Троянди красиві квіти,

Та стебла їх в колючках.

Спробуй їх не обережно зірвати.

З’являться рани на твоїх руках.

Дівчата чарівні і ніжні.

Та щирим будь з ними завжди.

Бо серце твоє поранять.

Залишиться шрам на віки.

  Дмитро Дідківський.

            1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114414/

Люди йдуть в ніч.

Відходять в інші світи.

Ніч темна, смерть біла.

Лише два кольори.

Білий і чорний колір,

Символи зла й доброти.

Білий і чорний колір,

Різні два береги.

Я не знаю навіщо,

Але люблю чорний колір.

І як світить в ночі зоря.

Я люблю правду,

А вона завжди зла.

Дмитро Дідківський.

       1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так  http://blog.i.ua/user/730468/114361/

23 серпня день українського прапора.

 Стяг міста Малин.

Друзі давайте в день прапора розмістимо на I.UA. прапори своїх міст. Й не бійтесь повторюватись. Чим більше тим краще. РАЗОМ НАС БАГАТО...

"Ми радітимемо спасінням Твоїм і піднімемо стяг в імя Бога нашого" (Псалом 19:6).

Слава Ісусу Христу!

Слава Україні.

Слава Українським народам!

П.С. Прочитай і відішли друзям.

Хай іде дощ.

З ночі і до світання.

Ніч покровитель закоханих.

Дощ покровитель кохання.

     Дмитро Дідківський

               1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так  http://blog.i.ua/user/730468/114479/

На поляні в лісі

Вогнище палало.

Братів своїх й сестер

Воно зібрало.

Хочу вам сказати.

Перед тим, як вино пити.

Давайте у мирі

І в злагоді жити.

Ми всі злі

Брат на брата з сокирою йде

Так вирішують вони, суперечки свої.

І до чого це все приведе.

Хочу вам сказати.

Перед тим, як вино пити.

Давайте у мирі

І в злагоді жити.

Ми не знаємо що

Зле, а що добре.

Майже всі без Бога живемо.

Але що ми посіємо.

Те і зберемо.

 Хочу вам сказати.

Перед тим, як вино пити.

Давайте у мирі

І в злагоді жити.

Дмитро Дідківський.

Лютий 1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114236/

Не знають меж вірші.

І їх не спиниш на кордоні.

Поети захистять світ.

Коли політики не в змозі.

Дмитро Дідківський.

      1998 рік.

Версію цього вірша на російській мові читайте тут http://blog.i.ua/user/730468/113843/

Скільки будеш літати ще

Чорний крук,

Над землею наших

Батьків, дідів, прадідів?

Скільки будеш клювати ще

Їх тіла, та нащадків їх?

Досить з них знущань

Голодоморів, війн усіх.

Досить вже.

Повертайсь назад

У своє гніздо,

У країну зла.

Настали наші часи.

Твоя пора пройшла.

Хватить сил у нас.

Дати всім відсіч.

Хто під кнутом своїм

Бачить нашу Січ.

Вже в кайдани нас не взути,

Та не закувати.

Буде й над нашим краєм

Голубка літати.

Соловей в гаю співати,

Й жайворонок в полі.

Тисяч років накує

Нам зозуля волі.

Будемо на своїй землі

Ми господарювати.

Доля нам посміхнеться,

Й Україна мати.

Дмитро Дідківський.

1998 рік.

ХОЧУ.

Я дивлюсь телевізор

І бачу твій образ.

Слухаю радіо

І чую твій голос.

Дивлюся, на перехожих

І бачу в їх тебе.

Я не знаю, що трапилося

Зі мною.

Ніхто не може впізнати мене.

Я хочу бути з тобою.

Я хочу бути з тобою завжди.

Ми живемо у різних квартирах.

Різних будинків.

 У різних кварталах.

Ти з подружками відпочиваєш

У нічних барах.

Я з друзями пю горілку

В брудних підвалах.

Я хочу бути з тобою.

Я хочу бути з тобою завжди.

Але знаю одне я на певно.

Наші зіткнуться шляхи.

Вірю. Мене покохаєш.

Й будемо разом з тобою на завжди.

            Дмитро Дідківський.

                     1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114664/

       Л.О.

Відстань в сотні миль.

Нас з тобою, рідненька розділяє.

Чи будемо разом іти ми по життю.

Цього з нас ніхто не знає.

       Ми говоримо слова кохання.

         Серця наші, як свічки палають.

         Від заходу сонця, й до світання.

         Про нову зустріч вони благають.

Та не суджено завжди бути разом.

Перешкоди різні на заваді.

Й чим довшу розлуку нам доля дасть.

Тим більше зустрічі своїй, будемо раді.

             Дмитро Дідківський.

              31 січня 1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/113713/

Нічка на дворі.

Десь по степу бігає кінь.

На небі танцюють зорі.

Мені спати як завжди лінь.

Чумацьким шляхом

В мріях своїх піду.

В далечінь.

А десь по степу,

З вітром на перегонки,

Бігає кінь.

Я люблю ніч.

По сузір’ям її в мріях блукаю.

Десь за темрявою криється таємниця.

Я її відшукаю.

Дмитро Дідківський.

         1998 рік.

Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114393/