По ялинку внучка з дiдомЙшли по лiсi навмання.А за ними бiгло слiдомДовговухе цуценя.Задивилась, мабуть, внучкаНа ялинку, на соснуI зронила якось з ручкиРукавичку хутряну.Рукавичка невеличкаНа снiгу собi лежить.Раптом мишка тишком-нишкомЗ нiрки вилiзла й бiжить.— Ну й хатинка! Ну й дивинка!Вiдгукнися — хто тут є? —Тiльки голосу з хатинкиЩось нiхто не подає.Влiзла мишка в рукавичкуI сама в нiй стала жить.Раптом зайчик-побiгайчикЗ-пiд ялиночки бiжить.— Ну й хатинка! Ну й дивинка!Вiдгукнися — хто...

Читати далі...

. Міняли варту близ Бакингемського палацу... Кристофер Робин з Алісой гуляли. Аліса побралась з одним вартовим. "Ой, важко служити отим вартовим", Аліса гадала. . Міняли варту близ Бакингемського палацу... Кристофер Робин з Алісой гуляли. Побачили варту у будці. "Розувся. Шкарпетки поцупив", Аліса гадала. . Міняли варту близ Бакингемського палацу... Кристофер Робин з Алісой гуляли. Чекали на Круля, але той не вийшов. "Нехай. Короля хай боронить...

Читати далі...

ОГО В почивальні за темною, темною шторой хтось живе, але я ще не бачив Його. Він тікає кудись, коли смикаю штору, він ся зветься, так мама гадає, Ого. Не спитає:" Як ся поживаєш, синочку?" Сірий звір, спілкуватись з дитиной не хоче. . НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Не хОчу знати, не хочУ ні чути, ані пам"ятати: "Не лізь. Мовчи. Гайда до хати" Кажу вам це, я не мовчу. Вам навіть важко зрозуміти: Це дідівщина, не просвіта.

Там де вулиці, аж три- перехрестя ріг у ріг, перехожі "грим" та "брик" тОвчуться о сій порі. Пара бабиних пантофлів. Ззаду- Петрик у чоботях: "Рип....Рип....Рип..." . На неї- жовтенький чепець, а ще-і плаття надзелене. Як вітер з півдня потягнЕ, вона йому поклін кладе. На сонце радісно погляне: "Ми разом-ніби помаранчі" і знов сусіді прошепоче: "Зима померла?" "Овшем, точно". . Хвилі гойдають лілеї: леле, леле...

Читати далі...