєстрована в липні 2013 року і називалася ТОВ «Агентство інтернет досліджень». Основна робота: написання коментарів, постів і статей на підтримку чинної влади, а так само створення відеороликів відеоблогерамі. Штат співробітників налічує близько 1000 чоловік. Засновником і генеральним директором значиться такий собі Михайло Бистров - відставний полковник міліції, однак керівництво компанією тісно пов'язане з людьми самого Пригожина.

У 2014 році, агентство було зламано хакерської групою "Анонімний інтернаціонал". За опублікованими ними даними видно, що на компанію витрачалися мільйони рублів на місяць. Все листування з особистих пошт учасників і мають відношення до фабрики тролів, займає 510 мб. Нижче буде показаний лише основний фрагменти, що стосується фінансової звітності компанії і за першу декаду січня 2014 року:

Цей звіт відправила в бухгалтерію якась Maya Konoplevich, так було підписано її поштову адресу. Так само, дівчина додає: "Теоретично я могла щось упустити, але навряд чи більше ніж 1,5 мільйона". Тобто 1,5 мільйона рублів є дрібницею, враховуючи які суми виділяються фінансистом і хто, в принципі, є тим самим фінансистом.

В фабрики тролів, на зорі її існування, як розслідування, намагалися влаштуватися два кореспондента, з "Нової газети" і "Мого району". Приводом для цього, в 2013 році, послужили розповзаються чутки про нову таємницею організації, яка приймає неофіційні держзамовлення через посередника і ось таке ось оголошення:

Объявление о приеме на работу в Фабрику троллей, которое можно было встретить на просторах сети интернет летом 2013 года

Після приїзду на місце, хлопці виявили величезний двоповерховий котедж. Їм провели екскурсію і розповіли про особливості роботи: 100 коментарів в день, за 1 коментар співробітник отримує 10 рублів 18 копійок, з людьми активну переписку бажано не вести, підвищувати відвідуваність сайтів і порталів.

На запитання одного з кореспондентів, а які все-таки будуть теми, відповідь була досить розмитий:

Вже пізніше стало зрозуміло, що не останнє місце в організації займає Олексій Сосковец, один з організаторів Селігеру і Марія Купрашевіч, актриса і колишній співробітник кількох незалежних газет. Варто пояснити, що Селігер, це освітній форум, створений з метою вербування молоді до лав "Єдиної Росії". Марія Купрашевіч влаштовувалася на роботу в незалежні газети з метою дестабілізувати і очорнити їх роботу. Вона так само була однією з організаторів Селігеру і PR-менеджером ряду прокремлівських проектів.

Видно, що бюджет Євгеном Пригожиним виділяється величезний. Судячи з усього, це його "благодійна місія", яку надають всі наближені до Путіна і кожен по-своєму. Він хоче зробити приємне господареві і таким чином заслуговує подальше існування і процвітання при нинішній владі в Кремлі.

Стратегія розвитку афроамериканського расового шовінізму

Найголовнішим противником з часів СРСР для Росії завжди залишалися США. РФ веде гібридну війну на протязі вже довгого часу. Можна сказати, що Холодна війна так і не закінчилася, а лише призупинилася під час підписання ДРСМД. Одним з останніх рішень Кремля, як привнести свіжу бочку дьогтю в розвиток США стало створення Панафриканського держави.

Розробити і реалізувати план з розвитку расової дискримінації афроамериканського населення доручили, добре зарекомендував себе, Євгену Пригожину. На початку січня 2018 року регіональному директору «М Інвест» (Компанія належить Пригожину) Михайлу Потепкіну був представлений проект - "Стратегія Розвитку Африканського Підрозділи Компанії", спрямований на "формування негативного ставлення до європейських держав і США". Для досягнення задуманого, необхідно було завербувати афроамериканське населення з найбідніших міст в штатах Алабама, Джорджія, Південна Кароліна, Міссісіпі і Луїзіана. Всі вони повинні були бути жорстокими, мати відношення до організованої злочинності або які раніше відбували покарання в тюрмах, а так само мати міцну статуру, щоб могли брати участь в бійках з владою. Паралельно створюваним групам в США, на території Африки повинні були створюватися табору, для тренування афроамериканських протестуючих сил. Це завдання Пригожин доручив підрозділу Дмитро Уткіна-Вагнера. Також, Кремлем було доручено створити компанію по збільшенню довіри африканського населення до Росії. Нижче представлені два документи, розроблені і передані Пригожину для подальшого узгодження:

Письмо отправленное Джуйхуном Насими оглы Аслановым

Автором, отриманого документа, виявилася Дар'я Тимошенкова, а відправником ні хто інший, як містер "J". Містер "Джей", це Джейхун Насими огли Асланов. Згідно з розслідуванням Мін'юсту США, Асланов є одним з 13 учасників фальсифікації виборів 2016 року в Америці.

Спочатку, в 2013 році, Асланов був засновником ТОВ "Аслан" - компанії, яка займалася автомобільним вантажним транспортів. Не зрозуміло, чи був бізнес неприбутковим або ж він побачив перспективу розвитку в іншому напрямі, але з 2014 році, Джейхун офіційно значився як співробітник вже відомого Агентства інтернет-досліджень або просто - фабрики тролів. Він не був рядовим співробітник, а відповідав за координацію операцій по втручанню в президентські вибори в США. У 2016 році, Асланов заснував ще одну компанію по створенню і використанню баз даних та інформаційних ресурсів - «Азимут». На даний момент є ліквідованою:

Информация с сайта предпринимателей РФ

Але в період виборів США, ця компанія виступала посередником між компанією Євгена Пригожина «Конкорд» і Фабрикою тролів. Таким чином, Пригожин проводив фінансування не безпосередньо, а через треті руки. За три місяці до виборів в США, підприємство отримало 29 млн рублів. Тоді стає зрозуміло, чому Асланов відправив Михайлу Потепкіну карту США зі штатами, де його компанія провела роботу по проекту створення Панафриканського держави:

Штаты и города взятые в разработку Аслановым

Всі ці групи створювалися до виборів в 2016 році. Аналізуючи останні події в Америці, руху BlackLivesMatter досі виконує свою функцію по дестабілізації США.

Так само, одним з фактів доводять причетність Євгена Пригожина до розробки і реалізації проекту Панафриканського держави є його лист, адресований начальнику Головного оперативного управління Генштабу ЗС РФ, генерал-полковнику Сергію Федоровичу Рудська. Крім деяких пропозицій щодо посилення впливу всередині країн Африки, в листі Пригожин наголошує на важливості "Підготовки бази для афроамериканського расового шовінізму для протидії США":

Судячи з інформації з листа, починаєш розуміти, що ПВК Вагнера активно бере участь в освоєнні Африканського континенту. Однак Пригожин натякає, що, незважаючи на величезні вкладення, він ще нічого не заробив. По всій видимості, така благодійність йому починає набридати.

Висновок

Участь Євгена Пригожина в таємницею зовнішньополітичного життя Росії однозначно. Його звання "Кремлівського кухаря" виправдано, як в прямому, так і переносному сенсах. Фабрика тролів допомагає справлятися з неугодними коментаторами всередині країни і допомагати в моральному розкладанні "загниваючого" Заходу. ПВК Вагнера, готує африканське населення до Російської експансії. У свою чергу, він отримує від держави величезні держзамовлення на продовольчі поставки, що не дає його бізнесу прогоріти, навіть в настільки не легка для Росії час.
https://myc.news/ua/rassledovaniya_/povar_kremlya_sposobnost_evgeniya_prigozhina_sovmeshat_neskolko_professij?fbclid=IwAR0psp3GQ12RTcahtfRtuZkhAlGSJReWWEhFnVLEY_jJX0LGXybV5hCCPoY