… вернуть нас туда. Тем, для кого в СССР было изобилие можно порекомендовать почитать мемуары Галины Вишневской. Ещё в глубоко советское время Вишневская уже немножко знала, что мир живёт по-другому. Почему же до сих пор такое количество наших соотечественников не знает, что мир уже в те годы жил по-другому? Почему такое количество людей готовы смириться с убожеством советского образца в наши дни, лишь бы сверху был кто-то, кто бы всё "контролировал"? 

     В принципе, эти мемуары надо читать всем, это лучшее, пожалуй, что есть в этом жанре. В числе прочего Вишневская останавливается на убогости и абсурдности советского быта. Отдельный пример абсурда - история о том, как они с Ростроповичем не могли получить документы на квартиру, купленную Ростроповичем на Сталинскую премию: квартира, по мнению государства, оказалась слишком велика для их семьи. И только вмешательство Булгарина (!) позволило певице и музыканту занять законно купленное жильё.

     Вообще, Вишневская честно признаётся, что жили они не просто лучше многих - а как никто тогда в стране не жил. Упоминает про доступ к "спецраспределителям", который давали звания "заслуженного" и "народного" (отчасти именно из-за этого доступа народ так бился в попытке получить звание). 

     В 1965 Ростропович пригласил Бенджамина Бриттена и Питера Пирса провести лето у них в России. И Вишневская пришла в ужас: "Чем же я буду кормить джентльменов целый месяц? Где я возьму мясо, которое можно прожевать!?" В ужас, заметим, пришёл человек, имевший доступ к "спецраспределителям" и живущий в столице.

     Почему?.. Как понять логику тех, кто сегодня откликается на призывы с Севера? Загадка сия велика есть.

 (Ирина Коротич, журналист, блогер)

Незграбні виправдання Ватикану не знімають вини того, що МЗС України зовсіи не працює в розповсюджені суті причин збройного конфлікту на Сході нашого Донбасу, анексії Криму РФ

У пору радянської ідеологічної шизофренії 5 травня було особливим святом – воно величалося днем комуністичної преси. Позаяк ніякої іншої періодики в СРСР просто таки не було. Найпам’ятніше з того минулого те, що вранці 5-го ми всі служителі пера з трепетом розкривали газети і дізнавалися, хто ж цього року став (з повеління ЦК КПУ) черговим лауреатом найвищої творчої премії імені Ярослава Галана. Комуністичного журналістського кумира, себто далекого прообраза нинішнього кремлівського Дмитра Кисельова. Найбільше Ярослав Галан знаменитим своїм зубодробним антирелігійним памфлетом «Плюю на Папу». Об’єктом же плювка був, зрозуміло, тодішній Папа Римський. Комуністичний пропагандист виявився переконаним противником ідеї української державності, щосили прославляв так звані переваги радянського способу життя в Західній Україні, які силою проламувалися з допомогою військ КДБ. Буквально глумився він над католицькою вірою. За що і поплатився життям. За офіційною версією його нібито зарубали оунівці безпосередньо за робочим столом. Є твердження, що це буцімто робота рук енкеведистів, які тим самим хотіли кинути тінь на українських патріотів-націоналістів.

                Ця історія пригадалася, як асоціація до того, що побачив фото Папи Римського з колорадською георгієвською стрічкою на грудях. Виявляється, напередодні понтифіку її вручив на площі Святого Петра в Ватикані депутат Державної Думи російської Федерації від КПРФ якийсь Дорохін. Папа Римський, не роздумуючи почепив те дрантя собі на груди і пішов з ним поміж люди. Відтак став Папа Франциск сепаратист, колабораціоналіст.  

  Московський комуніст "нагороджує" Папу Римського сепаратистською відзнакою.             

  «Георгієвська стрічка» – це символ російського фашизму, який тягнеться кровавим слідом від вищих есесівських чинів, які носили її з погордою в оточені Гітлера, від власовців, котрі під цими знаменами нещадно знищували все національне українське, до нинішніх головорізів, які вбивають тисячами наших громадян у Донбасі, і поклоняються ненависним «колорадським» кольорам. Під цими прапорами було анексовано наш Крим. Одне слово, георгіївське ганчір’я - це емблема московітської неспровокованої агресії, котра лякає своєю невмотивованістю уже весь цивілізований світ. В українців вона викликає цілком закономірний фізіологічний процес – плюнути на цю гидоту. Рам’я мертв’ятини і агресивного колабразіоналізму.

                Невже відтак і на Папу Римського, який уже вкотре, довіряючись кремлівським пропагандистам, на очах всього світу потрапляє в дивні халепи. Ще не забувся ним підписаний (12 лютого ц.р.) спільний з головним московським попом, служкою ФСБ Кирилом (Гундяєвим) документ у Гавані, де чорним по білому занотовано, коли Ватикан фактично підтримує агресію Росії щодо України. Це викликало замало не бунт у середовищі УГКЦ – читайте тут. Як таке бачити і чути нашим католикам, патріотам України, й пояснити важко. Неймовірна ганьба в лоні католицької церкви.

                Що великий римський начальник робить раз-по-раз нерозсудливі, подеколи навіть провокативні та авантюристичні  кроки щодо України все-таки найбільша вина, мабуть, нашого зовнішньополітичного відомства. Бо тут, схоже на те, побутують житієм, геть відірваним від реалій. Адже після підписання 26-го провокативного пункту пакту Франциска-Гундяєва, український МЗС не випустив і пари з вуст на кшталт гнівного і справедливого осуду московсько-римського церковного циркуляру. Міністр Павло Клімкін якраз цієї пори водив хороводи під марш Мендельсона в установах з записів громадянського стану, одружуючись, хіба йому було тоді до ксьондзо-попівських стосунків?  До того, що цей пакт фейк по відношенню до істини. Хоча насправді справа стосувалася оцінки двома найбільшими світовими церквами нашої справедливої боротьби за суверенітет і незалежність Вітчизни. Проморгали у зовнішньополітичному відомстві час поставити Ватикану на вид його поклоніння перед кремлівськими фашистами. Тепер, панове начальники, цілуйте ручку Папі Римському з георгіївською стрічкою на пузі… 

Змова Папи Франциска і агента ФСБ Гундяєва проти України:

http://m.censor.net.ua/photo_news/375736/skandalnaya_shefredaktor_intera_fotografirovalas_s_terroristami_shkiryak_trebuet_deportirovat_stolyarovu

Сорі, що лінком, але з планшете по-іншому ніяк

  … украинского гражданства за сепаратизм, набравшую 25 тысяч голосов, и предложил Кабмину с депутатами поискать решение.

     Так называемые "республики" категорически не согласны. "Петр Порошенко идет против европейской правовой системы, Европа не лишает гражданства людей, которые родились на ее территории…".  Но какое дело ДНР и ЛНР до европейской практики и законодательства? Это же "гейропа", где защищены все права и свободы личности, вплоть до тех, которые категорически не совместимы с духовными скрепами «республик»!

     Или Украина должна относиться к вам, предавшим ее, как к европейцам, а вы продолжите действовать с медвежьей российской грацией? Зачем гражданам  "молодой республики" украинское гражданство? Просто ради "пожрать" социальных выплат и смотаться на свободную территорию за покупками? Зачем вам паспорта с ненавистным гербом и флагом, под которым наши герои защищают Украину от вас?

     На самом деле, с очень большой долей вероятности, из этой затеи ничего не выйдет. Право на сохранение гражданства не просто закреплено в украинской Конституции, оно привязано к европейскому законодательству и отменить эти положения практически невозможно. Сразу несколько вполне проукраинских юристов мне это доказали.

     Но это не отменяет того факта, что украинцы очень горячо поддерживают саму идею. И тут логика железная. Ты не признаешь Украину? Мечтаешь жить в каком-нибудь "ДНР" или присоединить свою комнату к России? Открыто желаешь украинской армии поражения или как-то способствуешь этому? Ну, какой ты после этого гражданин Украины? Жги паспорт, беги за "ксивой ДНР" или проси вид на жительство в РФ. Избавь нашу страну от законодательных сложностей, сделай это сам.                 (Кирилл Сазонов, политолог)

В Кривом Роге патриотически настроенные молодые люди снесли палатки так называемой гражданской инициативы «За Мир и Развитие», которая организовала агитацию за «Оппозиционный блок» в городе.

Как сообщили очевидцы с места событий, 27 августа в Дзержинском районе Кривого Рога, на 96 квартале активистов «Оппозиционного блока» попросили прекратить раздачу агитационных материалов и спекуляции на теме войны. После их отказа агитационную палатку демонтировали.

«Всем известно, что недобитые регионалы уже многие годы воспевают Путина и «русский мир». А сейчас эти лицемеры спекулируют на теме войны. Пусть едут на Донбасс и говорят там с людьми, а не рассказывают тут байки о том, как надо делать! Мы уже видели, как они «умеют» работать: наш город, да и всю область, Вилкулы доят уже кучу лет. Еще и сепаратистов здесь организовывали. Пусть скажут «спасибо», что до сих пор в тюрьме не сидят за предательство и воровство», - рассказал один из участников акции.

Напомним, бывший регионал Юрий Вилкул является мэром Кривого Рога с 2010 года.

Его сын, народный депутат от «Оппозиционного блока» Александр Вилкул родился и вырос в Кривом Роге, был губернатором Днепропетровской области при президенте Викторе Януковиче с 2010 по 2012 год, а позже с 2012 по 2014 занимал должность вице-премьер-министра в правительстве Николая Азарова.

Источник: Видеоновости

  … - сколько же, увы, на нашем I.UA (украинском, заметьте, сайте!) самых настоящих сепаратистов!
Несчастная наша Украина! Мало российского сапога, наших коррумпированных бестолковых властей, ворюг-олигархов, так ещё  столько собственных граждан её топят!
Как же удаётся ей, бедной, до сих пор всё же удерживаться на плаву?!..

До Самооборони Дніпропетровська надійшла наступна інформація:

Сдает передвижения наших войск, при обыске можно найти много интересного.
Байрамов Роман Алимович 17.09.1987 АН232862.
Днепропетровск, 49000, пр. Карла Маркса, 94а кв 4.
vk.com/roman7891

Блоґер tyler78у своєму ЖЖ підібрав десять питань для ватних тролів, котрі ставлять їх в тупик. Використовуйте їх в ваших суперечках з дєдовоєватєлями. Щоб не дублювати інформацію, наводжу посилання на оригінал: