Я ніч ціджу мов кит планктон – Скрізь зуби, Гуляє погляд мій На поводку, Слова перебирають мовчки Губи І літери ховаються В рядку. І десь в рядках, Поміж чорнильних зойків, Зустріти можна навіть Позитив. Вже сон втомився гнати мене В койку І під вікном –Кохання у котів.[Приєднана картинка]

А де б мені таку дістати силу, Таку непереборну часом міць, Аби донести гідність до могили, Не спокусившись звабою дрібниць? Щоб я зумів пройти свою дорогу, Ковтаючи трудів гарячий піт, Побачити в кінці, нарешті, Бога,І повернути даний Ним кредит.[Приєднана картинка]

Холодний погляд. Сигарета. Тремтіння втоми на чолі, Навіщо, пані, Вам планета? Що Ви забули на Землі? Дістали де Ви стільки сили, Що я не бачу Ваших сліз? За що забрали Ваші крила І з неба кинули униз? Можливо, Ви на мрію схожі, На сенс у жаданій судьбі, Але я Вас не потривожу, Бо мрійник з мене так собі…[Приєднана картинка]

Нагадай мені -як се бути ЖИВИМКоли Серце некамінь у грудяхі що тоза Диво - Кохати ?

До кімнати загляне тепла зоряу ліжко вечірнє духм'янехтось покладе дитятко своєказку гарну на добраніч розкажеі ніжні повічка зіллються у сні. До кімнати завітає ранкова веселинкадитятко розплющить свої оченятащось розбудить дотиком їїказка жадана увірветься на деньі запросить в гарячий танок.

О, не мовчи! І не ходи повз мене, Неначе я - уже не є. Моєї виснаги знамена Тріпочуть. А чуття - кує Дзвінкі невлучні миті скону. Й довіку - знов мені мовчать... Палати, тліти чи холонуть Й квітчать ту провесінь, стрічать Величну згубу в серці тихім, Хандру сезонну у душі. А ти - мовчиш. Мовчиш, на лихо! Й твоє мовчання заглушить Я не порадна... Так буває. Величних змін душа зазнає - І знову в плетиво думок. Заграє десь, десь - заспіває, Й постане ясно, мов пророк.

В тих самих снах, де все було не так, В тих самих снах, де все було нівроку, Де всі слова були такі глибокі, І від думок ховався переляк, Де на доми, дерева і дроти Туман уранці вішає сорочку, В тих самих снах живеш предивна ти, І поливаєш квіти у садочку.мал. - Садові ворота у Вітеї (Клод Моне)[Приєднана картинка]

Жовті дні уже близько. Тліє літечка трут. В небесах боцюнисько прокладає маршрут. Водить полем дорога. Десь гукає село. Все на місці у Бога, як і вчора було. Боцюн – лелека.фото автора[Приєднана картинка]

Стирається місяць, Міняються фази, Видзвонюють зорі Благенький мотив, Ще трохи – І більше не буде образи, Залишиться тільки один Позитив. Він змиє все денне, Він змиє буремне, Він змиє печалі Лісів і полів, Залишиться тільки одне, Незбагненне, І зватися буде Безоднею снів.[Приєднана картинка]

А вчора обіцяли прохолоду, Красивий сніг на заспанім гіллі, Якусь неординарну насолоду, Крихкі морозні дотики на склі, Кришталь калюж, великі кучугури, Небесний синій погляд вдалині, Та інші чудеса температури, А зустрічались люди крижані…[Приєднана картинка]