Слова і музика - Кость Москалець , співає Тарас Чубай На шляху до Вифлеєму Сніг засипав землю темну, І на всю пустелю білу Зірка перша мерехтіла.

Цілу ніч вона вела,  Де стаєнка є мала. Там Пречиста Діва сина Повивала, люляла.

Пастухів сопілки грають  Сина Божого вітають. Над вертепом, понад степом Білі ангели кружляють.

Три царі зі Сходу йдуть  І дари свої несуть. Поміж темряви густої Бога-Світло віднайдуть.

Забере неситий Ірод  Ладан, золото і миро. Але кожен по своєму, Ми дійдем до Вифлеєму.

Під ногами сніг рипить,  Наша зірка мерехтить, І безмежної любові Може серце не вмістить

Ти втретє цього літа зацвітеш Такою квіткою тендітною п'янкою. Кімната втратить риси супокою, Бо речі увійдуть у твій кортеж. Обернеш пил на срібло і кришталь, Наділиш тіні здатністю до тліну. Одна із пелюсток розсуне стіни. Ти – даль, і подолаєш іншу даль. В людей уже нема своїх святинь – Ти можеш стати першою, одначе Знай, біля тебе жоден не заплаче, І пам'ятай два дні всього цвісти.