Я кохала...

А ти кохав?

Я жадала.

А ти жадав?

Я чекала...

А ти чекав?

Я страждала!

А ти страждав!?

Я кохала?

"Короткі біографічні відомості

Життя Василя Стуса"... -

Тридцять три дати...

Чи це багато...

...Аби життя твоє

Взяти, брате,

Та спресувати

В тридцять три дати?...

Три - на дитинство.

Одна - на юнацтво...

Чотирнадцять дат -

На роботу й працю.

Дві - на виступи,

Правду й протести.

Ще дві -

Позначують арешти.

Потім шість дат -

На суди, на знущання,

На заслання та на відбування.

Одна дата - 

на одруження.

Одна - на повернення...

Одна - на останнє побачення.

І ще одна - на ніч,

Ту, що смертю позначена.

Є там ще одна чорна дата,

Про яку осоружно й писати!!!

Страшно й боляче уявити,

Як на світі ще можуть жити

Ті, що варті могили палити!?

Та засуджувати не буду:

Всі ми дістанемось

Вищого Суду...

Сорок сім років...

Тридцять три дати...

Ніжний вечір, тиха ніч,
Ти не бачитимеш сліз,
Ти побачиш чисті очі,
В ніжний вечір, в тихій ночі.

Я буду, ніжна, тиха, вірна,
І буду на кохання згідна.
Я зроблю так, як ти захочеш,
Але любов здобуть не зможеш.

Мене не любиш – так мені і треба,
Але сьогодні це твоя проблема.
Ти будеш думати про це життя
Захочеш, щоб я ввійшла у майбуття.

Та в тихий вечір, ніжну ніч,
Я не дозволю змінить свій світ.
Я зроблю все, що в моїх силах,
Щоби помститись –
Любий,
Милий…

Я народилася сумною, мабуть,-

Тепер вже не згадаю...

Та смуток щиро поважаю,

Його вважаю своїм другом.

Чекаю,

Мрію,

Страждаю.

Марю,

Жадаю,

Кохаю.

Злітаю

У думці

До неба.

Падаю.

Відроджуюсь

У твоїх

Обіймах.

Вірю:

Щастя

Прямує

До мого

Порогу.

Занурююсь

у твої,

незрозумілого кольору 

очі.

Шукаючи у них

ніжність,

спіткаюсь об злість...

Лечу

на крилах фантазії -

розбиваюсь

об скелі

реальності.

Навіщо стільки

тривалості

у наших незустрічах,

і така швидкоплинність

у поглядах.

Так нестерпно жити

на руїнах

мрій.

Я кохаю -

І цьoго досить:

Для вірності

Та для зради,

Для гідності

Та для звади,

Для блиску

Та для бруду,

Для чемності

Та для блуду...

Я кохаю -

І цьго досить:

Для вірності

Та для зради?

Для гідності

Та для звади?

Для блиску

Та для бруду?

Для чемності

Та для блуду?...

Багрянцем вкриваються клени,

Жовтим полум"ям займаються берези,

У червоні шати увібрався дикий виноград,

Міддю відливає вбрання дубів,

Жовтогарячою строкатістю красується горобина,

У сарі місячного кольору вдяглися тендітні тополі -

Всі приготувалися до осінньго балу...

Закружляють у танку,

Захмеліють від жовтневих  п’янощів,

Поскидають своє чудове вбрання

і заснуть... до весни...

З Днем Вчителя!

 

 

 

З Днем Вчителя

Я Вас вітаю.

Бажаю щастя

І добра.

 

І хай цвіте завжди,

Не в’яне,

До школи

Стежка золота.

 

Колись ходив

До тої школи.

Дорослим завжди

Буть хотів.

 

Тепер пригадую

Ті роки.

І всіх своїх

Учителів.

 

Нелегка праця
І турботи.

Лягли на плечі
Їм усім.

 

Щодня уроки,

Все уроки.

Й до ночі

Купа зошитів.

 

Щиро вдячний

За науку!

За все, що

У житті досяг.

 

Бажаю всім

Щасливих років!

Бажаю радості

Й тепла!

 

Бажаю довго
Не старіти!

Навчати малюків
Щодня!

 

І доглядати
Ту доріжку.

Яка б до школи

Всіх вела!

©Aywengo, Михайло Підлуцький.З Днем Вчителя! 03 жовтня 2010 року.

 

 

                                        P.S. Цю пісню можна переглянути на відео ось тут:       http://video.i.ua/user/2227740/44266/221715/

 

P.P.S.  При копіюванні, передруку, розміщенні на інших сайтах посилання на авторство ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

У буденності -

гинеш.

У мрії -

відроджена.

Насторожено

линеш,

але очі

зволожені.

До нестями

кохаєш.

Та, кохаючи,

мучишся.

І причини 

не знаєш,

та в докорах

канючишся.

Непорочна

та грішна,

Безневинно 

засуджена.

І цей сон,

ніби вічний,

лине колом

засмученим.