хочу сюди!
 

Галинка

36 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 29-43 років

Замітки з міткою «вірш»

Красивой женщины портрет

Красивой женщины портрет
Закрыл собой слова и мысли,
Что из глубин столетий вышли,
Неся умам прозренья свет.
Улыбку ангела в губах
Лишь уголками предвещая
И ничего не обещая,
Открыла всё, что прячет страх.
Упрямо ищущий ответ
Кипит, сжигаем жаждой знанья,
И... остужает мысль желаньем
Красивой женщины портрет.(с)

Без картинки.....

Без картинки.

Без картинки там де двоє,
Де рука в руці і на небі зорі.
Де аромат парфумів і літній вечір,
Водоспад волосся омиває її плечі.
Ніжність рук і дотик губ,
За спиною крила і не потрібний парашут.
Заховатись від усього світу!
Лише в двох, радіти як маленькі діти.
Туди, де їхні серця б'ються в унісон.
Квитки на море, плацкартний вагон...

Без картинки де справді в двох є почуття,
Де справді все взаємно! 
І не сховати щасливого лиця,
Коли вона шепоче що кохає, так тихенько...
Без СМСок, дзвінків і повідомлень.
Без прогулянок теплої ночі, коли місяць в повні.
Під зорями, чи просто під краплинки з небес.
Без картинки. Без... Без... Без... 

Искренность

Искренность.

Мне нравится смеяться и шутить
И нравится,когда другие шутят.
Мне нравится самой собою быть,
Не думая о том,что скажут люди.

Мне нравится о будущем мечтать,
Пусть тем мечтам не суждено свершиться,
Пусть это глупо-в облаках летать,
А я летаю!Каждый день.Как птица...

Мне нравится,когда не прячут слез,
Когда обид и боли не скрывают
И если плачется,то плакаться всерьез
Отравленные слезы не глотая.

Мне нравятся хорошие стихи
И люди,что не льстят и не лукавят,
Мне нравится любовь свою дарить
Тем,кто ее так мало получает.

Мне нравится и я хочу так жить!
Я буду верить в чудеса и в сказку,
Не надо меня "правилам"учить
Я лучше чувствую себя - без маски!
Оксана Аксютик

Вона любила сіль з лимоном

Вона любила сіль з лимоном…
В ній поєднались всі смаки.
І сміх дзвенів криштальним дзвоном
Від дотику його руки…

Вона любила орхідеї,
Та дарували їх не ті…
І божевільні всі ідеї
Топила в своїй самоті…

Вона міцну любила каву
І мріяла про теплий дім,
Писала вірші, мов забаву
Та знала, що не буде з ним…

Вона любила грім і грози,
Червоні вина і весну…
Вона ховала свої сльози
За посмішку свою ясну…

Вона любила тепле море,
Світанок, запах після злив…
Вона любила сонце й гори…
А він …лише її любив…

Алла Вітвицька

з мечем хто прийде

З МЕЧЕМ ХТО ПРИЙДЕ - ВІД МЕЧА Й ПОМРЕ !…
Кому Україна жити не дає?
Хто, сильно так не любить Україну?
Хто скаженіє,що вона цвіте?
Що з неї лине пісня солов’їна?…
В полях сховалось сонце золоте.
В садах росте червоная калина.
Із лугу косарі усміхнені ідуть.
На заході квітує полонина…
І вільні люди щасливо живуть
Кому, мозолить очі Україна?
Кому, краса її так жити не дає?
Хто, ніж встромляє цій красуні в спину?
Коли вона хліб з сіллю подає...
Хто розтопирив пальці,та й невзмозі
Шматок собі найкращий відірвати.
Хто топчеться із зброєю в порозі
Ще й хоче себе братом називати...
Не простягайте рук до України!
Бо в неї й справді-серце золоте.
А воля й мужність проросте з зернини
З мечем хто прийде-від меча помре! …
/ А. ДАВИДЕНКО /

Есть у каждого тайная книга обид

Вадим Шефнер

Есть у каждого тайная книга обид.
Начинаются записи с юности ранней.
Даже самый удачливый не избежит.
Неудач, несвершенных надежд и желаний.

Эту книгу пред другом раскрыть не спеши,
Не листай пред врагом этой книги страницы, -
В тишине, в несгораемом сейфе души
Пусть она до скончания века хранится.

Будет много распутий, дорог и тревог,
На виски твои ляжет нетающий иней, -
И поймешь, научившись читать между строк,
Что один только ты в своих бедах повинен.

Байстрюкам України



Хочеш бути рабом, гнути спину?

І жебрацьку відстояти суть?

Продавай москалеві дитину -

Не за дорого, скільки дадуть,

Не за дорого, скільки заплатять
За масовку - за антимайдан.
Хай онуки свободу утратять,
Ти і їхнє майбутнє продав.

Кинь у жорна нових геноцидів
Їх сьогодні за кілька хлібин.
Краще б день цей удома відсидів
Ти й подібні продажні раби.

Продавай москалеві матусю,
Як дізнається, котра твоя?
Куля завжди дурепа у русі,
Чи твоя уціліє сім'я?

Схаменіться, ви, люди наївні,
Не.накличте на себе біди.
Хто продав Батьківщину за гривні -
Першим ляже під ноги орди

 Валентина Попелюшка (23.11.2013) 

Тот ангел...

Рассыпанная медь твоих волос...
Изгиб спины... в садах,- дыханье ночи...
И месяц завернувшийся в вопрос...
И тишина,- что отвечать не хочет...

И тонут пальцы в сонной высоте
Листвы касаясь... Вспыхнувших соцветий...
А Ты стоишь одна на целом свете...
В своей не расколдованной фате...

Спадает ветвь... погасшая свеча...
На выдохе,- исход... воспоминанье
Вся жизнь игра... в которой ничья...
Твоё,- неразделённое желанье

И ускользает с нитью золотой
По кромке облаков по глади влажной
Тот ангел что молил тебя однажды
Не уходи... Прошу тебя... Постой...

Карен Самунджян

Удивительный человек

Иногда, словно первый дождь,
Иногда, словно первый снег,
Вдруг приходит, когда не ждешь,
Удивительный человек.

Иногда, словно фейерверк
Неожиданный средь небес,
Удивительный человек
Появляется вдруг в судьбе.

Не узнал бы его в толпе,
В ресторане и на шоссе -
Вдруг подходит он сам к тебе,
Человек, не такой, как все.

И не сразу, так через час
Вдруг почувствуешь: он другой -
По особой улыбке глаз,
И рванешься к нему душой.

И не сразу, так через час
Озарит тебя мысль, как свет,
Что с тобой говорит сейчас
Удивительный человек.

Тот, кого ты совсем не ждал,
Но который к тебе пришел,
Пусть на месяц, а не года,
Но душе твоей хорошо.

От того, что тебя узнал,
От того, что сказал "Привет!"
И что руку тебе пожал
Удивительный человек.
Зельвин Горн

Пам’яті «Небесної сотні»

Пам’яті «Небесної сотні»

Свист куль і вибухи –
«Працюють» режиму пси сторожові.
І падають на барикадах
Євромайдану вартові.
На їх знекровлених обличчях –
Страшного спокою печать,
Заплющені навіки очі, 
І зімкнуті уста мовчать.
Скінчилось все… було у хлопців
По вінця сподівань і мрій:
Про справедливість, 
Про свободу,
Про щастя на землі своїй.
Та не судилось в цьому світі,
Лиш – доста зла пустих словес,
Тому знялась і полетіла
Відважна сотня до небес.
З-під зір нам в очі зазирають
Їх чисті душі в грізний час,
Не слів, рішучих дій чекають
Задля майбутнього від нас.

Іван Коломієць