Без можливостей - ти мертвий, Від реальності далекий, Без моральності збіднів, До банальності здурів. І кинув сам себе униз, Втратив до життя ти хист, А піднятися не в силах, Знайшов дорогу умогилу. Сильним і нестримним, Можливо трохи бодевільним, Творив своє життя, Та то була погибель, Якої добивався, І вписував мовчання, Ні від кого не ховався, І накінець знайшов пізнання. Загнав ти сам себе, Усе життя шукав проблеми, Убив в собі усе живе, Спалив свого життя поему...

Читати далі...

В цей вечір радістю своєю Ділитись буду я з вечірньою зорею, Із місяцем рогатим, воловитим, Зі світлим та іскристим снігом. Теплом своїм в цей вечір поділюсь, Із січнем що явив морозу лють, Спаде най трохи і дозволить святкувати, Ходити друзями й колядок їм співати. В цей вечір поділюсь я радістю, Із сивою і лагідною старістю. Торкнусь цілунком рідної щоки, Подякую за надані роки. Плекайте в собі радість милі люде, Най смуток сірий і нудьга про вас ...

Читати далі...

  Не прячь от меня серых глаз, За стеклами темных очков, И душу свою не скрывай, Под тканью рубашки твоей, За стенами взглядов и фраз, Пустых предложений и слов. Люби, ненавидь , умирай. Во мраке бессонных ночей. Живи и не бойся терять, Ведь позже ты сможешь найти, Ведь чтоб оценить свое счастье, Ты должен почувствовать боль. Дай сердцу возможность понять, Что в жизни всегда два пути, Но рваться не стоит на части, Узнав , что такое Любовь.

Мне страшно видеть мои сны…В них боль меня лишила слуха,И диким взглядом сатаны, Гляжу в глазницы смрадных трупов. Смеётся пиру вороньё И чёрным смерчем облетает. А поле сыпано гнильём, Что войском знатным называли. То тут, то там, чуть слышен стон, Да то не лекаря зовут, То павший муж кричит о том Что б сжалил кто… авось добьют. А поле пахано костьми… За жизнь цеплялись чьи то руки, Но кони били по груди, Сердца закапывая в муке. Я гневом пьян, пусть...

Читати далі...

Утонуть бы в твоих глазах, Раствориться б в твоих мечтах, Задохнуться от ласк твоих… Одна нежность у нас на двоих… Мир тихонько сошёл с ума –  Твои руки и твои губы… Я хочу так испить до дна Страстный яд этой нежной муки…

я отойду в мир другой  и закрою двери за собой, не остановишь ты меня, и недогонишь никогда, но не забывай ту правду или ложь, что вдруг сказала, уходя я вночь, при свете моей подруги-луны, и ускальзая, в дебри тьмы.

Колет острою иглою щеки утро зимнее. Холодок с полей примчавшись лезет под тулуп. Скрипнув дверью за спиною, ухожу, красивая. От твоих шептаний нежных, твоих легких рук. Хрустну настом под ногами тебе «до свидания», И с плеча спаду снежинкой «я к тебе вернусь». День просыплется метелью, скроет расставание. Ходики колыша усом пронесут всю грусть. На перине пышной белой, почивай родная. Досмотри в рассвете зимнем свой весенний сон. Как проснешься, так для нас пеки...

Читати далі...

Нас так мало на світі живе, Так багато існує під сонцем. Мало тих хто сам створює день, Безліч поглядів в сіре віконце. Так багато очей на дорозі, Та замало в тих поглядах світла. Повно тих хто стоїть на порозі, І так мало укритих від вітру. Один одного чуєм замало, А на кіпу зі слів ми гаразді. Лишень крихту із нас не зламало, Всі ж танцюють під придбані танці. В нас так мало лишилось душі, Так багато тілесного стану. Менш і менш в люди із дітлахів, Більш ...

Читати далі...

Поцілуй мене, мила, трійцею. В ліву - праву щоку і чоло. По косам проведи п’ятерицею, Пригорни, заспокой моє зло. Розбуди мене, словом лагідним, Бо я сплю і мі сняться жахи. І вином напої мене ягідним, Ніц не знав крім брудної води. Зупини мене, своїм поглядом. Віч у вічі скажи мені: стій. Остуди мене, своїм подихом. Мене жалить думок прикрих рій. © Ветер Города

Ты чудо мое, ты – любовь, Ты никогда не причинишь мне боль, Ведь я тебя люблю, И себе тихо я повторю: Когда нибудь ты будешь мой, И летней теплой грозой, Ты скажешь мне заветные слова, От которых закружится голова, И упаду я в объятия твои, Тогда и сбудутся мечты мои. Но это будет не сейчас, Ведь у нас остался только час, До того как мы расстанемся, И одиноки мы останемся, А сейчас я в глазах твоих таю, Но все же знаю: Когда нибуть ты будешь мой, И летней теплой грозой, Ты...

Читати далі...