Не ступить на мерзенний, підлий шляхЛюдина, сповнена високої культури.Навчатися на власних помилкахНіколи не захоче впертий дурень.Не зможе християнин нанестиВорожий погляд ближньому у спину.Безкрилому увись не вознестись, Забуде перекинчик Батьківщину.Сліпий з пітьми не виведе народ, Слабкий не зможе керувати сильним.І скільки не давай йому свобод, Не стане безхребетний колись вільним.Той не забуде мальви і вербу, Хто в душу упустив навік Вкраїну.Свої закони, кредо і табуЄ на землі у кожної...

Читати далі...

А сонце - то Бог----------------------- Торбинку з коханням повісив на цвях В коморі бажань, та закрив навіть дверці. Шукаю десь сонце, десь там – в небесах, І Бога шукаю в розбитому серці. А сонце то – Бог, а Бог – то кохання, Та тільки існує ще якийсь лиходій. Він хмари збирає всім на страждання, Бо зимно завжди від тих його дій. Так, сонце закрито! Ми як, посліпли, – Все хмари над нами – під сонцем ті хмари. І я вже не птах з крилом білокрилим, І ...

Читати далі...

Ім'я приходить із появою на світВ міцну сім'ю малого немовляти.І скільки б не було людині літ, На нього не потрібно нарікати.Адже воно репрезентує міцьПетро ось означає "скеля", "камінь".Чи "миловидність", "грації" політ, Як-от шевченківське імення Ганна.Одні з імен, як лілії, цвітуть,А другі запах мають. "Пахне миром"Мирон, наприклад. Треті вірно "ждуть".Четверті, як Людмила, "людям милі".Олекса - &quot...

Читати далі...

Ти, може, скажеш, осінь золотава(Бо це мене бентежить як людину), Чому одних вважають мудрецями, А інші душу сушать на скорину?Однакові ж усі, із плоті й крові, Та лиш поглянь: не чоловік - гібрид...І , в створеному для добра й любові, Зника навічно і наймення, й вид...Який же генетичний код народуЗалишимо в доньках ми і в синах?Вона мовчить, лиш душу ворохобить, Настояна на тЕрпких полинах...І, уже традиційно, вірш-відповідь Ягуара 65http://blog.i.ua/user/479006/1225994/Споконвіків ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Стерня тоді серденько не кололаІ сонце душу не пекло безжально.Були побачення й сльоза солонаЗа першим втраченим коханням.Короткі ночі, зорепадів чудо.Під стук коліс далеких поїздівРидав Ромео (більше так не буде), Чуттєвість і любов в мені будив...Тепер вже наші діти чи онукиВслід потягам махатимуть рукою.І запах матіоли, птаства згукиЇм не даватимуть вночі покою.І це природньо: крутиться планета - Старієм ми, а їм ще жить і жить...Проста циклічність, нескладні сюжети...Але ...

Читати далі...

Не радіючи літу, Зневаживши розуму глас, Дисгармонії суть метушливу, Я втікала від світу, Батожила відліку час, Скакуна поганяла щосили.Але кінь спотикнувся -Виснажливий здолано путь.Дай же, Господи, віри і силиНа кругИ повернутьсяТа спокій назад повернуть -Я ж багато, Отець, не просила...[Приєднана картинка]

Позліталися ворони в зграї, Лапи їх нагадують корчі.Живляться паскудними плітками, В смітті душ шукаючи харчі.Каркають птахи на непогоду, Трупам вони віченьки клюють.Мовчазним горіхам твердолобимДроблять череп, мозок Ясний п'ють.У бундючних темних кардиналівЧорне горло, злісний силует.Тож тримайтеся від них подалі -Цілим буде мозок і хребет! [Приєднана картинка] &nbsp...

Читати далі...

Хочеться радості, весен і свіжості, Вітру, кохання по вінця, Хочеться шалу і разом з тим вічності, Простору хочеться жінці.Хочеться щирого, ніжного посміху, Сонця на рідних повіках, Щоби прокинутись якось удосвітаЗ любим навік чоловіком.Наче для пташки, що в співі хлюпочетьсяНапередодні причастя, Так небагато, виходить, і хочетьсяЖінці для повного щастя!

Змагають одне одного знайомці - Свята і будні... Так минають дні.Народжується в лоні сонцеІ визріває осінню в мені.Пори цієї менше світла:Дощі в роботу дружно запряглись.Хай злегка сонечко поблікло - Тай менш ймовірно стало обпектись.Хтось скаже: "Світить, та не гріє!" -Тепло дарує сонце й восени!І тріпотить в душі надія:Поволі зріє осінь у мені![Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Через асфальт, твердий, мов кремінь, Тендітний пагін до людей пробився.Наївно-великодніми, відвертими очимаНа світ Господній зокола дивився.Повз нього байдуже снували люди, Обличчя відсторонені, усі в собі.А він, щасливий, роззиравсь повсюду, Чемнесенько вітався, усміхаючись юрбі.Вже скоро подорожника не стало:Загоїв рану чи... була ж якась причина...На тому ж місці, під асфальтним шквалом, З'явися інший пагін - з великодніми очима.І ти, мій друже, в...

Читати далі...