хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Самокопання. Питання 3

Яка людина вплинула на мене в минулому (в негативному чи позитивному сенсі)?

Мабуть, це найочевидніша відповідь: мама. Вона була моїм компасом, моїм локомотивом. Вона вчила мене, виховувала і всіляко оберігала та контролювала. Швидше за все, це єдина людина, яка вплинула на мене найбільше. На моє становлення як людини, формування моральних принципів, обрання життєвого шляху. Інші просто не були допущені.

Коли її не стало – це був колосальний удар. Я не знала, що робити. Як жити це життя далі. Стало ні з ким радитися, нема кому було підказати мені, як бути в тій чи іншій ситуації.
Вона намагалася навчити мене, як бути "дурненькою", будучи розумною. Але так само вкладала чесність, порядність і людяність. Тому з цим завданням я не впоралась. Я не вмію змовчати, коли потрібно, постійно тащу за чесність, справедливість. 

Вона старалась навчить мене жіночності в підлітковому віці, але стригла під хлопця і дозволяла лазити по деревах, коли я була малою. На підборах я так і не навчилась ходити, фарбуватись також, плаття і юбки настільки рідкість, що на пальцях однієї руки можна порахувать їх наявність в гардеробі. Я ніколи не почувалась в них безпечно. Бо з ранніх літ наслухалась, шо "мужікам нужєн только сєкс", шо по вулиці бродять злі дядьки, які можуть мене вкрасти (це вже від баби наслухалась) і бог зна шо (у всіх подробицях) зі мною зробить. І бабка ще любила все це підкріпить "реальними" історіями. 
Напевно, мене можна порівняти з пластиліном, що довго пролежав у воді: наче мнеться, але якось не так. 

Ох, скільки разів ми сварились через надмірний контроль. Вона постійно дзвонила з питанням де я і шо я. І я запевнила себе, що то вона просто переживає за мене. Спочатку я навіть не опиралась. Коли стало трохи за 20, я почала зустрічатись з другим хлопцем, ми періодично з мамою гризлись з цього приводу. Він їй дуже не подобався і вона всіляко намагалась переманити увагу на себе. Маніпуляції і все таке. Тут мені не дали шансу самій вирішувати. В кінці кінців, ми з ним розійшлись. Якось про нього також напишу епос, буде корисно. 

У 2019 році мені було 26 років. І останні пів року перед її смертю ми дуже сварились. Я розуміла, що їй самотньо і тому вона потребує мого спілкування. Але я вважала тоді, що досить. Що я маю жити своє життя сама. Хоча б спробувати. І для цього мені потрібен був простір. І я його отримала, але якою ціною. 

Так, у мами було багато недоліків, але вона була, є і буде людиною, яку я буду любити до кінця своїх днів. Шкода тільки, що не скажу цього вже особисто.

5

Коментарі

124.01.24, 10:07

Співчуваю. Втрата мами - то найбільша втрата у житті.

    224.01.24, 10:27

    Однозначно - родители.
    В меньшей степени педагоги. Но почему я почти их всех помню. Некоторых даже полностью ФИО, других только фамилию, третьих - в лицо.

      324.01.24, 13:35

      Дорослішати швидше.Мати це історія

        Гість: Наталя

        424.01.24, 19:49

        плюс

          525.01.24, 00:49Відповідь на 1 від matveeva_olga

          Дякую. Пройшло майже 5 років, вже не так сильно болить, як раніше, але все ж..

            625.01.24, 00:50Відповідь на 2 від The Martian

            Я своих педагогов почти не помню. Как-то мимо все прошли. Помню только ситуации с ними связанные, но и те не все

              725.01.24, 00:50Відповідь на 3 від nebosklon

              Намагаюсь

                825.01.24, 21:06Відповідь на 6 від little чайка

                Я своих педагогов почти не помню. Как-то мимо все прошли. Помню только ситуации с ними связанные, но и те не всеЗначит были другие интересы. А учёба на втором плане. И это нормально для многих. Мне же было интересно учиться. Но не по всем предметам.)

                  926.01.24, 01:16Відповідь на 8 від The Martian

                  Значит были другие интересы. А учёба на втором плане. И это нормально для многих. Мне же было интересно учиться. Но не по всем предметам.)Нет, училась я весьма усердно, два красных диплома из трех. Но вот педагогов не запомнила

                    1026.01.24, 10:49Відповідь на 9 від little чайка

                    Значит были другие интересы. А учёба на втором плане. И это нормально для многих. Мне же было интересно учиться. Но не по всем предметам.)Нет, училась я весьма усердно, два красных диплома из трех. Но вот педагогов не запомнилаПро дипломы я запомнил. А про педагогов странно...
                    Ведь это именно их опыт и квалификация помогают обучаться другим. Вот, например, в начале 9 класса я заболел Б Боткина и пропустил 45 дней. Математику преподавала завуч Валентина Михайловна. И вот она "догоняла" со мной программу у неё на квартире. Оно ей надо было? Ведь она не была нашим классным руководителем. Но я ДИП! ) И на выпускном всё порешал раньше всех, хотя из-за автобуса опоздал на 1 час на экзамен.
                    Потом её сын читал в ЗИИ Металлургию стали. Династия спецов.