Сьогодні 360 років тому, 25.03.1651 – Полковник Іван Богун розбив поляків під Вінницею. Хоча лише два роки до цього його прізвище можна бачити в Реєстрі усього Війська Запорозького /http://namman.uol.ua/ukr/ куди Хміль вписав його як звичайного перспективного козака у свій резерв при чигиринському полку. Іван був славний і стратег і тактик, та полум'яний його характер, звичка, різати правду в очі сприяли тому, що він Гетьманам не дуже подобався. Хоча в народі вважається, що він був правою рукою Хмельницького Богдана. Схоже, він був проти як Богдановим союзам то з татарами, то з Московією, так і проти союзу Виговського з поляками. На жаль, він тоді чи не єдиний розумів, що Україні треба покладатися виключно на власні сили. І в незалежній вільній Україні Іван Богун завжди буде символом могутності і волі, правди і шляхетності.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Богун 

Cьогодні Токмак проводжав в останній путь оборонця Запорізького Майдану, героя АТО, молодого (1988р.н.) пацана, батька однорічної доньки. Він залишив жінку і дитину, пішов в АТО захищати мирне небо і гідне життя в Україні і помер від кулі ворога 1 березня 2017 року. Земля йому пухом і царство небесне. Хай він живе вічно в серцях земляків і направляє з неба Божі стріли в різного роду козлів і ворогів України. Вічна пам'ять герою України!