Не знають меж вірші. І їх не спиниш на кордоні. Поети захистять світ. Коли політики не в змозі. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Версію цього вірша на російській мові читайте тут http://blog.i.ua/user/730468/113843/

Скільки будеш літати ще Чорний крук, Над землею наших Батьків, дідів, прадідів? Скільки будеш клювати ще Їх тіла, та нащадків їх? Досить з них знущань Голодоморів, війн усіх. Досить вже. Повертайсь назад У своє гніздо, У країну зла. Настали наші часи. Твоя пора пройшла. Хватить сил у нас. Дати всім відсіч. Хто під кнутом своїм Бачить нашу Січ. Вже в кайдани нас не взути, Та не закувати. Буде й над нашим краєм Голубка літати. Соловей в гаю співати, Й жайворонок в полі...

Читати далі...

ХОЧУ. Я дивлюсь телевізор І бачу твій образ. Слухаю радіо І чую твій голос. Дивлюся, на перехожих І бачу в їх тебе. Я не знаю, що трапилося Зі мною. Ніхто не може впізнати мене. Я хочу бути з тобою. Я хочу бути з тобою завжди. Ми живемо у різних квартирах. Різних будинків. У різних кварталах. Ти з подружками відпочиваєш У нічних барах. Я з друзями пю горілку В брудних підвалах. Я хочу бути з тобою. Я хочу бути з тобою завжди. Але знаю одне я на певно. Наші...

Читати далі...

Л.О. Відстань в сотні миль. Нас з тобою, рідненька розділяє. Чи будемо разом іти ми по життю. Цього з нас ніхто не знає. Ми говоримо слова кохання. Серця наші, як свічки палають. Від заходу сонця, й до світання. Про нову зустріч вони благають. Та не суджено завжди бути ...

Читати далі...

Нічка на дворі. Десь по степу бігає кінь. На небі танцюють зорі. Мені спати як завжди лінь. Чумацьким шляхом В мріях своїх піду. В далечінь. А десь по степу, З вітром на перегонки, Бігає кінь. Я люблю ніч. По сузір’ям її в мріях блукаю. Десь за темрявою криється таємниця. Я її відшукаю. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114393/

Дощ іде в стакан. Із пляшки вина. Люди всі сплять. Ніч. В завтра вранці вставати. Кому в п’ять, Кому в шість, Кому в сім. А мене манить у другі світи. В далечінь. Пора зайнятися своїм Ділом. Досить крейдою вже малювати. Пора знайти в житті своє місце. Треба пензлі у руки брати. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua...

Читати далі...

Не судилося нам разом бути. Такі вже в нас долі. Нам тепер у різні вікна. Світить місяць й зорі. Все що було, Все пройшло. Нам з тобою З одного фужеру. Вже ніколи Не пити вино. Не іти по одній дорозі. В дощ, під плащем одним. Не стояти, на одному порозі. Був вогонь, залишився дим. Все що було, &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ранена царівна. Біля річки побачив жабення з раненою лапкою. Відразу промайнула думка що поранила дітвора. Але не подалік побачив втікаючого вужа. Ось і не знаю хто міг поранити вуж,чи діти?

Сьогодні листаючи свій старенький блокнотик натрапив на свої переклади та варіації своїх же віршів. Трішки замислившись вирішив їх всіх виложити для Вас. Читайте й не судіть строго. Серце. Серце в тебе, Як троянди квіти. Що кохання в світі є, Йому не зрозуміти. 7 грудня 1997 рік. P.S. Російска версія цього вірша звучить так: http://blog.i.ua/user/730468/113482/ Щиро Ваш Дмитро Дідківський.

Вже світанок вставай. Вдягайся й додому іди. Якщо щось не так пробач. На роботу потрібно іти. Яка чудова була ніч. Місяць світив у вікно. Ми з тобою були на канапі. На столі стояло вино. Мене чекає тяжкий день. Ніхто не в змозі допомогти. До побачення крихітко, Й ще раз пробач. Приходь до мене в ночі. Яка чудова ніч. Місяць світить у вікно. Ми з тобою на канапі. А на столі вино. Дмитро Дідківський. 31.1.1998 рік. Російська версія цього вірша звучит так...

Читати далі...