Ти втретє цього літа зацвітеш Такою квіткою тендітною п'янкою. Кімната втратить риси супокою, Бо речі увійдуть у твій кортеж. Обернеш пил на срібло і кришталь, Наділиш тіні здатністю до тліну. Одна із пелюсток розсуне стіни. Ти – даль, і подолаєш іншу даль. В людей уже нема своїх святинь – Ти можеш стати першою, одначе Знай, біля тебе жоден не заплаче, І пам'ятай два дні всього цвісти.

(G)Ти (D)втретє цього літа (G)зацвітеш(Em)

Такою квітко(Am)ю тендітною, п’ян(D)кою.

Кім(Am)ната втратить (D)риси супо(G)кою,

(C)Бо речі увій(D)дуть у твій кор(G)теж.

(G)Обернеш (D)пил на срібло і криш(Em)таль,

(G)Наділиш (D)тіні здатністю до (Em)тліну.

Од(Am)на із пелюс(D)ток розсуне (G)стіни,

(C)Ти – даль, і подо(D)лаєш іншу (G)даль.

(G)В людей уже не(D)ма своїх свя(Em)тинь,

(Am)Ти можеш стати (C)першою, (D)одначе

(G)Знай, біля (D)тебе жоден не зап(Em)лаче

(Am)І пам’ятай: два (C)дні всього (D)цвісти.

Ти втретє цього літа зацвітеш

Такою квіткою тендітною, п’янкою.

Кімната втратить риси супокою,

Бо речі увійдуть у твій кортеж.