хочу сюда!
 

Ольга

39 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «в'єтнамці»

Оксана Дуб: «Кокос колись точно приб’є»

Інтерв'ю присвячене подорожі країною В’єтнам. Це країна гір, плато і плоскогір'їв. Острови і колоритні пляжі, цікава культура і багатовікова історія В'єтнаму - це ідеальна суміш для незабутнього відпочинку.

- Оксано, розкажи про свої перші кроки до цієї подорожі.

- Мені була необхідна, звісно, віза. Отримати її можна в посольстві В'єтнаму в Києві  (як я і зробила) або вже на місці, коли прилетів. Її вартість 120 доларів, бо я планувала там пробути 3 неділі. Якщо менше днів – 100 доларів. У мене був найоптимальніший варіант - Київ - Москва – Хошимін. За переліт у дві сторони я витратила близько 800 доларів.

- А ти робила страхування?

- Так, з чоловіком робили страховку та щеплення від малярії та жовтої лихоманки ще в Україні. Але це не є обов’язковою умовою. Ми вирішили перестрахуватися.

 - Як в цій країні з безпекою?

- Обманюють на кожному кроці. Досить поширені крадіжки, але ми були уважними та не брали з собою багато грошей. Довірили сейфам у готелі, в якому поселилися. Але з собою було небезпечно брати.

- А яка національна валюта у В’єтнамі? Чи могла ти не міняти гроші?

- У В’єтнамі національною валютою є донг. Обміняти валюту можна було лише в банках і обмінних пунктах, які працювали лише півдня! Пощастило, що майже скрізь я могла розраховуватися доларами, але якщо купюри старі, могли вертіти носом. Коли я обміняла 100 доларів – стала міліонером! В донгах це більше двох мільйонів! Уявляєш?

- Оце так! А чи суворі там традиції, правила, закони? Що здивувало тебе найбільше?

- Мене здивувало те, що не можна торкатися голови в’єтнамця, бо він це розуміє як загрозу. Також рекомендую не підходити близько до людини та не брати його за плечі. А як вони не люблять, коли їм махають рукою, якщо їх звуть!

- Що можеш сказати в загальному, що це за народ?

- В’єтнамці дуже дивні. Ніколи не дізнаєшся, що в них у голові, бо завжди посміхаються. Вони можуть тебе ненавидіти, але посмішка їхніх облич майже ніколи не зникає! А ще ніколи тобі не скажуть «ні», будуть лише натякати. Вони не підвищують голос, не сваряться і не люблять дивитися людині в очі, особливо, якщо та заможніша. А як в’єтнамці ходять.. просто черепахи! Непоганий колорит – приїхати з міста, в якому люди ходять, як пробігають крос на фізкультурі, в місто, де ніхто нікуди не спішить.

- А як ти одягалася там? Чи тобі прийшлося одягатися так, як і там?

- Єдине, що я придбала там для свого гардеробу, шляпку-конус. Ніяких заборон. Як душа забажає!

- Які твої враження про В’єтнам, чим тобі він запам’ятався? Чи хотіла б ти жити в цій країні?

- Із гігієною та стерильністю – жах! Я б ніколи не хотіла жити тут більше місяця. Запам’ятався тим, що там багато дерев із плодами. Де б ти не пішов – ти під загрозою. Так часто люди там помирають. В останні дні відпочинку на голову мені впав велетенський кокос, мене врятувала саме та шляпка, яку я там придбала! (сміється)

- Тобто це «найголовніший головний убір», який потрібно кожному у В’єтнамі?

- Без сумнівів. Та й вартість її дуже низька! Вона захистить не тільки життя, а й тіло, щоб не купувати сметанку (посміхається)

- Який вид транспорту розвинений в цій країні, на чому найзручніше пересуватися?

- У В'єтнамі є всі популярні види транспорту для переміщення між містами: літак, автобус, поїзд, морське судно. Літаки – дуже дороге задоволення. А ось автобус – найпопулярніший і бюджетний варіант. Є рейсові автобуси Open Bus, sleeping bus, які переміщаються тільки вночі і спати в них можна лише лежачи на спині, є великі комфортні автобуси, розраховані на заможних в'єтнамців і туристів. Але незалежно від типу автобуса, всі вони рухаються дуже повільно, не більше 50 км / год, і постійно переповнені. Зазвичай вони зупиняються на трасі, щоб висадити або підібрати пасажирів.

- Який вид транспорту поширений, якщо переміщаєшся по місту?

- Дуже багато мопедів, і всі вони їздять, як їм заманеться! Як мурахи! Ніяких правил дорожнього руху для них не існує!

- Сподобалася тобі їхня кухня?

- Продукти тут не піддаються тривалій термообробці, основа кухні - рис, локшина і спеції, зелень і овочі, курка, свинина, різноманітні морепродукти. Однотипна кухня, яка швидко набридає. Якщо не гидуєш їсти змію та інші екзотичні страви – наїстися можна. Тут дуже смачне натуральне морозиво, яке роблять на твоїх очах. Фрукти та овочі дуже дешеві. А який вибір морепродуктів!

- Які цікаві пам'ятки ти б хотіла виділити?

- Затока Халонг («місце, де дракон спускався в море»), 3000 мініатюрних островів, тунелі Ку-Чи.

- Чи сподобалася тобі цей відпочинок? Вважаєш В’єтнам країною, куди потрібно не один раз повернутися?

- Я задоволена цим відпочинком, цією екзотикою Якщо приїжджати один раз у 5-7 років, то так. Але не частіше! Бо кокос колись точно приб’є! (сміється)


Харків. Шокуюча Азія

Цікаво було читати в новинах останнім часом, що кількість емігрантів в Україну невелика і нам не загрожує нашестя негрів і азіатів. Представляю вашій увазі документальне кіно "Харків. Шокуюча Азія".