ПТАШИНI     КАЗКИ.

*****************************

ЗОРЯНI      ДIТИ.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

*****************************

Тетянка  в  лiжечко  лягає …..

Пташину дивну ту чекає,

Що тихо, лагiдно бубнить,

Коли до Танцi прилетить;

Та  вмоститься  на  пiдвiконцi

У вечорi ,як  сяде  Сонце......

За обрiй--- десь-кудись далеко;

Небеснi  де  живуть  Лелеки.....

Нема  Пташини  у  свiй  час !....

Тетянка  дуже  просить  вас,

Мої   маленькi   дiточки:

Заплющуйте,будьласка,очки!

Вiдразу ж Птах той прилетить,

Почне   казки   вам   гомонить....

Заплющили? --То  ж  молодцi !

А ось i Птах присiв на гiлочцi .

На  пiдвiконце   лише   сiв,

Вiдразу ж знов забуркотiв :

«Я бачив в тiм чудовiм краї ,

Де темряви   геть  не  буває !

Яскравий  день,а  замiсть ночi

Неначє  ранок  пестить  очi !

Живуть  там  Дiтки  чарiвнi .

Побачить  можеш  їх  вi  снi ....

**************

Продовження  тут:

http://www.mypishem.ru/stihi/stihi-dlja-detei/zorjani-diti.html

(с).

(с).

(с).

«Аисты, буслы, лелеки, как их только не называют. Борцы за увеличение народонаселения.»(c).

ЧАРIВНА ЛЕЛЕКА.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

****************************

Маленька дiвчинка Тетянка

З самого вечора до ранку

Мiцненько так,гарненько спить.

Час увiснi скорiш летить.....

Але ж,щоб краще засинала,

Їй казочку розповiдала

Її бабуся,чi  дiдусь,

Чi  матiнка,або татусь.

А iнколи,на пiдвiконцi

З”являвся Птах,як сяде Сонце.

Вiн бубонiв та буркотiв.--

Роpповiсти,мабуть,хотiв

Тєтянцi,що не засинала:

Що  бачiла,  куди   лiтала

Пташина.Танця прислухалась,

Пташинiй казцi дивувалась.

Сьогоднi теж,як сiло Сонце,

З”явився Птах на пiдвiконцi .

У лiжку добре примостилась

Тетянка.Довго так дивилась,

Чекала казку вiд Пташини.

Ось засинає вже дитина.....

Аж ,раптом чує крiзь сон свiй :

“Лiтав далеко я за обрiй....

*******

Читати   далi   можна   тут:  

http://www.mypishem.ru/stihi/stihi-dlja-detei/charivna-leleka.html

(с).

(с).

(с).

Мій "вихід"! Він  тепер: "на біс"!

***********************************

Ця  щедрість  Почуттів; їх  прояв!

А  ніжність  губ… Любові  миті...

Занепокоєння. Захопленість, якоi

Налаштування  світу е, по-суті…

Тож  я  чекаю!  Ти  ж  бо  не  мовчи!

Заслуга у Любові е того, хто Любить!

Музикою  визнанням  в серцi зазвучи. 

Я  бачу Друга  у  тобі, що  будить

В душі всю гамму  Почуттів! Та знаю:

Напише  драму  цю  мистецтв Король!

Вiд так до смертi: я Люблю, страждаю.

На  сцені  я, життя   свого, зіграю  роль!

Так  вивірено, також  обережно!

То ти  вважаєш, зрада, компроміс:

То  е можливим? А Любов безмежна!

Мій "вихід"! Він  тепер: "на біс"!

 Я цiлую твiй погляд, цiлую!

*******   / 13.03.2011 г. /

**********************************************************

Не  говори  ти  марних  слів!

Твої  слова тi- відблиск  пристрасті

В  тій  неприкаяній  напасті,

Немає  й близько  поняття: "Любов"!

Не  говори! Не говори!

Пробач, тож  серцю  не  накажеш!

Ти  про  "любов" свою  розкажешь,

Але  не  чудь,  не  "витвори"!

В твоiх же скронях-  сивина!

А у  моїх: тож  вітер  вільний!

Концерт  ти  не зіграєш  "сольний"!

І  в  цьому, не  моя  провина!.

Не  говори!. Та  не  " створи"!

І  не шматуй ти марно, страсно!

Я  розумію: все  прекрасно,

Хоч  говори - не  говори!!!

Бач: не  горить   в  очах  Любов!

В  твоїх е  божевілля  пристрасті!

Тіеi   неприкаяній   напасті,

Що  збуджує; i знову  й  знов!..

Не  говори!.  Не  витвори!.

Даруй! Даруй!. Cтвори!Твори!

*******   / 15.11.2010 р. 22: 07 ч. /

(с)

ПРАВИТЬ  БАЛОМ  САТАНА!

*************************

У  людині  чи  -  від  звіра?!

Звір,  буває   подобріше!

Золото вiн  кроком  мірить,

Лицедій, що править  гiрше!

Нічого, що під ногами:

Вся дорога  iз  сердець?!

Моляться пред образами -

Відчувають  вже  Кінець!

Чи  відмолять  тї  Гріхи?!

Став  він  тисячі  свічок!

Хай  й  розмови тi  лихi!

Тихо! Ротик – на замочок!

А   поруганнiсть   душі?!

А серця, що  кровоточать?!

Гей, на  троні, не  спіши!.

Жити   далі, так  не  хочу!

Людська  слабкість.

Людська  сила.

"Що же серцю буде в радість"?-

Нині  у  Творця   просила.

Що  такого   Він  нам   Дав?

І чого  не  Дав  нам  зовсім?

"Полюби"! - Він нам  Сказав.

Й Указів, що  ми  виносим?

То  чому  ж  той  править  балом,

Той  Що сiв - сидить  на  троні,

З  легіонами  васалів,

Идол.- Сатана.  В  короні?!

ПIСЛЯIНТЕРВЬЮШНЕ - НІЧНЕ!

********************************

Приймеш" на душу ту склянку",

Не одину,  відразу - двi,

І не те, що  від  дурманку

Закрутиться  в  головi!

А  i  з шафи  вже  твоєї,

Повилазять  й "президенти"!

В ранці глянеш: нікого е!

Ось  і  Істини  моменти!

Ну,  якщо ж, щей  i "косяк"

Ти  заб'єш  один-другий,

То розумним  стане й  дурник;

І  тобі  такий   рідний!

Так, що, дівчинко  моя,

Ти  прокинешся  у  ранці…

Бджілок  в  голові -- роя

Виявиш  неначе  в  танцi!

Буде тільки  й  но  розсіл!

Ти  не  зможешь  зрозуміти!

Заповзеш шукать під стіл

Ти вампирскi  тi "привіти"!

І, як чесний журналіст,

Інтерв'ю  там  і  візьмеш!

А  вампір?! - Ось  приколист:

Випив  кров!...Ну, ти  даєш!

***************************

03.10.2010 р. 06:12 ч.

Теги: містика  і  реальністьь

ПРИСТРАСТЬ.

***************

Але я

мовчу

у  боротьбі 

постіiйнiй

хочу

і  не хочу

пристрастi

вогненноi

заповнненноi

 душi

і  немає

тепер

спокою

але клятви

не порушу

не зустрінуся

я з тобою.

що за напасть

звідки

і навіщо

мучаєш

мою душу

пристрасть

тим часом

народжується

в мені

перетворена

душа,

тобою

заворожена!

Чи нi??!

 *******

 01.10.2010 р. 23:37 ч. /

*****************************************************

Непосидько  ти наш, непосидько,

Заганяв  ти  бабусю iз  дідком;

Тітці  з дядьком  то також  дісталось!

Крихтi  всидіти  тож  не вдавалось!

І  племінник обуреннй, синку,

Від  такоi,  малюк, поведінки.

То  кота ти  тягаєш  за хвіст,

Тож  байдуже- малесенький  зріст!

Ну, а  іграшки  всi- по  квартирі!

Не  даєш  бути  знов на  "стихирі"!

За  тобою ганяюся  знову.

Розумешь  татусеву  мову?

То вважаешь  себе, наче слоник,

То  стрибаєш, мов масенький  коник,

Та  постійно   у  колi  уваги;

Не  цінуєш ти  тоi  наснаги!

Та з тобою, як  снайпер  iз  ложкою

Намагаюсь  скормити  хоч, трошки я.

Тож  покласти: пюрешку,  котлетку!-

Наїдайся  малесенький  "детка"!

Поки  ніжку одну  я  взувала,

Тож  та - інша так, юрк,  вислизала!

Намагалась  в штанинку  потрапити

Примудрився  вже впасти. Ось так  i ти !

Ледь  iз  ліжечка:  юрк, прямо  в  руки!

Непосидько,за  що ось  ці  муки?!

То  включаєш комп'ютер, то  газ!

І  з дивану  ти  падав не раз!

Не  боїшся синцiв  ти і  ран! -

Тож  зростаєш "реальним, пацан»!

У  воді  ти  як любиш  плескатися!

Кожен  вечір бiжиш  ти купатися!

І  скрізь сунуть  потрібно  свій носик  !

І  завжди, куди мама  не  просить!

Ну,а  як же  там-сям,  та  без  тебе?!

Як  поспиш, поспішати, тож   треба!.

*******   /  18.01.2011 р. /

http://wwwhanter777.ucoz.ru/blog/neposidko_ti_nash_neposidko/2011-04-24-70