Таки да!

Про таке розповів в ефірі "5 каналу" в програмі "Інформаційний день" співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда.

"Думаю, ми не повинні прагнути будь-кого змушувати розмовляти, оскільки це право і свобода кожної людини. Тому у проекті закону про державну мову чітко відзначається, що цей закон не регулює мову приватного спілкування і мову релігійних обрядів. Це сфера свободи людини…. Весь досвід нам показує, що ми все-таки маємо рухатися шляхом законодавчого врегулювання, конституція прямо від цього вимагає, від парламенту, і тоді в цьому захищеному просторі буде розвиватися і культура. До речі, хочу сказати, що нині дві третини людей називають своєю рідною мовою українську, але лише 55% людей в Україні говорять вдома українською мовою. Це означає, що приблизно 4-5 мільйонів наших громадян не говорять мовою, яку вони вважають рідною. І це вже говорить про ненормальність ситуації", – розповів Шамайда.

Він також сказав: "Ситуація набагато інша. Зараз є чіткі соціологічні дослідження, які показують, що 2/3 громадян України виступають за те, щоб держава захищала саме державну мову і підтримують основні положення того законопроекту, який ми пропонуємо прийняти. Зокрема є велике дослідження КМІСу, наприклад, 2017 року, де чітко, коли людей питають, якою має бути мовна політика, 64% людей говорять, що зміцнення державної мови, лише 20% – що захист мов меншин і 2% – що захист російської мови. І це переважання цієї думки характерне для всіх практично регіонів України. Досвіт прийняття і пісні на радіо, і закон про освіту показав, що немає ніяких протестів. Навпаки, є велика суспільна підтримка. Так, безумовно може бути реакція якихось іноземних держав. Наприклад, Росії, Угорщини, але ми повинні зрозуміти, що для нас важливіше. Адже питання мови – це не тільки питання зручності для людей, чи культури й комунікації. Державна мова в будь-якій державі – це елемент ідентичності та головний елемент національної єдності та безпеки".

Як повідомляв 5.UA, КСУ визнав скандальний мовний закон "Ківалова-Колесніченка" неконституційним. 

Довідка. Закон "Про засади державної мовної політики" набув чинності 10 серпня 2012 року. Ним передбачено, що у 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, що практично прирівнює її до державної. Закон дозволяв використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою в конкретному регіоні розмовляє не менш як 10% жителів. Ще за часів прийняття закону він викликав хвилю протестів по всій Україні. Нинішні нардепи наголошують: закон прийняли з істотними порушеннями. 23 лютого 2014 року ВР визнала відповідний закон таким, що втратив чинність.