Собаки, що відправляються на полювання ризикують не повернутись додому, або повернутись із пораненнями несумісними із життям. Звичайно, вони зустрічаються там із дикими тваринами, із хижаками та не виключено що вони загинуть від необережної кулі мисливця. Тобто загибель крокує поряд із ними і потрібно бути досить обережним, щоб зберегти свого пса.

  Коментар № 3, olginsad:

   У моей дочки миттельшнауцер. Его приобрели трехмесячным щенком. Хвост был купирован, а уши - нет, и уже купировать было поздно и жалко. Мучаются с ушами постоянно - все не слава Богу, вечные проблемы. И вид весьма испорчен - когда не стрижен, похож на дворняжку. А вот хвост лучше бы оставили. Ну уже любят такого, каким есть


                                                                                                          Полювання чи неохота.

  « Згідно деякої перевіреної багато разів інформації,  купірування хвоста та вух у собак, що виведені для полювання, зменьшує ризик травмування хвостів, що є досить вразливим місцем. Якщо тварина не буде приймати участі у мисливстві, а приймається у сім’ю для вечірніх прогулок містом і не більше цього, купірування буде лише заважати їм розмовляти з іншими тваринками яких песик чи собачка обов’язково зустріне. Хвост допомогає втримати рівновагу, окрім того виявлені факти нетримання мочі у обрізаних собак. Так чи інакше, у більшості країн Європи ця практика заборонена для домашніх тварин, де-не-де виключення надаються мисливським чи службовим собакам. Австралія також забороняє купірування, а ось у США та Канаді підрізання хвостика та вушків можно зробити в першу ж неділю з появи на світ.
  Операція проходить швидко і часто без знеболювальних чи анастезіі. Без того пескляве щеня, що піщить від чого завгодно, по згадках ветеринарів, після відрізання пищить гучніше, певно  відчуває гострий біль, підкреслюють ветеринари. »