[Приєднана картинка][ Читати далі ]

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка][ Читати далі ]

В усіх лозунгах та рекламах нас запевняють Україна -- єдина. Але ж самі собі коїм лихо. Українська розкладка в мене поганенька, але я б із задоволенням писала українською, спілкувалась, складала вірши. Ось перші строки українською, що колись вийшли з під мого пера: Розбіглася ромашками по полю, Тобі дзвенить повітря золоте, О, мова моя, рідна моя доле, Ти -- вся моя, і все в тобі -- моє! І усе було чудово, я її навіть сама вивчила, бо майже не довелося в учбових закладах це...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

И тоскую, и печалюсь. И немы мои слова. От тебя в себе скрываюсь и ищу же там тебя. Жарко, холодно, морозит… В пот бросает, тут же в дрожь. Вдаль – к тебе – всего уносит. Э-эх-х, с ума меня сведешь. Наваждения туманны… И они в сей миг – здесь – ­явь! Гложут, просят постоянно: - Полюби меня… Оставь… Камень мой. Мое распутье. Влево – ты и вправо – ты. За спиной печаль в лоскутьях. Впереди – мосты судьбы.

Чекаю. Мрiю. Скучився. Де Ви? Хоть би дожити.