Заекранний світ Тамари Довгич або вона родом з i.ua

Це вже енна стаття, в якій я «співаю дифірамби» Інтернету, що розширює рамки свідомості нашого сучасника. І справді, куди сьогодні подітися людині, якщо не зануритись у віртуальну реальність і жити осібним життям юзера, котрий спостигає незнані фантастичні світи й рятується від жорстокої повсякчасності. На даний час Інтернет вберігає багатьох від самотності, деяких індивідів - від бездіяльності, а от іншим людям приходить на допомогу в реалізації креативних задумів.

Прикладом цього є творчість кінорежисера Тамари Довгич, котра не пристосовується до обставин безробітного кінематографіста: не йде розмінювати свій талант на телебачення, знімаючи відеосюжети чи «мильні опери», не виходить «вдало» заміж за турецького пашу, щоб днями нудитись в гаремі, а ночами розповідати 1000 й одну історію з незнятих фільмів, не зникає в дійсності буднів. Вона шукає застосування своєго хисту в реальних умовах Інтернету, використовуючи цифрові  комп’ютерні технології для реалізації власного таланту. Мов Керролова Аліса, мисткиня переходить у заекраннний комп’ютерний світ і спостигає його закони, створючи у своїй майстерні Editorial  мікрофільми, що вражають користувачів Інтернету високою кінематографічною культурою, художньою якістю та самобутністю. Твори Тамари за своїм задумом – це справжні великоекранні фільми, тільки невеличкі за обсягом ( 3- 5 хвилин), проте з використанням всіх можливих засобів кіно: досконалий монтаж, вдалі контрапункти, вивірена послідовність дії, несподівані повороти драматургічних ходів тощо. Це такі собі художні slidemove (рухомі картинки, які нагадують Едісонові), що режисер створює їх на зразок комп’ютерних анімешок, але з вишуканою освіченістю кіномитця.

Перед нами щораз розкривається  багатогранна палітра тем творів Тамари Довгич. Від постановочних  треків («Последний луч над Побережьем Хризантем» ) до документальних екстампів («90 років Патону», «Прогулка по Олеговой горе»), від художніх («Журавлі», «Одинокий пастух») до звичайних побутових оповідей, від соціальної реклами («Уважайте старость») до віршованих текстів, що їх екранізує режисер («Просто жити», «Гете» Дикая роза»).

Повністю статтю читайте на ХайВей:

http://h.ua/story/240195/

 Фільми Тираъ

http://video.i.ua/user/1173320/