Я бачив день. Він блиснув за горою Та кинув в небо свій сліпучий жар, І люди нескінченною юрбою Текли у ньому під покровом хмар. А він дражнив, він кликав потаємне, Що кожен мав, але ховав в собі, Що мало сенс чи плакало, даремне, В безсилій проти долі боротьбі. Когось вперед заманювала слава, А хтось хотів сполохати журбу, І день палав натхненно, бо цікаво Чи спинить щось, нарешті, ту юрбу. Він шаленів, йому все було мало І посмішок, і скривлених гримас...

Читати далі...

Короткой нитью тополя, Колышет туч корявых шторку, И бесконечные поля Сбегают в небо по пригоркам. А вдалеке на белый стол Поставил лес своё лукошко, И зимний длится произвол, Хоть он и опоздал немножко. 05.01.2016

Слова, слова, слова і знов словаЗ моєї видираються в'язниці,Під снігом вже сховалася траваІ сонця не палає колісниця.Вже майже рік, що холодом морив,В календарі боявся зазирнути,Я розлітаюсь тисячами слів,А користі... Та краще вже заснути.Та краще б вже не бачити цей світ,Добра у ньому - волосина більше,Закон неперехрещених орбітПродовжує вичавлювати вірші.Душа моя - напнута тятива,Ще рух - і пальці кров'ю розфарбує...І знов слова, слова, слова, словаУгору пнуться. Довго. Тяжко. Всує.05.01.2016

Команды ждёт пластмасса красной ручки, Буравит небо лунный сердолик, Вонзает тишина свои колючки, Я к ней уже практически привык. Окно. Обрыв. Холодный двор. Безлюдно. Лишь вдалеке горят огни дорог, Хотел бы насладиться, только трудно Довольным быть свидетелем эпох. А летописцам жить ещё труднее, Оценит ли хоть кто-то? Может быть. И я смотрю, пишу и пламенею, И продолжаю вечности служить.04.01.2016

По улице пустынной ночь бежала,Метались тени веток по земле,И звёздный зверь натыкал в небе жала,И в льдистом отражался хрустале.Спешила одинокая фигура.Куда? Зачем? Наверное, домой.Мороз сбивал на нет температуруИ хулиганство прикрывал зимой.04.01.2016

Мій світлий сон, що ярить мою кров, Прототип неповторний Галатеї, Не хочеш говорити про любов? Давай я помовчу тобі про неї. О, мріє недоторкана моя! Невиліковна смута потаємна! Послухай тишу, в ній сховаю я Усе, що говорити вже даремно. Усе, що я тобі недосказав, Недобринів під небом неозорим, Не розілляв росою поміж трав, І не довірив зорям яснозорим. Це – глибше таємниць забутих мов, Це – край душі та межа апогею. Не хочеш говорити про ...

Читати далі...

Донька чарівна й добра Єви,Моїх думок небесний храм,Я вдячний Вам за те, що є Ви,Хоч я, нажаль, не Ваш Адам.І не садити нам дерева,Не йти у зоряні поля,Та вдячний я за те, що є Ви,За те, що носить Вас земля.Ви - туга та печаль серцева,І джерело безсмертних фраз,Та знайте, вдячний я, що є Ви,Мій в небеса дороговказ.03.03.2016

Ломиться сквозь ворота рая?У рая - никаких ворот,Туда нас совесть не пускаетИ мало кто к себе зовёт.Так что же, в ад? И ада нету,Не нужен он совсем судьбе,Ведь ада жаркую планетуМы носим, грешные, в себе.03.01.2016

Рутина. Тина. Тина. Тина. Ни воя ветра, ни огня, Лишь с туч кочующих кручина Дождём холодным на меня. В болото тянут впечатленья… А может, страсти не тая, Оставить всё и жизни тленье Сменить на вспышку бытия? А может, миру не поддаться, Схватить рукой за горло страх, И фейерверком разорваться В уныло-серых небесах?02.01.2016

Луны полночный свет поблек. Проснулся ветер. Тихо дует. И небом выстраданный снег Напомнил всем, что существует. Что существует дух зимы, Что долго прятаться любила, И волновать людей умы У той зимы ещё есть сила.02.01.2016