Цей закон спрямований на забезпечення використання державної мови України на всій території України, забезпечення права громадян України на використання державної мови України, захист і розвиток мовної культури.
Стаття 1. Українська мова як державна мова України 1. Відповідно до Конституції України державною мовою України на всій її території є українська мова.
2. Статус української мови як державної мови України передбачає обов'язковість використання української мови в сферах, визначених цим законом, іншими законами, Законом України від 28 жовтня 1989 року № 8312-XI "Про мови в Українській РСР" та іншими нормативно-правовими актами України, її захист і підтримку, а також забезпечення права громадян України на використання державної мови України.
3. Порядок затвердження норм сучасної української літературної мови при її використанні як державної мови України, правил української орфографії та пунктуації визначається Кабінетом міністрів України.
4. Державна мова України є мовою, що сприяє взаєморозумінню, зміцненню міжнаціональних зв'язків народів України в єдиній багатонаціональній державі.
5. Захист і підтримка української мови як державної мови України сприяють збільшенню і взаємозбагаченню духовної культури народів України.
6. При використанні української мови як державної мови України не допускається використання слів і висловів, що не відповідають нормам сучасної української літературної мови, за винятком іноземних слів, що не мають загальновживаних аналогів в українській мові.
7. Обов'язковість використання державної мови України не повинна тлумачитися як заборона або обмеження права на використання інших мов народів України.
Стаття 2. Законодавство України про державну мову України 1. Законодавство про державну мову України складається з Конституції України, цього Закону та актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.
Стаття 3. Сфери використання державної мови України 1. Державна мова України підлягає обов'язковому використанню:
• у діяльності та веденні діловодства органів державної влади, органів державної влади АР Крим, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій незалежно від форми власності;
• у найменуваннях органів державної влади, органів державної влади АР Крим, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій всіх форм власності;
• при підготовці і проведенні виборів та референдумів;
• у конституційному, цивільному, карному, адміністративному судочинстві, судочинстві в господарських судах, судочинстві й діловодстві в інших судах;
• при офіційному опублікуванні законів, міжнародних договорів України та інших нормативно-правових актів;
• у відносинах органів державної влади, органів державної влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій всіх форм власності та громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, об’єднань громадян;
• при написанні назв географічних об'єктів, нанесенні написів на дорожні знаки;
• при оформленні документів, що засвідчують особистість громадянина України, за винятком випадків, передбачених законодавством України, виготовленні бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів громадянського стану, оформленні документів про освіту, що видаються освітніми установами, які мають державну акредитацію, а також інших документів, оформлення яких відповідно до законодавства України здійснюється державною мовою України, при оформленні адрес відправників і одержувачів телеграм і поштових відправлень, що пересилають у межах України, поштових переказів коштів;
• у діяльності загальноукраїнських, регіональних і муніципальних організацій теле- та (або) радіомовлення, редакцій загальноукраїнських, регіональних і муніципальних періодичних друкованих видань, за винятком діяльності організацій теле- та (або) радіомовлення і редакцій періодичних друкованих видань, заснованих спеціально для здійснення теле- та (або) радіомовлення або видання друкованої продукції іншими мовами, а також за винятком випадків, якщо використання лексики, що не відповідає нормам української мови як державної мови України, є невід'ємною частиною художнього задуму;
• у рекламі;
• в інших визначених законами сферах.
2. У випадках використання в сферах, зазначених у частині 1 цієї статті, поряд з державною мовою України інших мов, тексти українською мовою та іншими мовами, якщо інше не встановлено законодавством України, повинні бути ідентичними за змістом та технічним оформленням, виконані розбірливо, звукова інформація (у тому числі в аудіо- та аудіовізуальних матеріалах, теле- та радіопрограмах) українською мовою та іншими мовами, якщо інше не встановлено законодавством України, також повинна бути ідентичною за змістом, звучанням та способами передачі.
3. Положення частини 2 цієї статті не поширюються на фірмові найменування, товарні знаки, знаки обслуговування, а також теле- та радіопрограми, аудіо- та аудіовізуальні матеріали, друковані видання, призначені для навчання іншим мовам.
Стаття 4. Захист і підтримка державної мови України 1. З метою захисту й підтримки державної мови України органи державної влади та органи місцевого самоврядування:
• забезпечують функціонування державної мови України на всій території України;
• розробляють і приймають закони та інші нормативно-правові акти України, розробляють і реалізують спрямовані на захист і підтримку державної мови України відповідні цільові програми;
• вживають заходів, спрямовані на забезпечення права громадян України на використання державної мови України;
• вживають заходів з удосконалення системи освіти та системи підготовки фахівців в галузі української мови й викладачів української мови як іноземної мови, а також здійснюють підготовку науково-педагогічних кадрів для освітніх установ з навчанням українською мовою за межами України;
• сприяють вивченню української мови за межами України;
• здійснюють державну підтримку видання словників і граматик української мови;
• здійснюють контроль за дотриманням законодавства України про державну мову України;
• приймають інші заходи щодо захисту й підтримки державної мови України.
Стаття 5. Забезпечення права громадян України на використання державної мови України 1. Забезпечення права громадян України на використання державної мови України передбачає:
• одержання освіти українською мовою в державній і муніципальній освітній установах;
• одержання інформації українською мовою в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності;
• одержання інформації українською мовою через загальноукраїнські, регіональні та муніципальні засоби масової інформації. Дане положення не поширюється на засоби масової інформації, засновані спеціально для здійснення теле- та (або) радіомовлення або видання друкованої продукції іншими мовами.
2. Особам, що не володіють державною мовою України, при реалізації й захисті їхніх прав і законних інтересів на території України у випадках, передбачених законами, забезпечується право на використання послуг перекладачів.
Стаття 6. Відповідальність за порушення законодавства України про державну мову України 1. Прийняття законів та інших нормативно-правових актів України, спрямованих на обмеження використання української мови як державної мови України, а також інші дії та порушення, що перешкоджають здійсненню права громадян на використання державної мови України, спричиняють відповідальність, встановлену законодавством України.
2. Порушення цього закону спричиняє відповідальність, встановлену законодавством України.
Стаття 7. Вступ у дію даного закону 1. Цей закон набуває чинності від дня його офіційного опублікування.
