Ніщо не змінилося в світі, Так само сніжинки кружляють, Так само лютує вітер, І хтось десь на когось чекає. Цей вечір такий загадковий. Когось він теплом огортає, І здійснює мрії казкові, А когось назавжди розлучає. В цей вечір тобі побажаю Нарешті знайти свою мрію, Яка ніжне серце зігріє Й кохання твоє зрозуміє. Завтра спогад розтане холодний, Знову ранок мені посміхнеться. Абонент недосяжний сьогодні, У цей вечір я вимкнула серце.

Куди прийшли? Й чого чекали? Хіба ж так довго ми цього шукали? А потім скажем, що не відали й не знали, Закрили очі нам і просто зомбували. Тиран нам обіцяє шлях широкий, Куди поведе ця дорога? На Голгофу… Так і Христа колись у славі зустрічали, А потім зрадили й бездушно розіп’яли. Нам право вибору завжди згори дається, Що оберемо собі, те і відгукнеться. Це не прокляття і не кара це від Бога, Це в прірву нами вибрана дорога. Сліпці ведуть…Сліпці ідуть за...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Викину я з серця хуртовину, І запалю в ньому зіроньку-свічу. Я в думках своїх до тебе лину, І у снах своїх до тебе я лечу. Мить без тебе вічністю здається, У твоєму погляді я загубила світ. А ім"я твоє записане у серці, Ти подарував мені душі політ. І коли у в твої очі я дивлюся, Як від вітру свічка,я палаю. Наче віск,від ніжності топлюся, Бо нестримно я тебе кохаю.

[Приєднана картинка] Чому у серці знов невидима тривога? І куди далі поведе нас ця дорога? Де правда і чия у тім провина? Є наслідки,отже була й причина. І замість того,щоб невпинно нарікати, Потрібно час від часу логіку включати. Десятиліттями нам очі закривали, Святині нищили і віру руйнували. Хіба за рік чи два можливо відновити Те,що роками намагалися убити? Самі ж своє майбутнє обираєм. Хто ж винен,що ми маєм те,що маєм? Назад шляху нема,вперед...

Читати далі...

Я у Ангела свого спитаю, Чому часто так в світі буває? Чому діти невинні вмирають? А стихії і війни життя забирають? Я у Ангела свого спитаю, Чому СНІД і чума процвітає? Хтось грошима на вітер жбурляє, Хтось від голоду й сліз потерпає. Я у Ангела свого спитаю, Чому радості в світі так мало? І яке нас майбутнє чекає? І чому всі байдужими стали? Я у Ангела свого спитаю, Чому ті, хто на діток чекає, І роками надію у серці плекає, Їх безглуздо і страшно...

Читати далі...

І знову бачу я тебе у своїх снах, І розумію, що нестримно я кохаю. Й не уві сні, а наяву, понад життя, Хоча про тебе небагато зовсім знаю. Твій погляд,наче струм,мене обпік, Пронизав всі клітинки мого тіла. У серце він без дозволу проник, І розігрів закрижанілі крила. Твій дотик-наче зоряний політ, В тобі себе знахожу по краплині. Не зможеш замінити ти мій світ, Але і світ тебе вже не замінить.

Я так легко по землі ступаю, Мої очі вдивляються в небо. Знаю, кращого в світі немає, І думками я лину до тебе. Ніжно - ніжно тебе обійму, Зазирнувши у лагідні очі, “Я до тебе так довго йшла”, Моє серце тобі прошепоче. Ти–як сонячний ясний день, У душі твоїй- тепле літо. Сонця промінь в долі моїй, Неможливо тебе не любити.

[Приєднана картинка] Навіщо ти так мучаєш його? Адже у серці іншого тримаєш. Не розумієш вже й сама того, Кого із них насправді ти кохаєш. Ти королева, ну а він – простак, Не бути разом вам, і ти це знаєш. Та біля нього ти не та, і все не так, Він інший світ для тебе відкриває. І все ж не зможеш ти покинути того, Хто поруч із тобою вірно засинає. Хоч кожен вечір ти цілуєш лиш його, Та в снах своїх ти іншого стрічаєш. Та він так вірить, і надіється, і жде...

Читати далі...

Не вбивай мене поглядом синім, Не шукай знов моєї провини. Не твоя й не одна, ти це знаєш, То ж навіщо усе повертаєш? Ти кричав, що пропАду без тебе, Та, як бачиш, живу і цвіту. Знову квіти, і зоряне небо… Ти ж не вірив, що я це знайду. То ж прошУ, ти не край моє серце, Бо і так вже частинку його ти украв. Більш ніколи ім‘я в нім твоє не озветься, Бо давно ти для мене чужим уже став.

Уже настав той вирішальний час, Залежить все від кожного із нас. Чи світлою дорогою вперед іти, А чи залишитись назавжди у пітьмі. Багато зараз дуже вміють нарікати, Але чомусь не хочуть того знати, Що наша влада і усе, що навкруги,- Це відображення того, чим є вони самі. І не потрібно зовсім голосно кричати, Від цього світ не зможе кращим стати. А докорінно все навколишнє життя міняти Потрібно кожному із себе починати. І хай там що говорять, та я знаю, ...

Читати далі...