Впокорена у раму
- 04.01.16, 23:32
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Завіса. Настає фінал.
Відіграно життєву драму.
Кохана? Муза? Чи жона
Була впокорена у раму?
Та в рамці простір затісний,
Не вистачає жінці вітру.
Так взимку хочеться весни,
У темряві - денного світла...
І раптом посеред пітьми
Наповнилося млостю тіло,
Змахнула, ніби птах, крильми -
Й, о диво дивне, полетіла!
Хмеліла, як від доброго вина, -
І гоїлися давні рани.
Щаслива, посміхалася вона,
Та плакала бездушна рама...
13
