Доба спливає вередлива,

Ще трохи – і вона мине,

І лине смуток чорнобривий,

Володар грішного мене.

Він мій й… не мій. Таке буває,

Але чомусь мені болить,

Тому зову до небокраю

Його з собою. Хоч на мить.

29.03.2016

Чужа відрада? Ні, моя відрада!

Далеке шепотіння вечорів,

У миготінні жовтім зорепада,

У відблиску колись забутих снів,

У погляді, у серці мерехтінні,

У подиху, що лине в небеса,

У сонячному чистому промінні,

Що в темряві ніколи не згаса.

У дні, що по-над обрієм злітає,

Ти в радощах і, навіть, у журбі.

Чужа любов? Чужого не буває,

Якщо його ти носиш у собі.

05.03.2016

Наверно, доли нет досадней,

Чем рамки меры не блюсти,

Четвёртый волхв и пятый всадник

Извечно были не в чести.

Родят излишества тревогу,

Пусть даже радости несут,

И если сердца слишком много,

И от него тогда бегут.

20.02.2016

В желанные глаза не заглянуть

И не вести о вечном разговор?

Судьбу молить? Какая в этом суть?

Уж лучше делать ей наперекор.

Пусть знает та небесная карга,

Что не всегда её объятий ждут,

Пусть бесится, бессильна и нага,

У пожовклій душі

Листопадне свавілля,

То є хмарна пора,

То судьби веремія,

Я співаю дощі

Та їх сіре весілля,

І чаклую пером –

Це усе, що я вмію.

Це усе, що мені

В серце вклали хороше

Перед тим, як сюди

На спокути погнали,

Я співаю дощі

Й нікого не тривожу,

Навіть погляд чужий

Із холодної сталі.

Буде нова доба,

Буде сяюче світло,

І мільйони людей

І живих, і байдужих,

Я співаю дощі,

Аби інші розквітлі,

Я б того не хотів,

Бо не хочу. Та мушу.

25.04.2016

Время безудержно – вниз,

Солнце – кругами,

Звёзды – кругами,

Видимо, в этом есть жизнь,

С нами, вокруг

И над нами.

Тайна молчанья твоя,

Крикнешь – не слышно,

Слушаешь – тоже,

Волнами строки по коже,

Видимо, в этом есть я.

18.03.2016

Вползает ночь дорогою окольной

И в сон уже загадка вплетена,

Под маковкою тонкой колокольни

На время поселилась тишина.

Та тишина повсюду молча стынет

И даже обживается в груди,

Лишь ветер-музыкант на паутине

Пытается мелодию вести.

11.03.2016

У месяца крылатого

День на замке,

Грызи слова, обкатывай

На языке,

И в игры бесконечные

Давай, играй,

Что доля бессердечная?

Что шорох тайн?

Их вечно носит волнами

Над головой,

Не обручайся с чёрными,

Пока живой,

Под гнётом несусветного

Жди белых стай,

А если нету светлого –

Тогда создай.

09.03.2016

Планы странные

Небо

Строит,

Иссушающим

Ветром

Вея,

Только жить

Всё-таки

Стоит,

И любить

Всё-таки

Стоит,

Умереть

Мы всегда

Успеем.

16.02.2016

Под фонарями тени стали резкими,

Рисует ночь морозной сединой,

Цепочка огоньков стучит железками

И убегает в дальний город твой,

Что смотрит в мир домами желтоокими,

В которых тихий нежится уют,

Вслед огонькам гляжу, швыряясь строками,

Огни меня с собою не зовут.

Спешат минуты – призрачные конники.

Считать? Глупей идеи не найти,

И я сижу, один, на подоконнике,

И слушаю стучащие пути.

18.01.2016