неканонічна академічна кінонічка)
- 21.05.12, 20:41
- Ми любимо тебе, Україно!
Нарешті вляглися пристрасті, охололи враження, а отже, вони готові для їх вербального вираження.
Острозька кіноніч, про яку я писала в попередньому пості, закінчилась. Відбулась вона не просто успішно, а надзвичайно, чарівно і, як все невимовно хороше, швидко. Детальніше про це можна почитати тут http://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2012/05-21-01 а блог - прощадка для субєктивізму, тому далі тільки особисті враження.
Найбільше їх, звісно, від зустрічі з гостями заходу, якими були відомий кінематографіст, президент фестивалю "Відкрита ніч" Михайло Іллєнко та актор Дмитро Лінартович. Вони презентували своє дітище - фільм "Той, що пройшов крізь вогонь", показ якого відбувся трохи пізніше. Хоча "презентували" не зовсім влучне, адже воно має чітко комерціоналізовану коннотацію, головна мета якої - продати. А тут була невимушена, майже родинна, атмосфера. Пан Михайло з таким трепетом і любов'ю, але водночас просто і без пафосу говорив про фільм, що подивитись його хотілось ще більше. А коли з коротким спічем виступив Лінортович, жіноча частина аудиторії доволі помітно зітхнула... Тепер я розумію, що порівняння з Дженні Деппом не було перебільшенням)
Як же я раділа, що ще не бачила фільм, адже дивитись його разом з величезною кількістю людей (студентами, ректором і викладачами, гостями), що синхронно тобі сміялись, зітхали, затамовували подих, було реально класно. Фільм однозначно вартий перегляду. Простий, але водночас глибокий і чуттєвий, з тонким українським гумором і щирою грою акторів, фільм дивився на одному диханні. Гордість просто розпирала, адже приємно бачити справжнього героя на екрані - українського героя - не страждальця і підлабузника, а доброго, щирого, мужнього, ну і до біса красивого). І ще деталька - хороші тут говорять українською (нарешті!!!)
Розмова з Іллєнком та Лінортовичем наступного дня ці враження тільки підсилила (до речі, велась он-лайн трансляція, а пізніше можна буде переглянути відео тут http://www.broadcast.in.ua/). Взагалі Іллєнко - людина неймовірно цікава. Його розмову можна демонтувати на афоризми. Наприклад, коли він говорив про свою співпрацю з молодими акторами, то сказав, що вони були здивовані взаєморозумінням незважаючи на різницю у віці - "ніби і по ту сторону Стікса, але мобілка тягне". Або розповідаючи про толоку сказав щось на кшталт (намагаюсь згадати) "в українців не була "хата скраю", поки не змінились технології будівництва".
А найбільше мене вразило те, що все це свято - творіння рук, ентузіазму, рудої голівки й іскристих очей однієї тендітної дівчинки - Віти Базан - яка на всі похвали відповідає, що до проекту долучилось багато людей. Однак їх же треба було згуртувати, організувати і запалити!
Тепер на згодочку маю ексклюзивні листівочки, що були створені спеціально для заходу (кумедні такі, колоритні). дивлюсь, і на душі теплішає
14
Коментарі
анонім
122.05.12, 08:21
Вітаю з такою подією! Аж самому захотілося то все побачити і почути! Дякую за розповідь.
Білотур
222.05.12, 15:17
"Для вітчизняного кіно — це шанс на прискорене відродження, відтворення самобутності, історії, культури, реалій сьогодення через призму сприйняття українським кінотворцем», — розповідає організатор проекту, випускниця Острозької академії Віта Базан". Дай-то бог!!! Нема у Світі жодного народу, щоби мав такий пласт неймовірної трагічно-героїчної історії, на тому пласті, можна відзняти мільйони, та, скільки треба, класних фільмів.
barragtu
323.05.12, 09:27Відповідь на 1 від анонім
дякую, подія дійсно була неординарна) дякую за дякую
barragtu
423.05.12, 09:27Відповідь на 2 від Білотур
згодна з вами, суть не лише в потенціалі, а й в тому, як він розгортається