Давно чекав на підтвердження. Та ось нарешті. Наш сєпар-коляборант-простогондон Саша Юр'єв таки дійсно пішов до пекла разом із придурком мозговим.
Яка сумна новина... Порвали вже два баяни, шукаємо ще парочку.
У мене питання до так званих «рідновірів»
До війни в Україні серед «рідновірства» (типу «язичництва») був надзвичайно популярний такий собі гаспадінчік Лєв Прозоров (він же – «Озар Ворон»). Цей незрозумілої національної (та що там мовити – незрозумілої расової) приналежності «язичнег» та апологет слов’яно-русскаго єднання вже тоді сумлінно проштовхував імперські москальські ідеї. Така собі суміш поглядів Дугіна, Клімова, Жириновського та Вассермана, замішаних на живописних витворах Васнецова та москальських авторських квазінародних казках.
Свого часу оце одоробло Прозоров намагалося мені проплести щось про «адіннарот» в ЖЖ. Я просто запитав його – хто такі слов’яни. Тоді Лєв Прозоров щось почав проплітати про «русскій язик» як головний показник слов’янства. Аж ось тут було друге питання – чи можна вважати негра (араба, чукчу, папуаса тощо), що розмовляє виключно російською мовою – слов’янином. І воно згасло. За інерцією щось там пробелькотіло в марній спробі довести мовний визначальний фактор… Не зуміло, тому й забанило. Ну, то й хрін з ним. Але ж ось мені цікаво – чи вважають українські «рідновіри» прозорівців своїми братами по вірі? Якщо вважають, то чи згодні вони, що:
«Комиссар чернявый, под стать грачу,
Отчертил: мол, «Г'ассея» - от сих до сих...
Нет, Мать-Русь, Ты там, где плечом к плечу
Встали двое детей Твоих!
Наша кровь во всех реках Европы течёт,
В половине азийских рек.
Где её лил гунн, где - свирепый гот,
Где - лукавый и подлый грек.
Кто сказал, что не Русь - Украина с Литвой,
Что не Русь - Ереван, Ашхабад,
Если в землях этих, сомкнувши строй.
Сотни русичей павших лежат?!
Русь - жива! В поднебесье полет орла
Подает нам благую весть:
Пусть никто не скажет - мол, Русь была.
Будет вечно! Зане Она - есть!»
(Озар Ворон, «Кавказский рубеж»)
І скажіть, будь ласка – чи може патріот України вважати ідеї суто московської імперії за не те що «братські» щодо українців, але хоча би за дружні?
Тим більш, у цього Прозорова є книжки, присвячені НАШОМУ імператору Русо-Київському, Святославу Ігоревичу Завойовнику. Головна ідея Прозорова – «слов’яно-русская єдність» при московській домінанті. Бо ж «справжні руси» та «справжні слов’яни» - це москолота.
Тож чи можна вважати себе слов’янським рідновіром, базуючись на відверто ворожому псевдорелигіозному підґрунті? Чи вважають «українські» «рідно віри» своїми братами по вірі прозорівських недолюдків, понаїхавших на Донбас нести «тупим хахлам» «благую вєсть» про «руській мір»?
Що скажете?
Україна ще якийсь час має бути більш аграрною країною, зважаючи на наші чорноземи. Але земля потребує добрива. Найкраще добриво - це перегній. На Сході України, в умовах ризикового (таке було й до війни) землеробства (суховії), проблема добрення грунту стає одною з головних, разом із штучним поливом.
З огляду на війну, є потреба в утилізації тушок вбитих ворогів. Їх можна переробляти на перегній. Плюсом такого вирішення проблеми добрення землі є наступні факти:
1. Перегнивші вороги позбавляються шкідливих домішок типу стєкломоя та бояри;
2. Звільняється досить дефіцитна земля, що зараз ви користовується окупантом під цвинтарі для понашкварених їхтамнетів;
3. Пряма економія, бо виробництво перегною з тушок окупантів не потребує витрат жодного з енергоносіїв;
4. Кістки окупантів можна використовувати в музеях та біологічних шкільних кабінетах як навчальні посібники з антропології - де ми ще візьмемо повні справжні кістяки неандерів та австралопітеків;
5. З зайвих кістяків можна наладити виробництво сопілок та намист, які можна буде міняти на банани та ананаси в країнах, де подібні вироби користуються попитом;
6. І ще багато на що може придатися науково та технічно зважена утилізація ворожого падла.
Примітка 1: для виробництва часнику треба вносити від 40 до 80 т перегною на 1 га, пшениця потребує 20-40 т на 1 га.
Примітка 2: Якщо визначити ціну за тонну гною з тварино-окупантів як за 200 кг гною тваринно-срального походження, то окупанти переб'ють одне одного в гонитві за халявними грошима
