хочу сюди!
 

Natalia

43 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «адаптация»

Анализ. Адаптация.

Адаптироваться – значит выжить, в широком смысле этого слова (держим в уме пещеру и саблезубого тигра). Адаптация может быть внешней и внутренней, и, как это не парадоксально – промежуточной. Внешняя – это изменение среды обитания и подстраивание ее под свои нужды и желания (мама и дочка в одинаковых костюмах); внутренняя – это изменение своей внутренней среды под внешние условия (очень толерантное и лояльное поведение в присутствии начальника, который бесит); промежуточная – это в день страшного эстетического суда надеть костюмчик дочки и пойти на совещание к начальнику, представляя, что там будет весело.
Под промежуточной адаптацией я имею в виду создание свое собственной параллельно реальности в настоящей реальности без отрыва от нее. Это когда адаптировать окружающую среду под себя кране сложно в плане расхода сил и приступов страха и паники от возможной встречи с опасностью и когда перестроить свой внутренний мир (т.е. себя) под ситуацию тоже маловероятно (к начальнику я толерантен в уме, но на совещании у меня постоянно дергается глаз и наступает приступ икоты). В промежуточном варианте можно выделить безопасное пространство в котором можно изменить и среду и себя без каких-то видимых реальных изменений. Это такой себе психологический офшор, где не нужно платить налоги на страх, гнев и апатию. 
Возможно, этот способ адаптации покажется весьма неадаптивным с первого взгляда. И скорее всего так и есть. Вместе с тем, есть прекрасная восточная поговорка, которая гласит «Прикидывайся, пока это не станет реальностью». В случае промежуточной адаптации, это самое лучшее описание, по моему мнению. В воображении создать реально безопасное пространство для изменений и запустить процесс адаптации сразу в двух направлениях и наружу и внутрь. И это будет адаптация к адаптации, которая прямо перейдет одна в другую и станет преддверием реальным изменениям в жизни.

Проект програми адаптації 1-й аркуш

                                                    ГРОМАДСЬКА  ОРГАНІЗАЦІЯ

 ІНВАЛІДІВ  ПРАЦІ, ПОТЕРПІЛИХ  ТА  СІМЕЙ РОБІТНИКІВ ЗАГИБЛИХ

НА  ВИРОБНИЦТВІ  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ « МИР »

   Свідоцтво Головного УправлінняЮстиції Дніпропетровської області від 30.06.2009р. № 110551465, _______________________________________________________________________________________________________________________

        20.01.2013р. № 350-02/13                                         МІНІСТРУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

                                                                                                               Р. БОГАТИРЬОВОЇ

 

ЗАЯВА

Про затвердження програми адаптації для потерпілихі інвалідів, 

які ушкодили своє здоров’я при виконанні трудовихобов’язків на виробництвах в умовах підвищеної небезпеки.

         Стаття 5 Закону України від 21.03.91р.№876 «Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації».

             На виконання статті 5 Закону України від 21.03.1991 року № 876-12 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пропонується Міністерству охорони здоров’я України підтримати пропозицію затвердження програми адаптації для інвалідів, потерпілих (1,2,3 групи інвалідності), з стійкою втратою професійної працездатності на виробництві за рішенням МСЕК «безстроково» або «довічно», у зв’язку з каліцтвом, профзахворюванням або іншим ушкодженням здоров'я.

                                               ІНДИВІДУАЛЬНА  ПРОГРАМА                                         ПРОЕКТ

    адаптації потерпілих, інвалідів з стійкою втратою здоров’я на виробництві в умовах підвищеної небезпеки у зв’язку з каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, за рішенням МСЕК терміну перебування на інвалідності – безстроково

             1.         Ціль програми адаптації: надати можливість інвалідам, потерпілим, які за станом здоров’я не можуть реабілітуватися до встановленого МСЕК строку стійкої втрати професійної працездатності «безстроково» або «довічно» - адаптуватися до сучасних сфер життя суспільства, до соціально-побутових умов проживання, до умов спілкування згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

            2.    Програма адаптації діє для потерпілих і інвалідів з стійкою втратою працездатності в умовах підвищеної небезпеки на виробництві, яким висновком МСЕК встановлена 1, 2 або 3 група інвалідності строком «безстроково» або «довічно»  у зв’язку з каліцтвом, профзахворюванням або іншим ушкодженням здоров’я,  не повинна накладати їх обов’язок дотримання індивідуальної програми адаптації і становетиме рекомендаційний характер.

            3.         Права інвалідів, потерпілих згідно до індивідуальної програми адаптації :

   3.1  Безстрокова дія Положення Фонду ССНВПЗУ «Про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та адаптації потерпілих у наслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» для потерпілих та інвалідів, яким призначена індивідуальна програма адаптації.

   3.2  Інвалід за власною заявою до МСЕК може замінити програму адаптації на програму реабілітації. Програма адаптації неповинна впливати на сам факт встановлення інвалідності, є рекомендаційним документом, та коригується за заявою інваліда, потерпілого відповідно його стану і є підставою для безоплатного забезпечення його технічними або медичними засобами, путівками, медикаментозним лікуванням та іншим.

   3.3   Місцеві органи самоврядування, Фонди, медичні заклади та інші установи забов’язані виконувати умови індивідуальної програми адаптації для здійснення цивільних прав і виконання поліпшення соціальних умов життя інваліда, потерпілого за особистим його (довіреної особи) зверненням.

       4.         Медична адаптація: Лікарня,поліклініка, Фонд ССНВ не мають права відмовити інваліду, потерпілому (довіреної особі) за його зверненням про лікування, методів лікування, за його вибором профільного медичного закладу, лікаря, особи за доглядом. (Ст. 284 Цивільного Кодексу України). 

   4.1 Доступність пільгового стаціонарного лікування інваліда  або потерпілого у профільних лікарів - фахівців, у лікарнях за його вибором, у разі відсутності у лікарні цієї місцевості відділення професіональної патології.           /Продолжение на второй странице/ ниже.

Проект програми адаптації, 3й аркуш

      5.3     МОЗ, МСЕК, Відділення ФондуССНВ, органи місцевого самоврядування забов’язані вжити всі заходи для узгодження договорів (на користь третьої особи), для отримання інвалідом або потерпілим медичних призначень, перерахунку страхових виплат, безоплатного безстрокового отримання засобів першої необхідності, засобів пересування, засобів орієнтування, спілкування та обміну інформацією, засоби для догляду, протези, ортези та інші компенсаторні вироби медичного призначення, провести відповідний побутовий ремонт житлового приміщення для вимушеної адаптації та інше, на підставі відповідних документів.

         5.4  Після повернення з санаторно-курортного закладу потерпілий, інвалід (супроводжувальна особа) заповнює у робочому відділенні фонду ССНВВПЗУ лист якості лікування та перебування. У разі залучення до листа якості перебування у санаторно-курортному закладі акт, підписаний групоюперебуваючих там на лікуванні на той момент інвалідів, потерпілих (свідків) пропорушення умов, визначених у путівці, то йому в будь-який термін Фондом безоплатно надається повторна профільна путівка, яка компенсує попередню.

            6.      Соціальна та побутова індивідуальна адаптація інваліда, потерпілого визначає обов’язковість місцевих органів влади, Фонду ССНВВПЗУ, Міністерства охорони здоров’я у вирішенні найважливіших питань:

   6.1  Навчання основним соціально-побутовим навичкам, психіатрична допомога та інше;

   6.2 Пристосування меблів, встановлення оснащення для адаптації житлового приміщення,   засобів комунікаційного зв’язку, спеціальні засоби та пристрої для догляду за інвалідом і його пересування, пандуси, в окремих випадках створюються інші сприятливі умови для життєдіяльності інвалідів, потерпілих, квартирні питання тощо.             

   6.3 Індивідуальна адаптація інваліда, потерпілого провадиться з урахуванням його бажання самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом підвищеної комфортності допомоги,  платної медичної допомоги, поліпшення соціальних умов життя за рахунок власних коштів, якщо безоплатні послуги не повною мірою відповідають його потребам з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, медичної допомоги від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, або від державного органу (Ст.39 Закону України від 21.03.1991р.№ 876).

   6.4 Контроль за виконанням надання умов програми «Адаптації потерпілих, інвалідів з стійкою втратою здоров’я на виробництві в умовах підвищеної небезпеки у зв’язку з каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, за рішенням МСЕК терміну перебування на інвалідності – безстроково, проводиться: Міністерством соціальної політики України, Міністерством Охорони Здоров’я України, робочим відділенням Фонду ССНВВПЗУ, як розпорядниками цільових коштів, потерпілими, інвалідами (їх довіреними особами, на користь яких складена Програма адаптації) за їх клопотанням разом з представниками місцевих громадських організацій шахтарів-інвалідів.

       Необхідні нормативно-правові акти для роботи над проектом:

1     Закон України від 21.03.1991р. № 875 «Прооснови соціальної захищеності інвалідів в Україні».

2  Постанова правління Фонду ССНВ від 27.03.2003р. №26 «Про порядок забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення,постільною та натільною білизною,перуками».

3  Постанова правління Фонду ССНВ від 31.10.2007р. №49 «Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для  санаторно–курортного лікуваня.

4   Закон Українивід 23.09.1999р.№ 1105 «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності».

5     Постанова КМУ від 22.02.1992р. №83 «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда».

6      Положення Фонду ССНВПЗУ «Про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та адаптації  потерпілих у наслідо кнещасного випадку на виробництві та професійного захворювання».

7   Наказ МОЗ України від 22.11.1995 р. №212 «Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків».

8      Закон України «Про громадські організації».           9      Цивільний Кодекс України.

 За дорученням правління, голова громадської організації 

інвалідів праці, потерпілих та сімей робітників загиблих на

виробництві Дніпропетровської області «МИР»                                                                                     С.М. Шубніков

Сторінки:
1
2
попередня
наступна