Мабуть ледь не в кожному селі є розумово відстала людина. І якщо в містах є спеціальні навчальні заклади для дітей з такими вадами, то в селах, зазвичай, їх проводять на «трійках» через весь учбовий процес. Ось і в Малинцях був такий хлопець. Грався він з дітьми за віком значно молодшими, бо однолітки гнали його від себе. У нього було ім’я Григорій, але більшість називали хлопця Гриша Дурнуватий. А він і не ображався, бо мав спокійний характер і добру вдачу...

Читати далі...

Дві сестри, які народилися в один день, проживали в невеликому провінціальному містечку. Вони майже ніколи не сварилися і їх дитинство проходило в атмосфері порозуміння і дружби. Їх батьки намагалися виховати доньок добрими і співчутливими. Такими вони і росли. Коли дівчатам виповнилося 18 років, вони вирішили подарувати одна одній щось цікаве і незабутнє. Ходячи рядами місцевого базару, вони зустріли циганку, яка продавала різноманітні речі. – Я бачу, що ви шукаєте...

Читати далі...

Поки Микола розмовляв з русалкою Марійкою на березі річки, йому прийшла в голову авантюрна ідея. – Марійко, а давай сходимо до моєї бабусі в гості. – Ти жартуєш? Хочеш, щоб вона отримала інфаркт? – За неї не хвилюйся. Вона все про тебе знає. – Та якось боязко мені. Втім, якщо ти будеш поруч, то я згодна. На порозі ганку на них вже чекала Миколина бабуся. – Проходьте, молодята, я для вас смачненьких пиріжків напекла. – Доброго дня, бабусю. У мене таке...

Читати далі...

Несправедливе відношення і гоніння по відношенню до сім’ї , в якій зростала Надя, призвели до того, що її терпець одного дня увірвався. І вона твердо вирішила помститися всім кривдникам. Але що може зробити юна дівчина? І Надя вирішила звернутися до місцевої відьми Палажки. Палажка жила тихим життям, зайвий раз ніде не відсвічувала, а лише займалася лікарськими травами, та лікувала при нагоді тих, хто до неї звертався. – А я на тебе давно чекаю, Надю. Ти не повіриш...

Читати далі...

Життя давно закинуло Миколу з рідного села у далеке місто. Але серце його назавжди залишилося в тих мальовничих місцях. І він щороку приїздив в село до своєї старенької бабусі. А вона й була рада такому гостю. Навіть її маленька хатинка ніби прокидалася від сну. Улюбленим заняттям Миколи була риболовля. Тому не дивно, що ще сонце не зійде, а він вже сидить з вудочкою біля вкритої туманом річки. Одного разу, коли сходило сонце і вранішній туман...

Читати далі...

Випала Миколі нагода навчатися на лісогосподарському факультеті, щоб отримати професію кваліфікованого лісівника. Інакше і бути не могло, бо виріс він в глухих поліських лісах і не уявляв іншого життя, як там, де легенди і повір’я живуть поруч зі звичайним життям. Одного разу Микола побачив біля навчального корпусу тендітну струнку дівчину. Щось в ній було таке невловиме, що примушувало Миколу не відривати від неї свій погляд. Дівчина відчула на собі цей пильний...

Читати далі...

Четверо вершників промчали польовою дорогою і зникли за хмарою піднятого пилу. Всі вони були у військовій формі, а в руках кожного на довгому древку був смолоскип. Їх військова форма була без будь яких розпізнавальних нашивок. Єдиною її особливістю був піксельний малюнок. Та ще древко кожного смолоскипу було пофарбоване у жовто-блакитний колір. Через деякий час на важливому об’єкті ворога спалахне потужна пожежа. І такі пожежі спалахували на території ворога майже щодня....

Читати далі...

Микола в своєму сільському будинку проживав один. Його дружина Марійка після народження внуків переїхала в місто до дочки, щоб допомагати по догляду за малечею, та так там і залишилася. І тільки по вихідних днях приїжджала до Миколи. Таке положення справ влаштовувало не так самого Миколу, як його кума Петра. Полюбляв він зайти до свого кума з міцною горілочкою власного виробництва, щоб подалі від очей дружини хильнути одну другу чарчину. А заодно і з...

Читати далі...

Однієї весняної ночі Миколі приснився дивний сон. Інший на такий сон не звернув би уваги, але для Миколи то був неймовірний сон. Сон-казка, сон неймовірного злету почуттів. А приснилася йому дівчина, якої він ніколи не бачив. Дівчина, від погляду якої Микола втрачав відчуття реальності. Власне, то і не була реальність, а лише сон, в якому його уява малювала чарівну картину щастя. Одначе, незвичайним був не лише сам сон, а й те, що він снився Миколі майже кожної...

Читати далі...

Перший, кого побачила Тамара після виходу із коми, був незнайомий їй чоловік і двоє чиїхось діточок з ним. – Мамо, мамо! Ти прокинулася? Ми за тобою скучили. – Я так радий, кохана, що ти одужуєш. Наші діточки зачекалися на твоє повернення до життя. Тамара нічого не могла зрозуміти. Вона вперше бачила цих людей. – Лікарю, хто ці люди?. Мабуть мене з кимось переплутали. Мабуть в тому автобусі була жінка, дуже схожа на мене. – Прошу всіх зберігати спокій...

Читати далі...