За що я люблю Україну?
- 06.03.11, 18:18
- Ми любимо тебе, Україно!
Траплялося, що я мріяв жити в Японії, Греції, Китаї, Австралії, Америці… і ці бажання були настільки сильні, що я ненавидів долю, яка визначила Україну як мою Батьківщину! Та я задумався, чи є на світі ще одна така країна: бідна і багата водночас, красива та брудна, велика і несміла…
Чарівні краєвиди, безмежні поля, багата земля, чисті ріки, - це все – моя Україна. А щирість та доброта моїх співвітчизників відомі далеко за її межами.
Чи можна не любити країну, в якій народився я, мій брат, сестричка, батьки, друзі? Як не любити нашу пісню, танок, мелодію осіннього лісу, зимову завірюху, весняні переспіви та медові пахощі літа. Я люблю її за очі кохані, за усмішку сонечка, за купола Києво-Печерської Лаври, за Хрещатик у Києві та Сумську в Харкові, за відпочинок в Криму та Карпатах, за привітні гостини у Львові та Гоголівські вечори в Диканці, за Шевченка-поета та Шевченка-футболіста, за мрію, за щастя, за мир та розуміння. Я кохаю палко, без міри , мову вкраїнську мою.
Не даремно птахи з теплих країв повертаються до України, соловей дарує свої пісні, лебеді – вірність, а голуби – надію на майбутнє.
Не знаю, чи думали ви, що буде, коли покинете Україну. Я думав і не раз. Думав, що зможу, що хочу та мрію. Але все не так. Я, мов калина, яку пересаджують з місця на місце, приймуся, буду рости, але мій цвіт, мій аромат не буде такий яскравий, не такий рідний.
Чарівні краєвиди, безмежні поля, багата земля, чисті ріки, - це все – моя Україна. А щирість та доброта моїх співвітчизників відомі далеко за її межами.
Чи можна не любити країну, в якій народився я, мій брат, сестричка, батьки, друзі? Як не любити нашу пісню, танок, мелодію осіннього лісу, зимову завірюху, весняні переспіви та медові пахощі літа. Я люблю її за очі кохані, за усмішку сонечка, за купола Києво-Печерської Лаври, за Хрещатик у Києві та Сумську в Харкові, за відпочинок в Криму та Карпатах, за привітні гостини у Львові та Гоголівські вечори в Диканці, за Шевченка-поета та Шевченка-футболіста, за мрію, за щастя, за мир та розуміння. Я кохаю палко, без міри , мову вкраїнську мою.
Не даремно птахи з теплих країв повертаються до України, соловей дарує свої пісні, лебеді – вірність, а голуби – надію на майбутнє.
Не знаю, чи думали ви, що буде, коли покинете Україну. Я думав і не раз. Думав, що зможу, що хочу та мрію. Але все не так. Я, мов калина, яку пересаджують з місця на місце, приймуся, буду рости, але мій цвіт, мій аромат не буде такий яскравий, не такий рідний.
17
Коментарі
Гість: RealSam
16.03.11, 18:29
Цілком підтримую, думаю сюди варто добавити це - http://music.i.ua/user/1081733/29674/ (Сам собі країна).
ДикийБезобраз
26.03.11, 18:36
Красно сказано.
Хоча, з іншої сторони, приблизно таке саме можна почути від представників мало не всіх країн, тільки художній опис включатиме свої красоти.
Мари_НКа
36.03.11, 18:40
Я люблю.За всё.
Но, конечно больше-за людей и за пейзажи.
Max_TAG
46.03.11, 18:40
та да приятно черт возьми сесть за бандуру (ну или кобзу с трембитами, кого шо прет, если вообще знаете шо то) де нить на крещатики на тротуаре между порше каеном и ленд круизером занюхать смрад риднаго крещатика пасматрев на небоскребы возле купалов лавры и всповнив цены в крыму на видпачинак, заголосить про маслянистые пятна днепра и последнюю игру шевченка футболиста через слово вспоминая "зарубежную литературу во главе с гоголем"....
анонім
56.03.11, 18:43Відповідь на 3 від Мари_НКа
а люди то паскудні у нас, в основній кацапуючій масі
Гість: Malef(banned)
66.03.11, 18:44
Я люблю свою страну и ненавижу государство(с)
"бідна і багата водночас, красива та брудна, велика і несміла…"
вот это и роднит Украину со странами 3го мира и это обидно черт побери
риони
76.03.11, 18:57
каждый кулик своё болото хвалит
пан РУСЛАН
86.03.11, 19:02Відповідь на 5 від анонім
злым не нада быть просто.
к Мамай
96.03.11, 19:04
Камінь на місці обростає !!!
Не сновигайте мов те перекотиполе .
Любіть свій край !!!
Мари_НКа
106.03.11, 19:07Відповідь на 5 від анонім
Враньё.Нормальные люди.Несчастных много-это да.Затурканых много.