Троянди красиві квіти, Та стебла їх в колючках. Спробуй їх не обережно зірвати. З’являться рани на твоїх руках. Дівчата чарівні і ніжні. Та щирим будь з ними завжди. Бо серце твоє поранять. Залишиться шрам на віки. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114414/

Люди йдуть в ніч. Відходять в інші світи. Ніч темна, смерть біла. Лише два кольори. Білий і чорний колір, Символи зла й доброти. Білий і чорний колір, Різні два береги. Я не знаю навіщо, Але люблю чорний колір. І як світить в ночі зоря. Я люблю правду, А вона завжди зла. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114361/

23 серпня день українського прапора. [Приєднана картинка] Стяг міста Малин. Друзі давайте в день прапора розмістимо на I.UA. прапори своїх міст. Й не бійтесь повторюватись. Чим більше тим краще. РАЗОМ НАС БАГАТО... "Ми радітимемо спасінням Твоїм і піднімемо стяг в імя Бога нашого" (Псалом 19:6). Слава Ісусу Христу! Слава Україні. Слава Українським народам! П.С. Прочитай і відішли друзям.

Хай іде дощ. З ночі і до світання. Ніч покровитель закоханих. Дощ покровитель кохання. Дмитро Дідківський 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114479/

На поляні в лісі Вогнище палало. Братів своїх й сестер Воно зібрало. Хочу вам сказати. Перед тим, як вино пити. Давайте у мирі І в злагоді жити. Ми всі злі Брат на брата з сокирою йде Так вирішують вони, суперечки свої. І до чого це все приведе. Хочу вам сказати. Перед тим, як вино пити. Давайте у мирі І в злагоді жити. Ми не знаємо що Зле, а що добре. Майже всі без Бога живемо. Але що ми посіємо. Те і зберемо. Хочу вам сказати. Перед тим, як вино пити. Давайте у...

Читати далі...

Не знають меж вірші. І їх не спиниш на кордоні. Поети захистять світ. Коли політики не в змозі. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Версію цього вірша на російській мові читайте тут http://blog.i.ua/user/730468/113843/

Скільки будеш літати ще Чорний крук, Над землею наших Батьків, дідів, прадідів? Скільки будеш клювати ще Їх тіла, та нащадків їх? Досить з них знущань Голодоморів, війн усіх. Досить вже. Повертайсь назад У своє гніздо, У країну зла. Настали наші часи. Твоя пора пройшла. Хватить сил у нас. Дати всім відсіч. Хто під кнутом своїм Бачить нашу Січ. Вже в кайдани нас не взути, Та не закувати. Буде й над нашим краєм Голубка літати. Соловей в гаю співати, Й жайворонок в полі...

Читати далі...

ХОЧУ. Я дивлюсь телевізор І бачу твій образ. Слухаю радіо І чую твій голос. Дивлюся, на перехожих І бачу в їх тебе. Я не знаю, що трапилося Зі мною. Ніхто не може впізнати мене. Я хочу бути з тобою. Я хочу бути з тобою завжди. Ми живемо у різних квартирах. Різних будинків. У різних кварталах. Ти з подружками відпочиваєш У нічних барах. Я з друзями пю горілку В брудних підвалах. Я хочу бути з тобою. Я хочу бути з тобою завжди. Але знаю одне я на певно. Наші...

Читати далі...

Л.О. Відстань в сотні миль. Нас з тобою, рідненька розділяє. Чи будемо разом іти ми по життю. Цього з нас ніхто не знає. Ми говоримо слова кохання. Серця наші, як свічки палають. Від заходу сонця, й до світання. Про нову зустріч вони благають. Та не суджено завжди бути ...

Читати далі...

Нічка на дворі. Десь по степу бігає кінь. На небі танцюють зорі. Мені спати як завжди лінь. Чумацьким шляхом В мріях своїх піду. В далечінь. А десь по степу, З вітром на перегонки, Бігає кінь. Я люблю ніч. По сузір’ям її в мріях блукаю. Десь за темрявою криється таємниця. Я її відшукаю. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114393/