Синя прохолода тихо сідає на яблуні ,тонуть у присмерку двері комори. Малий Харк застелив собі постіль на широкому столі. В вікно, крізь яблуні, видно перші зорі. Мінливі, далекі зорі!Над коморою висить кованим півмісяцем молодик. Біля виходу сидить дід Головатий і курить люльку.