Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Ганьба зраднику України!

  • 23.11.14, 16:21
Ганьба ЗРАДНИКУ!!! Країна має знати своїх зрадників та ворогів у лице! Цей сепаратист, Ф А Х УР Д І Н О В АРТУР ТИМУР-БУЛАТОВИЧ, житель Житомира, 39 років, син бувшого депутата Житомирської облради від БЮТ ФАХУРДІНОВА ТИМУР-БУЛАТА, воює у АС в рядах ополченців в ДНР, за гроші вбиває наших солдат. Терроризує людей смс-погрозами та телефонними дзвінками! Ганьба ЗРАДНИКУ своєї землі! Ганьба родині: Фахурдінову Тимур-Булату (батько), Фахурдіновій Наталії Григорівні (мати), Фахурдінову Евгенію (брату).
Заяви в СБУ та ПС вже написані.

Народе УКРАЇНСЬКИЙ! Невже Христос не для вас воскресне?...

Бегут не глядя выходные

Пришла базарная пора

Набрав котомок – сумки есть такие

И мне затариться пора.


Сейчас поеду на базар я

Смотреть, как нагло врут в лицо

Несметно цены завышая

На то ж пасхальное яйцо.


Как объяснят что жизнь такая,

«Не нае…ешь - не проживешь».

Еще и Бога приплетают

Крутясь, как пойманная вошь.


Да нет, копеек мне не жалко,

Если надо, то и последнее сниму…

Зачем же так? Перегибая палку?

Я тоже не во сне живу…


И что же за страна такая,

Богатый тот, кто больше нае..ет?

Где надо жить кого-то надувая,

Тогда, глядишь, фортуна и попрет?


А мы и дальше – все прощаем:

«Везде же так, ну что с того возьмешь?»

Себя тем самым унижая

И ставя себе цену – медный грош…


И что же делать мне? Не знаю.

Я  никогда ни была такой как все.

И путь свой в жизни выбирая,

Я выбрала путь по встречной полосе.


Друзья печально улыбались,

Злорадно скалились враги,

Когда меня опять «сбивали»

И я «с асфальта соскребала мозги».


Но выжила. Как и сама не понимаю,

Да только вдруг противным стало все…

Ведь жизнь у нас одна такая,

Так хочется спокойно жить еще…


И снова боль в душе превозмогаю,

Покоя в жизни снова не ищу,

Куда-то вновь на ощупь я шагаю…

Я так живу. Я так хочу…


P.S.: "Пусть говорят "Уродина".., а она мне нравится..."

Вибачайте за корявість вірша та не нашу мову - емоції захлинули.