Січень кличе мороза, морозить лиця,щипає носа
Новий рік (1) Новий рік – до весни відлік.
Гната (2). В цей день заборонялося прясти. Жінки робили печиво, а дівчата «павуки»,
різдвяні прикраси з соломи.Святвечір, Багатий вечір, Багата кутя (6). Це одне з найурочистіших свят. Його відзачають напередодні Різдва.
Різдво (7). Одне з найбільших релігійних свят, з ним пов’язують народження Ісуса Христа.
Богородиця (8). Вважалося, що це свято для жіноцтва найважливіше, оскільки пов’язане з Матір’ю Божою.
Степана (9). Повинен бути морозний день, а тому казали: «Прийшов Степан – на ньому червоний жупан».
Старий Новий рік, Василія (14). Василь вважався покровителем землеробства.
Богоявлення, або «бабин вечір» (17). Кроплять хати свяченою водою.
Голодна кутя, голодний Святвечір (18). Готують третю і останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодною»від того, що з цієї пори і до наступного ранку люди говіли, тобто не їли.
Водохреща, Водощі, Йордана (19). Це – третє, найбільше і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Святять воду на річках.
Опанаса, Пів-Івана, Різдвяний день (21). Святкують переважно жінки, бо кажуть: «Пів-Івана полоще ложки».
Тетяни (25). Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то дощитиме влітку.
Опанаса (31). Переважно цей день буває холодним, тому казали: «З Панасовими морозами жарти лихі», «На Опанаса-ломиноса бережи носа».
На новий рік прибавилося дня на заячий скік.
Новорічні полазники
Для сучасника слово це мало зрозуміле або й зовсім не знане. Раніше воно було
відомим усім сільським жителям. Полазником вважалася людина, яка першою
перевідувала оселю на новий рік (на Гуцульщині це робили і на Введення). Заповір’ям, такий гість мав неодмінно принести родині щастя або невдачі протягом
року. Тому люди спостерігали, хто першим із сусідів завітає до хати.
Найкращими полазниками вважалися особи чоловічої статі. Особливу
новорічну радість приносив молодий і симпатичний парубок, заможний чоловік або
хлопчик. І вже зовсім зле, якщо перевідувала жінка, особливо стара, немічна чи
хвора бабуся. «Від такого показника, - казали з цього приводу, - цілий рік добра не буде»
Часто господарі навмисне стежили, хто першим іде до хати. Якщо ж це був
небажаний полазник, то примикали двері. З цією метою в народі виробився
оригінальний обряд. Це – так зване посівання. Удосвіта на Новий рік мали за
звичай засівати збіжжям оселі. Хлопчаки-підлітки насипали в спеціально сплетені
рукавички зерно й першими оббігали найближчих родичів та сусідів.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю! Хай вам буде рік добрий, А вік – довгий! Христос народився!
Сію на вас жито, щоб було добре жити!
Ще й пшеницю яру, щоб завжди були у парі! Сиплю на вас просо, щоб було краще, ніж досі! Сиплю на вас овес, щоб вами гордився рід увесь! Христос народився!
