хочу сюди!
 

Юлія

40 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «срср»

1 серпня. Коли пропагандони заплутуються у власній брехні.

Из "Блокадного дневника Лены Мухиной"


"25 июня 1941
Каждый день в 6 часов утра передается новая сводка Информбюро. На фронте все время идут ожесточенные бои. Перевес на нашей стороне. Немецкие солдаты идут в бой пьяными. В тылу румынских солдат установлена фашистская артиллерия. И все же солдаты врага при первой же возможности сдаются нам в плен. 


Экономическое положение Германии с каждым днем ухудшается. Чтобы хоть как-нибудь обеспечить армию и промышленных рабочих в самой Германии, фашисты выгребают последние запасы продовольствия из оккупированных ими стран. В Голландии, Бельгии, Югославии, Болгарии, Франции, Румынии, Норвегии, Дании и др. растет и ширится недовольство, скапливается ненависть против этих кровавых извергов. 


И, несмотря на ужасающий террор, несмотря на то что за каждое слово, за каждую подозрительную улыбку тюрьма, расстрел, концентрационный лагерь, несмотря на все это, все чаще порабощенные нации выражают открыто свою ненависть. 


В тылу у немцев более опасный противник, чем на фронтах, — голодные, доведенные до крайности фашистским режимом народные массы. И фашисты это прекрасно сознают. Нападение на Советский Союз — это отчаянная попытка тонущего ухватиться за что-нибудь, это отчаянная попытка человека, которому не хватает воздуха, глотнуть этого живительного газа.


Нападая на Советский Союз, фашисты, заблужденные в том, что их армия непобедима, хотели попытаться поправить свою экономику, захватив Украину, Белоруссию и др. районы нашей родины.
 

Но враги просчитались, если даже их армия была бы во много раз лучше вооружена, чем наша, то даже и тогда бы мы победили бы, ибо в фашистской армии нет единства, солдат насильственно гонят воевать, солдаты устали, солдаты беспокоятся за своих родных, солдаты не хотят воевать с Советским Союзом. Не только простые солдаты, но и фашистские летчики, танкисты и другие стремятся попасть в плен. Силы этих людей, физические и нравственные, истощены.

***
...16 октября 1941
Сегодня по радио впервые объявили: «На Западном фронте положение тяжелое. Немцы сконцентрировали огромное количество танков и мотомеханизированной пехоты и прорвали нашу оборону. Наши войска, неся огромные потери, отступили». Вот что сообщило нам радио. Никогда еще нам ничего подобного не сообщали".

Київ. Метрополітен. Совок

    Поза контекстом всіляких сьогоденних "реваншів" і т.д., частенько чую серед адептів "какую страну просралі" і "ковбаси по 2,20", про те, що наш Київ був на 90 відсотків розбудований при союзі. Я не буду заперечувати наявних, серед усього іншого, позитивних процесів існування СРСР, однак не стільки патріотизм, скільки здоровий глузд не дозволяє виводити їх в абсолют.
    Справді, після війни лівий берег став Києвом. Це є факт, хоча як напрямок розвитку міста, лівий берег розглядався ще при царях, і можливо втілився б раніше, аби не перша світова і революція з усіма її наслідками. Не буду заперечувати, що пляма міста значно збільшилась з 1945 по 1991 роки, і це ніяке не диво, бо це аж 46 років екстенсивного розвитку індустріальної країни і її найбільш індустріалізованої республіки. Майже пів століття. Але ви хоча б на цифри основних київських забудовників подивіться, скільки мільйонів квадратних метрів ними здаються, і це при розпорошеному приватному капіталі, і війні в країні з більшою й могутнішою країною. Прогулявшись Позняками, Теремками, Жулянами тощо - радяннські об'єми будівництва вже не так вражатимуть. Можна заперечити, вказавши на нинішню якість будівництва, але, панове, після участі в реконструкції кількох радянських будівель, про їх якість я і чути не хочу. Це взагалі окрема тема для довгої і виснажливої дискусії.
    Теза друга. При союзі створено київський метрополітен, могутня транспорта артерія. Це правда, 1960 він народився. До речі, в Москві він теж з'явився при СРСР, в 1935, хоча перші його розробки, що лягли в основу реалізації, почалися, увага, в 1875 році. Це ще навіть не при Миколі 2, і навіть не при Олександрі 3. Звісно, без "совка" нікуди, тільки вони, більше ніхто. І в Києві перші пропозиції по влаштуванню підземної залізниці світилися вже в 1884. Повторюватись не буду. А тепер подалі від гепотез, до дійсності. Якщо проаналізувати життєдіяльність київського метро, що прийнято вважати суто радянським, то виявиться, що за 31 рік існування його в СРСР (1960-1991) побудували 30 станцій, а за 22 роки незалежності (з 1991 по 2013) - 22 станції. Виходить, на якийсь там мізер, темп будівництво метрополітену у нас навіть збільшився у відсотках, при "убогій, голодній і неповноцінній" незалежній Україні, аніж при "могутньому й багатому" совку. Чому в 2014 призупинилось будівництво метро, з початком війни, я не бачу сенсу пояснювати. Так, в Москві під час другої світової було відкрито 7 нових станцій, але це тільки підкреслює показушний цинізм СРСР, при тотальній нестачі пального, продовольства і озброєння на фронті. Хай за Сталіна голими руками воюють. Баби ще нарожають. Ще один міф розсипається, навіть якщо не враховувати, що при адміністративно-плановому союзі як постановили, так і виконали, що треба - знесли, кого треба, посадили, відселили, а когось може й розстріляли. І ніяких тобі комерційних інтересів, майнових і юридичних прав, і решти проблем, що постають при досягненні таких великих цілей на сьогоді. Зауважу, що 1960 - 1991 роки є найбільш благополучними в існуванні країни, ну добре, до 85, мінус 6 років, але на фоні них, 22 роки існування нової України в прямому сенсі було боротьбою за виживання, принаймні перші 10-12 років. Повне перелаштування економіки на ринкову, дефолт, поява олігархату, та багато чого складного сталося за той час. Щоб не бути голослівним, додам схеми кивського метрополітену 1991 і 2013 років, чисто для порівняння.

Чистий аналіз, чиста логіка, без упереджень і пропаганди. Шкода тільки, що я нуль в харчових технологіях, і нічого не можу сказати про ковбасу по 2,20.

    

"22 іюня....Кієв бомбілі...".

Згідно з оперативних довідок того часу на 22 червня на Київ впало 4 бомби. Дві у бік заводу "Арсенал". Іще дві на територрію військового гарнізону. Якщо були інщі, то це було вже дещо пізніше.

У вермахту не було стількі аваціі, бомб та палива щоб бити все підряд, як то "освітлювали" пропагандисти та кінематографісти пізнього радянского періоду.
За їх версією виходило, що люфтваффе було більше нема чого робити, як ганяти біженців на шляхах та колгоспну скотину.

Головна масса техніки, військ, боєвого запасу була розташована у прикордонних округах.






8 Травня. Залишилось...

Які спогади залишились від СРСР?

Індустріалізация. Через колективізацію та голод. Що правда нанівець війна звела.

Пєрвимі в космос полєтєлі. Та багато про це згадують?

Вєлікая Побєда. З мільойнами трупів, інвалідів, руїн. (Та врешті втрата впливу на Східну Європу).

І все.



29 квітня. УРСР-86. ®

30 апреля 1986 года.
Запорожье.
Алюминиевый комбинат. Глинозёмный цех.
Мастер производства и рабочий.
- Надо выйти на демонстрацию, выручи.
- Андреич, мы ж договаривались, что не иду.
Людей что ли нет?
- Недавно были но вот срочно уехали. Сперва уехали а потом поставили перед фактом. Выручи.
- Андреич, говорят Радиация и крутая авария на атомной?
- Ничего страшного. Всего лишь 2 человека погибло.

Цинев. Жора Цинёв. СССР. СРСР. Учасник. Член.

не наказаний, не проклятий, не обпльований, Не відомий. Лежить Героем у Кремлестіні та на Ваганському кладовищі почотно. А родичі гроші мають, вагонами. В Повазі ходять.
А хто винен у срср і чекістах - нікому й досі не відомо.
.

бо народ суть - бидло. не до того. і розуму і сил і часу не вистачае. Взнати - хто це були, ці бандити срср, що вбивали массами людей ради комунізму призрачного.
.
Досі маловідомо Народу ( наприклад, нашому, українцям), Хто саме творив той Союз і вбивав Людей.
.
.
Падаль Роду Людського Лежить у Почоті на Ваганьковському кладовищі у Моцкві, і родичі його- у Почоті. 
Зрозуміло що до розуміння світу росіянам, як до неба, а от ми-то, як нормальні Люди типу Європи повинні Знати хоч?
.
і там таких - сотні тисяч. Вбивць. 
.
Люстрацію росіяни Ніколи ім не влаштують - бо це іхня суть, любов до Злочинців, любов до своїх, бо самі всі - 147 млн. Злочинців, але Історія повинна розставити ВСЕ на свої місця?
.
Ми маемо знати цих усіх злочинців - росіян ( творців СРСР і Росії) - і засудити іх хоча б ментально. Мисленно. Думково.
бо Ми - Люди. З Розумом. Зі знанням історії без міфів і казок.
.
А нашому бидлу - простонароду Донести. дати інформацію. Просвітити.
чим я усе життя й займаюсь. Хто Знае - той стае Сильніший Духом. матеріально не сильно це дае, а от духу - дуже. Сила Народу. Сила Нації. Українців в Знанні.
.
поляки - перший університет відкрили в 1364-му......і завжди любили навчатись.
через це у них зараз і шоста економіка світу.
.
А МИ - що? Отже, навчаймось!