хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «полювання»

Що такє полювання?!

На мій погляд, полювання, це прояв любові до природи. Мисливці приділяють багато часу на підтримку звірів та птахів у скрутні часи зими, захищають їх контролюючи чисельність хижаків та від браконьєрів. Підтримують єгерську службу грошима та своїм часом, участю, в інший спосіб, яка опікується дикими звірами та птахами. І головне, що мисливці поважають природу та насолоджуються природним різноманіттям. 

Також передають та навчають своїх дітей цінувати природу та з повагою ставитися до тварин.
В наш час це дуже важлива місія, бо в кіно та іграх цьому не навчають, та й в школі природознавство має лише теоретичний характер. Дитина, яка з малечку перебуває в гармонії з оточуючим світом ніколи не буде садистом чи збоченцем. Навчитися слухати вітер, відчувати подих річки, затамовувати подих від світанку - це істині цінності, які потрібно зберігати в наш індустріальний час, в час коли технології йдуть попереду розвитку свідомості та відповідальності. Розуміння природних засад розвитку тваринного світу робить екологічні знання із сухої теорії керівництвом до життя. Жоден мисливець не внесе отруту на поле, і не пройде осторонь підпаленої сухої трави, яка винищує усе живе. Усіх жителів гумусу та малечі тваринок. Тому полювання треба розуміти у біль ширшому колі на кшталт мисливства як галузі. Яка є невід'ємним чинником здорової людини яка не панує над природою, але гармонічно розвивається разом з нею.

Таке питання було в одній групі на фб, але я вирішив, що свою точку зору маю не тільки висловлювати в коментах, але й у блозі.

Попався!

  Собаки, що відправляються на полювання ризикують не повернутись додому, або повернутись із пораненнями несумісними із життям. Звичайно, вони зустрічаються там із дикими тваринами, із хижаками та не виключено що вони загинуть від необережної кулі мисливця. Тобто загибель крокує поряд із ними і потрібно бути досить обережним, щоб зберегти свого пса.

  Коментар № 3, olginsad:

   У моей дочки миттельшнауцер. Его приобрели трехмесячным щенком. Хвост был купирован, а уши - нет, и уже купировать было поздно и жалко. Мучаются с ушами постоянно - все не слава Богу, вечные проблемы. И вид весьма испорчен - когда не стрижен, похож на дворняжку. А вот хвост лучше бы оставили. Ну уже любят такого, каким есть


                                                                                                         
Полювання чи неохота.

  «
Згідно деякої перевіреної багато разів інформації,  купірування хвоста та вух у собак, що виведені для полювання, зменьшує ризик травмування хвостів, що є досить вразливим місцем. Якщо тварина не буде приймати участі у мисливстві, а приймається у сім’ю для вечірніх прогулок містом і не більше цього, купірування буде лише заважати їм розмовляти з іншими тваринками яких песик чи собачка обов’язково зустріне. Хвост допомогає втримати рівновагу, окрім того виявлені факти нетримання мочі у обрізаних собак. Так чи інакше, у більшості країн Європи ця практика заборонена для домашніх тварин, де-не-де виключення надаються мисливським чи службовим собакам. Австралія також забороняє купірування, а ось у США та Канаді підрізання хвостика та вушків можно зробити в першу ж неділю з появи на світ.
  Операція проходить швидко і часто без знеболювальних чи анастезіі. Без того пескляве щеня, що піщить від чого завгодно, по згадках ветеринарів, після відрізання пищить гучніше, певно  відчуває гострий біль, підкреслюють ветеринари. »


Сторінки:
1
2
попередня
наступна