хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «урбаністична поезія»

Взгляд из толпы



На тебя совсем не похожи
В толпе многоликой люди...
Внезапно какой-то прохожий
В тебе интерес разбудит.

Тот час ото сна встрепенешься,
Застынешь в немом забвении.
Сердечко сильней забьется,
Оставив в прошлом сомненья.

А жизнь, обретая краски,
Изменит в словах ударение.
Тебе, словно фея из сказки,
Улыбнется в ином измерении.

Вікна-очі (урбаністична елегія)



Будинки-велети стоять на варті
Осіннім смутком заколисаних ночей.
На світ Господній глипають квадрати
У таємничність упокорених очей.

У тих очах таїться щирий смуток,
Мелодії тужливі виграє на скрипці.
Тут першого кохання ніжний жмуток,
Й останній подих, й "мамо" у колисці.

Журба і радість, сміх дзвінкий і сльози,
Звабливий рай, нестерпна  ностальгія...
О, скільки очі сліз лили в морози,
І скільки в щасті із людьми раділи!

Якщо  відчуємо колись ми біль утрати,
А чи вантаж захочем  скинути з плечей,
Згадаймо в сує, що нас ждуть квадрати
Будинків-велетів всерозуміючих очей!