http://sna.in.ua/?p=2454#more-2454 В Україні достатньо перспективних газоносних площ, щоби повністю забезпечити себе власним газом, заявив генеральний директор гірської компанії “Укргеопроект” Віктор Металіді. “Значна кількість покладів може бути зосереджена у шельфі біля острова Зміїний. Окрім того, ще не оцінювалися ресурси газогідрату і вугільного газу метану”, – сказав експерт. –

Щоби забезпечити себе газом, державі слід вкласти у розвідку покладів близько 200 мільйонів доларів. Газ лежить на глибині 5-6 кілометрів, одна свердловина обходиться у 5-6 мільйонів доларів. Але ж ми відкриваємо ресурс, який коштує 3-5 мільярди”.

Чи буде сучасний уряд вкладати у це кошти чи їм простіше продовжувати розкрадати кошти із кредитів та перегоном газу чужого?

http://sna.in.ua/?p=2425 Місце, де сконцентровано унікальний ландшафт, флора та фауна. Місце, де представлені всі епохи існування людства. Місце, яке просякнуте нескоримим українським духом і розумінням нашої сакральної історії…

Холодний Яр – це Святе місце для кожного Українця. Він зберігає в собі загадки багатьох історичних подій рідної Батьківщини: Коліївщини, Визвольних змагань Козацького спротиву та Повстанського Руху. Наразі 18 квітня, в с. Мельники Чигиринського району Черкаської області відбулося вшанування Отамана полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака та його козацтва. Було запрошено всіх бажаючих приєднатися до цього свята, чим і скористався Харківський осередок Організації.

Наш шлях пролягав на Черкащину через Кам’янку – Грушківку, по місцях, де кожен клаптик землі є свідком героїчної минувшини нашого народу з прадавніх часів. Ми рушили в славний козацький край – легендарний Холодний Яр, де розгорілося полум’я Гайдамаччини, хутір та гетьманську столицю Богдана Хмельницького Суботів.

Щойно ми потрапили до Чигирину – перед нами постали мальовничі краєвиди, вражаючі й одночасно захоплюючі місця, які оживають в уяві героїв роману Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр». Під час поїздки до Мельників місцевий таксист розповідав нам, як комуністична влада послідовно нищіла все, що пов’язано з історичною пам’яттю нашого народу, просто фізично зрівнював з землею цілі хутори, затоплюючи навіть цвинтарі… Так були поховані під Кременчуцьким водосховищем і плавні поблизу Холодного Яру, і Великі Луки – місця панування нескоримого українського духу, чину Спротиву.

Урочистості почалися 17 квітня на околиці села Розумівка, що в Олександрівському районі Кіровоградської області. Тут, в урочищі Чорний Ворон, представники Історичного клубу “Холодний Яр”, Історичного товариства “Чорні запорожці”, Козацько-стрілецького братства з Луцька, партії “Батьківщина”, Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, ОУН, “Щирого братства” та інших козацьких формувань вшанували світлої пам’яті отамана Чорного Ворона (Миколу Скляра) і триста його козаків, які полягли в бою з будьонівцями 1920 року. Урочистості відкрив кобзар Василь Литвин піснею “Ой умер козак”.

Також були проведені вшанування у Соснівці, Цвітній та Цибулевому, де на полі під Соснівкою у вересні 1920 р. червоний ескадрон курсантів Єлисаведградської кавалерійської школи порубав близько 70 хліборобів Соснівки, Девятки, Скаржинки і Тирнавки, які виступили із протестом проти свавілля червоних продзагонів. “У людей були порубані обличчя, шиї, руки, плечі, спини, – розповідав свідок тих жахливих подій. – Люди кричали від болю, засохлі рани розривались, кровоточили. Рядна – хоч викручуй від крові… Очі відкриті, в них застиг жах… Голови покладені на праве плече, на одній шкурочці держаться…” Червоні довгий час не давали поховати цих людей, обстрілюючи похоронну процесію з гармат, а тоді, “щоб покарати Соснівку, червоний бронепоїзд із гармат, прямою наводкою, розстрілював селянські хати, – розповідала Марія Кирилівна Павловська, 1913 р. нар., із с. Соснівки. – А двох наших сільських хлопців укинули в топку паровоза…” До майже розораного кургану, де колись збиралися на нараду люди, які виступили проти диктатури чужинців, було покладено квіти, запалали свічки. Молодь, взявшись за руки, слухала кобзаря Тараса Силенка, що заспівав полеглим старовинну пісню, яку, напевно, і вони колись співали… У неділю 18 квітня від самого ранку скликав козацтво до Мельників, столиці Холодноярської республіки, величезний тулумбас. До Мельників приїхали козаки і козачки також з Києва і Київщини, Галичини й Волині, Харкова і Херсона, Одеси і Житомира, Кіровограда і Кіровоградщини, Черкас і Черкащини, Закарпаття, Запоріжжя, Рівного, Нікополя, Перемишля та багатьох інших міст та сіл. “Окупанти століттями нищили українську провідну верству, – продовжував Роман Коваль, – мужів довір’я, отаманів, українську шляхту – нашу аристократію. Окупанти розуміли, що військо без отамана – зграя, що народ, позбавлений еліти, – отара. Саме тут, у Холодному Яру, і в минулих століттях, і тепер панує національний дух, до могил наших збираються українці, які мають національну честь і готові у боротьбі відстояти її”. Промовляли на меморіальному мітингу Левко Лук’яненко, Василь Литвин, Олександр Стець, письменники Володимир Яворівський, Іван Драч та Василь Шкляр. У вшануваннях взяли участь нащадки повстанських родів, зокрема Василя Чучупака, Олександра Кваші, гайдамацького ватажка ХХ ст., Семена Неживого та козака Армії УНР Олексія Здоровецького. За півгодини на мельничанському цвинтарі на могилах Василя Чучупака та братській могилі холодноярців відбулися панахиди, але завершальним акордом вшанувань стало освячення зброї на берегах Гайдамацького ставу. Також 18 квітня силами Українського козацтва в Чигирині було поставлено меморіальну дошку наказному отаманові Вільного козацтва Іванові Полтавцю-Остряниці.

Бачили б ви, як горіли очі людей, коли вони від’їжджали у рідні місця, які просвітлені у них були обличчя, яке бажання працювати, яка впевненість, що ми таки виборемо національну свободу на рідній, та поки не своїй землі.

Це був перший виїзд невеличкої групи Харківського осередку, але в наступному році ми обов’язково зберемо когорту Патріотів зі всієї України – щоб глибокими та безмежними Холодними Ярами прокотилося гучне «Одна – Раса, Одна – Nація, Одна – Батьківщина, це – Україна!!!»

Нажаль, мало хто знає наскільки багато українців зараз проживає у РФ.
Пропонуємо вашій увазі відео одного із російських телеканалів про
українців Сибіру. Звісно, “демократичні змі РФ” і тут захотіли провести
меншовартісні асоціації по відношенню до українців, але всерівно відео
вартує перегляду.  - http://sna.in.ua/?p=2423

http://sna.in.ua/?p=2377#more-2377

Останні перемовини і домовленості на рівні договорів між Україною і
Росією яскраво вказують на те, що щонайменше п’ять наступних років ряд
державних інтересів будуть продовжуватися здаватися. Саме
продовжуватися так як лише наївні або люди, у яких коротка пам’ять
можуть вважати, що попередній режим Ющенка повністю захищав національні
інтереси. Ми бачимо лише різний варіативний ряд та різний підхід.
Сучасний режим і попередні режими є лиш різновидами того ж самого із
різницею у тому, що Янукович антинаціональний політик відверто, а ряд
інших приховано (приміром Тимошенко). Що краще відвертий ворог чи
прихований – питання, що виходить за межі цієї статті.
Дехто заявляв, що Янукович такий сякий державник. І справді вони багато
в чому праві. Будь-хто, хто стане на чолі держави стає державником,
тому що держава в його руках. Не хочеться втрачати те, чим уже
володієш. Саме тому не буде вводиться друга державна мова (хоча існують
і інші причини) щоб не розкачувати корабель на якому пливуть. Але
водночас чисте державництво водночас і є мінусом Януковича. Якщо для
націоналістів держава та державність є політично оформленим народним
організмом і віддача певних інтересів іноземним державам рівноцінно
передачі людиною якогось свого органу сторонній особі за плату, що є
неприпустимо для здоров’я людини, то Янукович разом із своїми
олігархами розглядає державу як сухий механізм, у тому числі для
заробляння грошей. Ніби як мати квартиру і здавати в оренду одну
кімнату. За квартирантами спостерігаєш, намагаєшся робити все щоб вони
поводилися більш менш чемно, але сама суть перебування тут їх не
змінюється. Такими квартирантами в Україні є Чорноморський Флот
Російської Федерації.
Переговори між Януковичем і Медведевим перманентно ще до зустрічі йшли довго. Квартирант довго хотів взяти в оренду українські газові сховища,
але це означало б довготривале катастрофічне збільшення залежності
України від РФ. Україна на довго перестала б бути самостійним гравцем
на газовому ринку в Європі.
Тому все таки вони дійшли висновків, що ЧФ РФ ще постоїть у Криму.
Логіка проста «населення вже звикло, що ЧФ РФ знаходиться у Криму». Те,
що це фактично окупаційні війська, державні чинуші не подумали (вірніше
закрили на це очі). ЧФ РФ – металобрухт. Принаймні через кілька років
повністю на нього перетвориться. Росія вже самостійно не може будувати
кораблі, а закуповує їх в інших країнах і
переважно для Балтійського Флоту. Суть перебування ЧФ РФ у Криму суто
політична. Як для власного населення, мріючого відродити совєти, так і
для проросійськи налаштованих внутрішніх ворогів України.
Тут не варто обмежуватися лише цими висновками. В обмін на цю умову
Україна нібито отримає дешевий газ. Багато хто піддає сумніву цей факт,
Але якщо врахувати все таки його як правдивий, то що це означає?
Україна по вуха у боргах перед МВФ. Однією із умов надання нових
кредитів є збільшення комунальних послуг для населення. Це буде
страшено не популярний крок для населення, навіть у так званих
«регіонах, що традиційно голосують за ПР». А так як ліберали із ПР
мислять категоріями електорату і намаганням залишитися господарем у
державі, то для них не складає ніяких проблем продовжити перебування
флоту іноземної держави в Україні. Більше того, вони можуть це видавати
як боротьбу за національні інтереси, хоча ніяких націнтересів у
перебуванні окупантів у власній державі немає. Слід очікувати, що на
цьому режим Януковича не зупиниться.

Харківське обласне об’єднання «Просвіта» разом з осередком Організації «Патріот України» почало співпрацю з обласним дитячим притулком «Гармонія». 15 квітня 2010 року була розпочата акція допомоги дитячому будинку. Жалюгідне державне фінансування (держбюджет і досі не прийнято!) не передбачає сезонних робіт по облаштуванню його території. Бійці Організації допомогли з прибиранням та облаштуванням дитячого майданчика.

Було споруджено імпровізований «паркан» з наявних матеріалів, щоб відгородити майданчик від дороги. Вихованці радо спілкувалися з Соціал-Nаціоналістами, активно допомагали їм. Дітям, позбавленим батьківської опіки, довелось побачити горя на своєму віку, і тому вони гостро відчувають щирість та добро. У подальших планах Харківської Організації «Патріот України» – допомога притулку «Гармонія» з ремонтом приміщення та проведення спільних спортивних свят.

Фото - http://sna.in.ua/?p=2241

10 квітня в Одесі було означено знаковою подією. У цей день влада та місцеве лівацтво святкує день переокупації міста радянськими військами у 1944 році. На суботу 10 квітня було заплановоно і проведено матч чергового туру Чемпіонату України з футболу між місцевим «Чорноморцем» та полтавською «Ворсклою». Святкування дня переокупації частково було перенесено і на стадіон, щляхом «тєльняшек», «геогівських стрічок», деяких «баненрів» і т.д. “Росіянські патріоти” відзначали використовуючи «московську імпєрку».

Одеса давно довела, що є українським містом, «забрудненим», потребуючим наведення порядку і «чистоти», але українським! 10 квітня одеські активісти соціал-націоналістичного руху довели, що Одеса є також націоналістичним містом! Незважаючи на планову і повсемісну аполітизацію руху футбольних вболівальників, патріоти сміливо відповіли на появу всяких антиукраїнських символів у рідному місті, розмістивши у фан секторі Державний прапор та чорвоно-чорний прапор Української Революції!

З самого початку матча прапор України було розміщено на вишці фан сектору. Одразу з`явилися незадоволені у «тєльняшках» з геогіївськими стрічками на грудях і почали вимогати зняти український стяг. На цю пропозицію «невдоволені» мало не отримали важких доказів того, що прапор залишиться, але швидко і спритно визнавши правоту соціал-націоналістів відступили. Потім було почеплено і Революційний Націоналістичний прапор. Як не дивно, але спорів і «невдоволених» практично не було. Після того, як залишився Державний прапор, москвини зрозуміли, що і прапор Революції залишиться також.

Таким от видалось 10 квітня. Цей день ще раз довів, що антиукраїнська влада сама по собі, а український народ сам по собі. Влада раділа, згадуючи, як вони називають день «звільнення» Одеси від румунсько-німецьких військ, а одеські патріоти завдяки державному і революційним прапорам на футбольному стадіоні «Спартак», відзначили воїнів-націоналістів з Організації Українських Націоналістів, які боролись за соціальне і національне визволення України на території Одещини. Одеса належить Nам!

Слава Україні!

http://sna.in.ua/?p=2101

УКРАЇНЦЮ!

Приходь 14 квітня, в середу, на марш присвячений початку Коліївщини!

В цьому році виповнюється 242 роки з дня великого національного повстання проти польського та єврейського гніту в Правобережній Україні 1768 року. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху. Його результатом стало повне очищення Центральної України від інородців та зрадників.

Сьогоднішня Україна та стан українців дуже подібні до того, що робилось в Україні у XVIII столітті. Українці знову не є господарями на власній землі, нами знову правлять інородці, нас знову знищують фізично і духовно.

Ми маємо нагадати нинішній владі, олігархам та іншим запроданцям, хто справжній господар в Україні!

Ми маємо нагадати, що трапляється з тими, хто намагається знищувати українців!

Приходь в середу, 14 квітня, до парку Шевченка! Приєднайся до смолоскипної ходи на честь 242-ї річниці початку Коліївщини! Збір о 19-00.

Телефон для довідок: 063-764-98-03

http://sna.in.ua/?p=2032

Патріот України пікетуватиме посольства Польщі та Ізраїлю на знак протесту проти українофобської виставки.

Маловідомимє те, що протягом 1943-1945 років на Волині, Східній Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні та Лемківщині відбувалась українсько-польська війна. Вона була жорстокою та кривавою, але хіба бувають інші війни? Не варто зараз також з`ясовувати хто її розпочав, від цього не стане легше жодній із сторін. Суттєвим є тільки одне – в результаті цієї війни українська нація не тільки отримала Волинь та Східну Галичину але і складає абсолютну більшість населення цих регіонів. Саме завдяки цьому ми не маємо зараз чергової точки напруги на політичній мапі України, на зразок Криму, Закарпаття та Буковини.

8-10квітня 2010 року у Києві відбувається фотовиставка «Волынская резня – польские и еврейские жертвы ОУН-УПА», що її організували відомі українофоби Колєсніченко, Ісакович-Зеленський та Ескін. Матеріали цієї виставки – це поєднання відвертої брехні, напівправди і незначних вкраплень правдивої інформації.

Організація «Патріот України» глибоко обурена даним фактом і вимагає офіційних вибачень перед українською нацією від зазначених вище осіб, а також від Польщі та Ізраїлю, як країн громадянами яких є Ісакович та Ескін.

З метою доведення своїх вимог Організація «Патріот України» проведе пікетування посольств Республіки Польща та Ізраїлю у місті Києві. Пікети відбуватимуться:

- вулиця Ярославів Вал, 12 о 10.00, 13квітня 2010 року

- бульвар Лесі Українки, 34 об 11.00, 13квітня 2010 року

http://sna.in.ua/?p=1978

8 квітня силами Київського та Васильківського осередків ВГО “Патріот України” була проведена акція на захист соціальних інтересів мешканців Васильківського району Київської області. Депутати Васильківської районної ради, які планували передати в оренду приватному підприємцю лікарню в селі Лосятин Васильківського району, були шоковані, коли до залу, де проходила сесія райради, зайшло близько двадцяти соціал-націоналістів. Депутати райради, більшість яких є представниками Блоку Юлії Тимошенко, відразу почали почувати себе некомфортно, хвилюватися, нервувати. Натомість, присутні на сесії мешканці Васильківського району радо вітали активістів ВГО “Патріот України”.

Соціал-Націоналістам навіть своєю присутністю вдалося запобігти продажу-дерибану близько 30 гектарів земель сільськогосподарського призначення, а також повністю зняти з розгляду сесії питання передачі в оренду Лисятинської лікарні.

До слова слід зазначити, що це була перша спроба передати в оренду, а фактично продати, враховуючи термін оренди в 49 років, саме лікарні. Тим паче, що ця лікарня відома унікальними технологіями лікування і на оздоровлення туди їздять зі всіх куточків України.

Організація “Патріот України” і надалі стоятиме на захисті інтересів українців на Васильковщині зокрема, і в Україні загалом. Земля – скарб Нації! Слава Україні!

http://sna.in.ua/?p=1937