хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Замітки з міткою «туризм»

Ринкова площа у Жовкві

Жовква - невелике історичне містечко, де проживають всього 13 000 жителів, але обриси старовинних пам'яток архітектури нагадують туристам про давню велич цього українського населеного пункту. Жовква не є середньовічним містом , вона була заснована лише в 1597 році Станіславом Жолкевським, якому згодом вдалося стати коронним гетьманом і канцлером Речі Посполитої. Вважається, що Станіслав Жолкевський дружив з відомим магнатом Яном Замойським, і тому заснував місто для власної резиденції за аналогією з сусіднім населеним пунктом - Замістям, що належала його приятелю.  Детальніше тут

Королівський палац Казерта

Королівський палац Казерта є колишньою королівською резиденцією в Казерте, побудований для Бурбона короля Неаполя. Один з найбільших будівель, побудованих в Європі в 18 столітті. У 1997 році палац був включений ЮНЕСКО до Всесвітньої спадщини.














Про разное, но в целом про весну.

Начну со вчерашнего Первомая. В Севастополе было тепло как летом, и это было хорошо. Фотографии в основном делал телефоном, так что за качество глубокий пардон. 











Всё очень спокойно, не агрессивно, и я бы сказал, душевно. 
Подготовка ко дню Победы - к набережной пригнали понтон. Что на нём будет, лично мне неизвестно. То ли представление, то ли, напротив, зрительские места. 





Графская пристань. Думаю, что пивная бутылка оставлена кем-то из несознательных взрослых smile







Праздники только начинаются. Впереди Пасха, день освобождения города и день Победы. Хороший месяц - май.

Часть вторая, краеведческая.
 
Позавчера, то есть 30 апреля, выбрались во внутренний Крым. Прошлись от села Залесное (рядом с Мангупом) до Эски-Кермена и далее свалились в Терновку. Бездушные снимки не могут передать аромата полыни, пения птиц и прочего трепетания молодой листвы. Тем не менее выкладываю - а что делать?

Храм Трёх всадников у подножия города оказался заперт на два замка. Но как уйти без фотографий знаменитых фресок? Пришлось просовывать руку с камерой в отдушину.



Георгия видно хорошо, а вот где всадник с младенцем на руках, я и не разобрал. Вход на Эски платный, 20 гривен с носа. Но это, думаю, правильно. На плато чисто, мусор убирается, маршрут размечен и снабжен щитами со схемами и археологическими комментариями. 



Колеи в камне. Сколько повозок здесь проехало? Главная улица.





Старался снимать так. чтобы в кадр попадало поменьше людей. Но создать иллюзию затерянного мира, конечно, невозможно. Туристов очень много и на плато, но еще больше внизу. Группы идут в основном на Пятую балку, с большими рюкзаками, палатками и почти непрерывным потоком.








Стены казематов сложены мягким известняком. Масса окаменелостей, что-то вроде нуммулитов (поправьте, если это не они).



Дырки в крышах пещер можно выделять в отдельную тему smile Отверстия под опорные балки, световые люки и Бог весть ещё какие.







А здесь что-то похожее на древнюю обсерваторию с разрушенным куполом. Но это, конечно, не обсерватория. Нужды жителей были более приземлёнными.







Осадный колодец. Стёртые ступени уходят в темноту. Сейчас воды на дне нет, но в средние века там был перехваченный строителями родник.





Казематы постепенно разрушаются. Вот остаток стенки, до странности похожий на драконью голову.



Городище заросло лесом. Много цветов. Пионы, ландыши, ятрышник. 







Уходили из Эски-Кермена под вечер, уже беспокоясь о последнем автобусе на Севастополь из Терновки. Для экономии времени решили пройти по незнакомой дороге, перевалив куэсту напрямую по просеке. Перед подъёмом остановились передохнуть в некотором сомнении - будет ли наверху подходящий спуск с обрывов? Сумерки на носу уже. Проблема решилась как по волшебству: по просеке вдоль ЛЭП навстречу осторожно спускался по камням чёрный лендровер. На бортах эмблемы - Контрольно-спасательная служба. Приятный сюрприз. Дорога, как выяснилось, вела прямо в Терновку.



Чуть больше снимков из Эски-Кермена в этой папке.

Удачи и хороших праздников.

Виставка Юрія Мельничука


Виставка до 50-літнього ювілею знаного в Україні та за її межами дослідника української народної вишивки, невтомного її популяризатора Юрія Мельничука являє собою своєрідний творчий доробок з робіт майстра, робіт його творчої майстерні з виготовлення ляльок у народному вбранні та зразків автентичного традиційного українського шитва з його збірки. Це – вишиті рушники і сорочки, чоловіче та жіноче вбрання різних історико-етнографічних регіонів України.
 
 
Розпочиналося все у 1992 році, коли Юрій Мельничук разом із друзями-однодумцями започаткував молодіжний творчий гурт «Цвіт», поставивши собі за мету відродження давньої української народної вишивки. Цього року виповнюється також 20 років з часу присвоєння йому звання майстер народного мистецтва з вишивки, і вже 18 років праці в Музеї Івана Гончара, з них 13 – завідувачем сектору «Тканини» і останні 5 років заступником Генерального директора з науково-фондової роботи. Деталі тут

Поради при виборі намету

Одним з найважливіших факторів під час вибору намету є його вага. Оптимальним для піших походів вважається 1,1 кг на одну людину (3-х місна приблизно повинна важити 3,3 кг). Більш легкі намети коштують значно дорожче.

Шви намету повинні бути проклеєні або проварені. Особливу увагу потрібно звернути на якість кутових і силових швів.

Штурмові розтяжки можна не закріплювати в безвітряну погоду. Детальніше тут
дпо

Оксфорд




Все слышали это название, многие мечтали бы там учиться, но что на самом деле представляет из себя Оксфорд? Прогулка по каменному городу с многовековой историей... смотреть дальше >>>

Печера Баламутівська

Печера Баламутівська — карстово-спелеологічна печера.

Печера розташована на північно-східній околиці села Баламутівка (Заставнівський район, Чернівецька область).

Загальна довжина порожнини складає 263 метри, площа – 457 м кв, об’єм -1272 м куб.

Висота розміщення печери 200 метрів над рівнем моря, та 70 метрів вище рівня Дністра.

Вхід у Баламутівську печеру розташований у верхній частині правого схилу долини Дністра. Вхід до печери – великий грот висотою 7 метрів, ширина - 20 метрів, довжина - 15 метрів. Дно грота вкрите гіпсовими брилами. Детальніше тут 

Петриківський розпис



До нематеріальної частини спадщини ЮНЕСКО в Україні внесли так званий Петриківський розпис. Про його колорит та стилістику чув певно кожен українець. Петриківським  розписом прикрашають різний  дерев’яний посуд, скриньки для коштовностей,  фарфорові вироби, дитячі  іграшки чи сучасний одяг. Витвори майстрів декоративного  мистецтва вражають своєю автентичністю та неповторним виконанням. ДЕТАЛЬНІШЕ ТУТ

Там, где встречаются полушария


Место такое есть, и вполне официальное. Очень точно измеренное астрономами и прочими специалистами по ориентированию по звездам. Добро пожаловать в Королевскую обсерваторию Гринвича (смотреть дальше) >>>

Про Коломию


В даний час найстаріша споруда в Коломиї, це дерев'яна церква Благовіщення з XVI століття. Колись, давно, стояв там український монастир, тепер від нього не залишилося ні сліду, хіба спогади і те, що саму церкву називають іноді "монастирською". Неясно, коли її будували, але збереглися в ній метрикальні документи з 1730 року.  Де тальніше тут