Мій Президент України: Ігор Смешко!
- 23.02.19, 16:53
- Ми любимо тебе, Україно!
Марія Турчин:
Стан суспільної свідомості за декілька тижнів до виборів президента, – а на перше місце все ж треба поставити пост верховного головнокомандувача, бо саме від стратегії і тактики ведення війни залежать зараз усі сфери державного життя, – то ж навіть примітивний аналіз усіх пристрастей виявив, що основний інстинкт всього живого – потяг до самозбереження – приспаний.
Суспільство, грубо кажучи, «купилося» на дві маніпулятивні наживки, закинуті засобами наших ЗМІ.
Перша – спекулятивний обман ретельно і вперто навішував нашим громадянам, що у всіх бідах Донбасу винні самі жителі. Розкручування слова «вата», що мало в супроводі яскраву картинку з проросійського мітингу, сформувало у пересічного глядача/читача спотворене уявлення про всі обставини цього конфлікту. Держава, у якому б варіанті вона після Майдану не існувала, а при владі були люди, які не перший день у політиці, тож держава скидала з себе всю відповідальність за допущення конфлікту і перекладала його на простих громадян. Так і на жителів Донбасу перекладено провину за війну: самі винні, бо покликали Путіна. У мешканця інших територій це породило впевненість у тому, що він кращий, патріотичний, Путіна не кличе, то до нього війна не прийде.
І друге – це уникання слова «війна» і використання різних абревіатур, які жодного змісту не мають (АТО, ОСС). Слово «війна» мобілізує інстинкт самозбереження та волю до виживання. Незрозумілі, беззмістовні слова присипляють пильність. У пересічного громадянина формується картинка, що стріляють десь за лінією блокпостів, гинуть у кращому випадку герої, а в більшості – лохи, які не «відмазали» від призову.
Ці дві хибних установки, закладені в свідомість пересічного виборця, розрихлили суспільство. Якщо у час війни ми мали б бути єдиним монолітом, який протистоїть загрозі смерті, насильству, втраті держави і всім бідам, то спостерігаємо лише вияв «синдрому самогубця». У країні, яка в стані війни, воює, щодня, зараз, в цю мить, коли пишемо і читаємо ці рядки, ми вперто не шукаємо, за чию провідну руку ухопитись би, за чию професійну солдатську спину заховатись.
Здавалось би, як можна не те, щоб обговорювати кандидатуру цивільного на пост верховного головнокомандувача, а повертати погляд у бік біг-борду з іменем невійськового? Здавалось би, як можна не бачити Ігоря Смешка єдиним кандидатом, який вміє перемогти Путіна (Росію)?
Мусимо збудити в собі приспаний упродовж п’яти років інстинкт здорової особистості, яка здатна усвідомити небезпеку війни, ту загрозу, яка вже є, палає в нашому домі, і заради життя нас самих і наших дітей проголосувати за Ігоря Смешка.
Стан суспільної свідомості за декілька тижнів до виборів президента, – а на перше місце все ж треба поставити пост верховного головнокомандувача, бо саме від стратегії і тактики ведення війни залежать зараз усі сфери державного життя, – то ж навіть примітивний аналіз усіх пристрастей виявив, що основний інстинкт всього живого – потяг до самозбереження – приспаний.
Суспільство, грубо кажучи, «купилося» на дві маніпулятивні наживки, закинуті засобами наших ЗМІ.
Перша – спекулятивний обман ретельно і вперто навішував нашим громадянам, що у всіх бідах Донбасу винні самі жителі. Розкручування слова «вата», що мало в супроводі яскраву картинку з проросійського мітингу, сформувало у пересічного глядача/читача спотворене уявлення про всі обставини цього конфлікту. Держава, у якому б варіанті вона після Майдану не існувала, а при владі були люди, які не перший день у політиці, тож держава скидала з себе всю відповідальність за допущення конфлікту і перекладала його на простих громадян. Так і на жителів Донбасу перекладено провину за війну: самі винні, бо покликали Путіна. У мешканця інших територій це породило впевненість у тому, що він кращий, патріотичний, Путіна не кличе, то до нього війна не прийде.
І друге – це уникання слова «війна» і використання різних абревіатур, які жодного змісту не мають (АТО, ОСС). Слово «війна» мобілізує інстинкт самозбереження та волю до виживання. Незрозумілі, беззмістовні слова присипляють пильність. У пересічного громадянина формується картинка, що стріляють десь за лінією блокпостів, гинуть у кращому випадку герої, а в більшості – лохи, які не «відмазали» від призову.
Ці дві хибних установки, закладені в свідомість пересічного виборця, розрихлили суспільство. Якщо у час війни ми мали б бути єдиним монолітом, який протистоїть загрозі смерті, насильству, втраті держави і всім бідам, то спостерігаємо лише вияв «синдрому самогубця». У країні, яка в стані війни, воює, щодня, зараз, в цю мить, коли пишемо і читаємо ці рядки, ми вперто не шукаємо, за чию провідну руку ухопитись би, за чию професійну солдатську спину заховатись.
Здавалось би, як можна не те, щоб обговорювати кандидатуру цивільного на пост верховного головнокомандувача, а повертати погляд у бік біг-борду з іменем невійськового? Здавалось би, як можна не бачити Ігоря Смешка єдиним кандидатом, який вміє перемогти Путіна (Росію)?
Мусимо збудити в собі приспаний упродовж п’яти років інстинкт здорової особистості, яка здатна усвідомити небезпеку війни, ту загрозу, яка вже є, палає в нашому домі, і заради життя нас самих і наших дітей проголосувати за Ігоря Смешка.
0
Коментарі
Богдан Ляшко
124.02.19, 08:00
О! Ну тут малюнок таки розшифрований!
Але цікаво дуже, що Смешко намірений робити з Донбасом?
Домовлятись? - чи будувати концтабори для відсіву "вати", і битись з РФією до останнього українця? - як це нам заповідає ГосДеп
http://photo.i.ua/user/295100/213374/13498320/ = ДАВАЙ ПОЖМЕМ ДРУГ ДРУГУ РУКИ!
http://photo.i.ua/user/295100/213374/13065016/ = В этой Войне Дураков, славянское быдло будет ОСЛАБЛЯТЬ СЕБЯ – и УКРЕПЛЯТЬ НАС, Главных Дирижеров Смуты!
А ще цікаво, що він плануе робити з самою Україною? - бо 100%, що Донбасс **до ПЕТІНОЇ України** НЕ ПІДЕ ані за які наколоті печеньки!