хочу сюди!
 

Вікторія

38 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Історія України та її сусіди


Історія України та її сусіди – Польща і Росія. «Волинь» vs «Катинь»

Листопад 2017 р.



Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у Галузевому державному архіві СБУ

Понад півстоліття головним історичним символом для поляків була Катинь. Підступний розстріл чекістами полонених офіцерів, військової еліти польської держави був під суворим табу комуністичного режиму. Проте про нього потай розповідали в сім’ях, писали в підпільному самвидаві. Тому «Катинь» стала однією з опор антикомуністичних, чи навіть ширше, антитоталітарних, настроїв у ПРЛ (Polska Rzeczpospolita Ludowa (Польська Народна Республіка) – ред.)

Боротьба за відкриття правди про «Катинь» була невід’ємнии елементом боротьби за іншу, демократичну, вільну від комуністичного диктату Польщу. «Катинь» нагадувала про одвічну підступність Росії, яка навіть після падіння комунізму приховує правду про трагедію 1940 року.

Здавалося, після пов’язаною з «Катинню» Смоленською трагедією 2010 вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент «Катинь» вже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – «Волинь».

Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули «Волинь-43») стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики. Саме їх висвітленню приділялися передовиці газет, репортажі на ТВ та фільми.

Вже перші появи нової теми в публічному просторі засвідчили її різницю з попередньою. Головним ворогом поляків тут ставали не совєти/комуністи/Росія, а українські націоналісти, а згодом просто українці. Головною втратою за якою були не люди (імена яких так дбайливо встановлювали у випадку Катині), а території (тому так легко розкидаються цифрами вбитих від 100 до 500 тисяч, тому часто на пам’ятниках не імена людей, а назви населених пунктів).

«Катинь» була відважним викликом сильній радянській чи потім російській владі. «Волинь» є спробою дошкульно вдарити слабшого сусіда, який воює з тим хто, ще недавно, вважався головним ворогом Польщі. «Катинь» пробуджувала прагнення свободи, «Волинь» – ксенофобні настрої.

«Волинь» стає інструментом зближення Польщі з Росією

Найразючіше різницю між символами «Катинь» і «Волинь» (в їхній етиці та естетиці) демонструють однойменні фільми Вайди і Смажовського. Перший трагічний, але світлий і життєствердний, показує негідників, але й героїв. Другий – похмурий, депресивний, злий і сповнений ненавистю.

«Волинь» витісняє із пам’яті польського суспільства «Катинь», представляється найстрашнішим злочином проти поляків саме тоді, коли в Росії знову не лише заперечують розстріл польських офіцерів, коли реабілітовують і реанімовують комуністичний режим в цілому. Коли ця реабілітація стає ідеологічною платформою для нової російської агресії проти сусідньої держави.

Тема «Волині» стає інструментом зближення Польщі з Росією. Риторика, яка починається із засудження українського націоналізму і переходить в засудження боротьби українців за свободу, починає звучати в унісон на схід і на захід від України.

Нинішні видання та заяви про УПА в Польщі нагадують те, що говорилося і писалося на цю тему в ПРЛ, і те, що говорить і пише Росія. Зрештою обидва сусіди України з однаковою наполегливістю вимагають від українців переглянути їхню історію, той самий період історії, та ще в тому ж напрямку. А пам’ять про «Катинь», яка була запобіжником від смертельних для Польщі марень про спільний кордон із Росією вивітрюється.

Володимир В’ятрович – Голова Українського інституту національної пам’яті, член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху (2008–2014), директор Архіву Служби безпеки України (2008–2010), працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету (2010–2011), Українському католицькому університеті, Львівському національному університеті імені Івана Франка та Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Публіцист, громадський діяч. Кандидат історичних наук.

2

Коментарі

116.11.17, 13:28

Дякувати Богу та українському народу - нам поляки тепер не в указ. Най собі чубляться, а ми їх мали в носі з тим всім. А як наші українські заробітчани з Польщі виїдуть, то їх економіка одразу впаде. Польше від нас залежить зараз, а не ми від неї!

    216.11.17, 20:04Відповідь на 1 від Богдан Бо

    В принципі Ви праві, але ХТО створить в Україні умови для повернення українців із Польші до рідної хати? На сьогодні більше двох мільйонів українців працюють на економіки Польші, Росії, Чехії, Греції, Німеччини, Іспанії та інших країн. Я проживаю в містечку де 38 000 пенсіонерів та 8 000 працюючих у різних сферах(2 000 педагоги-вихователі, 3 000 продавці і ЛИШЕ 3 000 - у сфері матеріального виробництва!).

      Гість: Zmei1bymajnui

      317.11.17, 11:40

      Гжечь Посполіта в дупі заграла...
      Тоді нехай і згадають чим та гжечь закінчилась і з якоі причини.

        417.11.17, 13:29Відповідь на 3 від Гість: Zmei1bymajnui

        читав що напалеон коли ішов на росію то полякі все зробили щоб напалеон через варшаву пройшов ідучи на москву. а чому не через будапешт?

          Гість: DankoHonta

          518.11.17, 19:40

          Однге питання - чому продажну СКОТИНУ "Бо" ще не викинули з патріотичного блога "Ми любимо тебе Україно"?????????????????

            619.11.17, 03:48Відповідь на 5 від Гість: DankoHonta

            "Собачка лаяла на дядю-фраєра" - я серед модераторів співтовариства "Ми любимо тебе Україно". І хоч за погане не дякують, але коли мене такі недолюблють, як ви, я себе більше поважаю, бо як казали давньоіндійстькі мудреці: похвала від недостойного є ганьбою для достойного.

              719.11.17, 03:57Відповідь на 2 від Nikolka

              Почнемо з того, що нам зовсім не потрібно перейматися поверненням заробітчан - вони вже влаштовані у житті, а також дають дуже потрібну валюту для розвитку України. Для нас значно важливіше створити потрібні умови для молоді, а також для бізнесу вцілому, але це має зробити не хтось, а ми всі разом. І починати потрібно з себе як світоглядно, так і чесно працюючи й живучи, не продаватися і не бути лохом під час різноманітних виборчих кампаній, сприяти громадським акціям тощо.

                819.11.17, 09:10Відповідь на 7 від Богдан Бо

                Я з давніх давен як міг боровся з тупістю та неперебірливостю ВИБОРЦІВ. Розклеював на усіх стовбах-"Админресурс. Админресурс вовсю попёр,трещат на всех углах! Проголосуешь "ЗАеДУ" так будешь на бобах.Транпаранты "ЗаЕдУ" и плакаты "ЗаЕдУ", В ящиках листовки! Столько гривен извели! Почему-то у народа не прибавилось ЕДЫ? А одни лишь заеды! Не прислухалися. Потім далі-" Виборець! Якщо мафія тобі - не рідня, Якщо їсти сито хочеш щодня, Як бажаєш щоб училися діти, І на пенсію було ситно жити, На роботі щоб платили зарплату, І не лізли щоби злодії в хату, Уклінно всіх Вас просимо ми щиро Проголосуємо за "Нашу Україну". І знову не прислухалися. УНП (Костенка) не підтримали. І як їх ще переконувати? От коли кров`ю умилися лиш тоді прозріли і то НЕ ВСІ!