хочу сюди!
 

Алиса

41 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 32-52 років

Замітки з міткою «мій світ»

Як формувався мій політичний світогляд.

Так сталося, що я з дитинства був совою. А мої батьки були занадто турботливими, тому вимагали, аби я після 21.00 йшов спати. Я ще видурював собі пів години на програму "Время" яка виходила якраз о 21.00. Мені дійсно цікаво було її дивитися. Звичайно не "вєсті з полєй" та про битву у токарному цеху, а міжнародні новини. Я ще "Міжнародну панораму" у неділю дивився. Там за звичай дозволялося давати трохи більше інфи, ніж у інших джерелах. Але я відволікся. І ось я йшов у 21.30 спати у свою кімнату. А своя кімната в мене була з 7 років, коли померла моя пра-бабуся. Спочатку я читав книжки (почав це робити у 8 років) під ковдрою за допомогою акумуляторного фонарика, який батько привіз із відрядження у Москву. Я цього й потім не припинив, але у мене у голові стояла радіола прибалтійського виробництва Дзінтарс. Виробництва середини 60 років. І ось приблизно років у 10 (тобто у 1975 році) я дізнався про існування закордонних "голосів". Увімкнув якось радіолу та почав шукати. А приймач там був, я вам скажу, доволі таки непоганий. Та ще й батько виробив антену з крученого спіраллю мідного дрота завдовжки метрів 6, що також сприяло непоганому прийому. І ось на хвилі 49 м я упіймав Голос Америки! Ну й почав слухати. Регулярно. Обов'язково випуск новин, що виходив кожної години на 10 хвилин. Улюблена програма о 22.00 "Собьітия и размьішления" - ті самі новини, але розширено та з аналітикою. Потім була радіо Свобода, Сєва Новгородцев - коротше увесь комплект по повній програмі. І ось так, поступово, я почав розуміти, що насправді навкруги мене відбувається. Десь до 1 курсу КПІ, куди я поступив одразу після школи, в мене ще були деякі ілюзії стосовно комунізму та Леніна. Ну типу ідея хороша, просто Сталін та й далі її спотворили. Ленін не такого хотів. А потім у КПІ почав вивчати історію КПРС і всі ілюзії розвіялися. Бо я це робив, тобто дійсно вивчав. Не скажу читав, але уважно передивлявся першоджерела типу творів Леніна. Швидко зрозумів що до чого. Що той же Сталін дійсно був вірним послідовником Леніна. І те, що маємо, це приблизно те, чого вони й хотіли. Коротше, коли я кинув КПІ (не міг навчатися на технічній спеціальності у т.ч, що для мене абсолютно неможливо було виконувати креслення. Читати креслення - запросто, виконувати - ні. Ну ще й інші чинники) та пішов у армію то був вже закінченим антисовєтчиком. Кінцево мене добив випадок з південнокорейським Боїнгом, який було збито 1 вересня 1983 року. Усі радянські (та й на голосах) новини місяць починалися з цього. Я добре запам'ятав, як совдєп тиждень не визнавав своєї провини. Та нач. генштабу маршал Огарков щось розповідав біля величезної карти. Було зрозуміло, що це все брехня.
Ще на користь пішло, що у мене був друг, який також не любив радянську владу. Теж голоса слухав, але в нього була не та основна причина. Його мати була бронзовою призеркою олімпійських ігор з плавання. Батько був майстром спорту з волейболу. Вони багато поїздили - звідти відношення. Потім його мама була доцентом інституту фізкультури. До речі, ще у першому класі вона запросила мене, і ми з її сином Андрієм 3 рази на тиждень їздили до неї у інфіз де вона нас тренувала, але це інша історія. А батько Андрія був деканом іноземних студентів КТІЛПа. Тобто КГБістом, але це я усвідомив класі у 8-у. Але це не заважало йому бути класним мужиком та не любити совдєп.
А коли я прийшов з армії та у 86-у прочитав Архіпєлаг ГУЛАГ, то став, як казала совєцька пропаганда, печерним антисовєтчиком. Бо при всій нелюбові до совдєпа та приблизній уяві що до чого, ТАКОГО навіть я собі уявити не міг. До речі з тих пір я майже ніколи не читаю нічого про радянські звірства, бо я знаю про це більш, ніж достатньо. А я ж не садист добровільно пирнати у ці всі жахи. Мені одного разу вистачило, аби все зрозуміти та зненавидити комунізм сильно та на все життя.
Але я був прагматиком. Розумів - без цього не вижити. Тому був і комсомольцем. А у Нархозі, куди я поступив після армії, навіть комсоргом факультету. Але тоді, коли я ним став, у 88-у, це вже було щось накшталт просто студентської спілки, на яку покладали багато важливих обов'язків, а не оту хєрню. Наприклад, я був членом вченої ради інституту. Голосував за призначення ректора та деканів. Без мого підпису було неможливо нікого вигнати. До комсомолу у первинному сенсі це не мало ніякого відношення.
Ост така фігня, малята. А як у вас?

!!!


Мы перестали пролазить в окна к любимым женщинам.

Мужчины, не женитесь, пока не разведетесь с мамой.

 Мужчина должен развестись с мамой прежде, чем решит жениться на женщине.
   У мужчины всегда есть его первая женщина. Это его мать. Будучи мальчиком он привязан к ней первые двенадцать лет жизни. Дальше связь ослабевает, но всегда ли она рвется?
     Мамы, пожалуйста, стране нужны мужчины! Отпустите их - дайте им стать мужчинами! Любите их по-настоящему, а не из    страха за своего заплаканного  ребенка. Мамы, чтобы мужчина оставался в зрелом возрасте в состоянии вашего подопечного,    или еще хуже “психологическим мужем”, ему придется пить. Только там, в запое, он сможет выполнить ваш родительское    послание: “Не расти!”
   Мужчины, не женитесь, пока не разведетесь с мамой. Все равно мама, как “первая и законная” отобьет вас от жены.

Езотерика в поезії

В моєму світі зацвіли лілеї.
Заповнили пелюстками єство.
Вишневими вогнями до моєї
Торкнулись скроні...Дарували сто
Ключів...Щоб відкривала нові
Загадки-двері на шляху подій.
Бриніли аромати пурпурові,
Торкалися росинками до вій.
Народжувалось щастя поміж квітів,
Гойдалось на мереживі думок,
Вбирало у майбутнє дари цвіту...
І райдуга постала між зірок...

Вы интектуал или придурок?

Интеллект - отвратительная вещь! Человек без мозгов абсолютно уверен в высоком уровне своего развития. Умный же прекрасно осознаёт, какой он, в сущности, придурок. Вот такой парадокс...

Обезьяна с гранатой

"Бояться нужно не русского танка ,а его пьяный экипаж" - Я раньше думал, что это шутка. Ан, нет. После этих залпов русскими оккупантами из "Града" по овощной базе и мирным кварталам , я убедился - это правда. Таки надо отгораживаться от русских, как от обезьян в зоопарке

Хотите я научу Вас семейному счастью?

Все проще апельсина.
В семьях где мир  все виноваты, а где скандалы все правы.
Пример.
Жена мыла пол и оставила ведро с водой. Муж не заметил и прокинул ведро.
------------------------
- Ну ты корова, зачем оставила ведро  посреди комнаты?
- Сам ты мудак, что не видно ведро, ведь оно на самом видном месте стоит?
--------------------------

- Жена, извини, я такой неуклюжий...
- Нет, это ты меня извинb, я забегалась и оставила ведро

Без коментарів

Недокурок, викинутий в урну, набагато патриотичніше прапорця на автомобілі.

оптимизм - это

оптимизм - это .... просто недостаток информации

Просто так

А вы следите за своей фигурой или просто .... наблюдаете
Сторінки:
1
2
попередня
наступна