Літнє сонцестояння (свято Купала)

21 червня - 22 червня.

Початок астрономічного літа та зодіякального знаку «Рак». У колі доби відповідає  дванадцятій годині дня – полудню.
Свято Купала відзначається на літнє Сонцестояння - час, коли день є найдовшим, а ніч найкоротшою. Саме цієї ночі весняне Сонце-Ярило перевтілюється у літнє Сонце-Купалу.
Після Літнього Сонцестояння дні поволі стають коротшими, а тривалість ночі збільшується -поволі зростає сила Марени-Темряви, яка вступить в свої права з Осіннього Рівнодення, тобто з тієї пори, коли тривалість ночі переважить тривалість дня.
Як серед найдовшої ночі року на Зимове Сонцестояння зароджується зростання світла, тобто народжується Сонце-Божич, так і на Літнє Сонцестояння зароджується зростання тьми, з якого народжується Марена, покровителька темної половини року.
На святі Купала відбувається поєднання двох природніх сил: вогняної запліднюючої сили Сонця-Купала та водяної сприймаючої сили, що її уособлює Марена. Поєднання цих двох стихій породжує життя. Без цього поєднання кожна з цих двох сил окремо є убивчою.
Святкування Купальської ночі починають звечора, перед тим днем, коли Сонце перший раз зійде в образі Купала-Дажбога (літнього Сонця), тобто відбудеться перший схід Сонця опісля проходження ним точки Літнього Сонцестояння.
До свята виготовляються образи Купала та Марени. Зазвичай образ Купала це сніп з польового різнотрав’я у вигляді парубка, а образ Марени це подоба дівчини з гілок чорноклену. Образи можуть бути вбрані в парубочий та дівочий одяг - вишивані сорочки, штани у Купайла, плахта або спідниця у Марени.
Образи Купала й Марени умовно уособлюють описані вище вогняну та водяну сили Сонця та Води. Під час свята проводиться обряд їх вінчання, щоб краще уявити собі поєднання вищих сил природи.
Ще одним неодмінним атрибутом свята є Купальське Дерево - прикрашена стрічками гілка верби, котра є втіленням життя, народженого Купалом та Мареною. Власне, Купальське Дерево є образом Дерева Життя.
Присутні на святі рідновіри мають відчути, що вони, проводячи обряд, співдіють разом з Вищими Силами, допомагають обертати Колесо Життя. Тому закохані, котрі вирішили взяти шлюб, освячують цієї ночі своє кохання - дівчина пускає на воду вінок, а юнак має його дістати, увійшовши за вінком до води - жіночої стихії. Потім хлопець веде дівчину до вогню - чоловічої стихії. Через вогонь вони стрибають разом, взявшись за руки. Відбувається обряд очищення молодят вогнем і освячення їхнього шлюбу.
Після проведення обряду вінчання Купала та Марени, їхні образи відправляють до тих стихій, до яких вони належать. Образ Марени кладуть на воду, а образ Купала - до вогню. Дерево Роду - Купайлиця - залишається стояти прикрашеним до кінця свята.
Наприкінці святкування хлопці скочують до води палаюче колесо, обмотане соломою, як ще один знак поєднання вогню з водою, яке відбувається Купальської ночі. Опівночі старші люди з громади пускають по воді великий вінок з запаленою світильнею в пам’ять предків.
Купальської ночі польові та лісові трави набирають виняткових цілющих властивостей. Збирати трави виходять ще вдосвіта, при збиранні рослин, до них промовляють молитви.
Також, ще вдосвіта люди йдуть вмитися джерелицею і набрати цілющої води з криниці, яку освячують жерці. Після того громада підіймається на пагорб, щоб зустріти схід Сонця. При зустрічі Сонця до нього промовляють славлення, і дякують Дажбогу за життя, бажаючи одне одному здоров’я, щастя та доброго врожаю.
Покровителем першого місяця астрономічного Літа і знаку Рак (a)
(22.06.-23.07 за гр. календ.) є Дажбог. Дажбог є Богом Світла, добра,
благоденства, допомоги. Віддавна Русини звуться Онуками Дажбожими. Дажбог найповніше проявляє свою силу і вдачу влітку, коли після літнього Сонцестояння весняне Сонце-Ярило перевтілюється на літнього Купайла-Семиярила і настає сьомий місяць Кола Сварожого, відлічуючи від Коляди.
На Купальському святі відбувається поєднання вибухової, буйної, ярої
сили весняного Сонця з жіночою сутністю Дани, утворюється їх символічний шлюб.
Літнє Сонце Купайло-Семиярило уявляється в образі зрілого мужа, батька,
чоловіка, господаря, воїна, покровителя. В астрології планетою знаку Рак є Місяць (Луна) – нічний відблиск, «відлуння» Сонячного світла, що означає врівноваження ярої чоловічої сили при поєднанні з її жіночою парою.
Знак зодіяку Рак належить до квадрату основних знаків – до тих хто є
ініціяторами, розпочинають дію, дають поштовх. Але приналежність до тригону стихії Води надає йому значною мірою якостей чуттєвости та емоційности.
Проявляє себе як той хто переживає, піклується, охороняє.
Протилежно астрологічному знаку Рак і його покровителю Дажбогу у
річному Сварожому Колі знаходиться знак Козоріг з покровителем Хорсом –
уособленням нічного, зимового, «потойбічного» Сонця.




 Взято з рідновірського сайту