Слава України!

Ми зробили це! Як американець Армстронг висадився на Мiсяць завдяки розробцi українця Кондратюка 16.06.2017 20:07 Напередоднi 120-рiччя вiд дня народження Юрiя Кондратюка в Полтавi видатному винахiдниковi вiдкрили пам'ятник. На ньому увiковiчили одне з найвидатнiших досягнень Кондратюка -- розробку траєкторiї польоту на Мiсяць, яку використала NASA в програмi "Аполлон". Саме скориставшись теорiєю траси українського дослiдника ракетної технiки Юрiя Кондратюка, американцi першими злiтали на Мiсяць. Про генiального українця Юрiя Кондратюка говоримо з Iриною Пiстоленко, завiдувачкою науково-дослiдного сектору Полтавського музею авiацiї та космонавтики, кандидатом iсторичних наук. -- Що нам вiдомо про Юрiя Кондратюка? -- Олександр Гнатович Шаргей, згодом вiн став Юрiєм Кондратюком, народився 21 червня 1897 року в Полтавi. Навчання на механiчному вiддiленнi Петроградського полiтехнiчного iнституту перервала Перша свiтова вiйна, його мобiлiзували. У 1919 роцi, коли вiн повертався з фронту додому, уже в Києвi його мобiлiзовують до денiкiнської армiї... -- А чому Олександр Шаргей став Юрiєм Кондратюком? -- Олександр Шаргей був змушений змiнити прiзвище, бо служив у царськiй армiї, тодi в армiї Денiкiна, i, щоб уникнути переслiдування радянської влади, довелося змiнити прiзвище. Його мачусi вдалося знайти документи померлого вiд туберкульозу студента Київського унiверситету Юрiя-Георгiя Кондратюка, уродженця Луцька. Тож у 1921 роцi Олександр Шаргей стає Юрiєм Кондратюком. -- Коли Кондратюк почав працювати над темою мiжпланетних польотiв? -- Ще гiмназистом у Полтавi 1916 року. У 1929-му вiн власним коштом видає про це свою книжку "Завоювання мiжпланетних просторiв". -- Як вiн бачив цi польоти мiж планетами? -- Саме Юрiй Кондратюк запропонував використання спецiального костюма -- скафандра -- i крiсла космонавта за формою тiла людини, яке допомагає пережити найважчi хвилини космiчного польоту: старт, посадку тощо. Також вiн багато уваги придiляв конструкцiї корабля: пропонував вертикальний старт, що було безпечно для людини, а також ракети -- вона мала бути багатоступеневою. Вiн розрахував оптимальнi траєкторiї польотiв до Мiсяця та планет, схеми висадки на мiсячну поверхню тощо. Понад двадцять оригiнальних iдей i розробок Шаргея-Кондратюка в галузі космонавтики та ракетобудування схвалила згодом наукова спiльнота. -- Якi розробки Кондратюка були реалiзованi на практицi? -- Це застосування пiд час польоту сонячних батарей та орбiтальних дзеркал, теорiя зупинки бiля iншого небесного тiла i створення небесної бази. Вiн вважав, що полетiти вiд Землi до якоїсь планети в межах Сонячної системи та безпосередньо висадитися на неї неможливо, бо жоден космiчний корабель не зможе взяти зi собою необхiдну кiлькiсть палива. Тому потрiбно, щоб корабель стартував, долетiв до iншого небесного тiла, зупинився на орбiтi цього тiла й став на певний час штучним супутником планети. А вiд нього вiдокремлювався б досить легкий злiтно-посадковий модуль. Саме цiєю схемою, яку називають схемою Кондратюка, або "Равликовою схемою", i скористалися американськi астронавти в липнi 1969 року, коли вперше висадилися на поверхнi Мiсяця. Цього американцi нiколи не приховували, вони завжди кажуть, що скористалися для цього винаходом нашого видатного земляка. Минулого року iм'я Юрiя Кондратюка було внесене до Космiчного залу слави в мiстi Аламогордо (США). -- Якими ще проектами прославився Юрiй Кондратюк? -- У 1930 роцi Кондратюк розробив проект i пiд його керiвництвом було збудоване найбiльше у свiтi зерносховище на Алтаї на десять тисяч тонн зерна. Його довжина становила 60 метрiв, ширина — 32, а заввишки як п'ятиповерховий будинок. Причому воно було збудоване без жодного цвяха. Сам Юрiй Кондратюк називав його "Мастодонтом". За цей проект (та за декiлька iнших, подiбних до нього) його заарештували, звинувативши в шкiдництвi. Мовляв, Кондратюк збудував зерносховище без цвяхiв для того, щоб воно завалилося, й це призвело б до втрати великої кiлькостi зерна. Насправдi ж зерносховище витримало сильний льодохiд по рiчцi Об i вистояло пiд натиском води. Пережило сховище й сильний землетрус 1965 року. Однак у 1930 роцi на допитах Кондратюковi вибили одинадцять зубiв i засудили до трьох рокiв заслання. Саме там Кондратюк довiдався про конкурс на будiвництво потужної вiтроелектростанцiї. Тож винахiдник взявся за цю роботу. Проект Кондратюка, виконаний у спiвавторствi з iнженером П. Горчаковим, був визнаний найкращим у 1933 роцi. Вiдтак нарком СРСР Серго Орджонiкiдзе наказав достроково звiльнити Кондратюка та вiдправив його у Крим, щоб побудувати на Ай-Петрi цю електростанцiю. Вона мала б давати на рiк понад 25 мiльйонiв кiловат-годин електроенергiї. Але 1937 року Орджонiкiдзе застрелився, а Кондратюка, який встиг побудувати лише фундамент ВЕС та розпочати зведення металевого каркаса, вiдкликали до Москви. Пiзнiше проект винахiдника був реалiзований пiд час будiвництва кiлькох вiтроелектростанцiй. -- А як загинув Юрiй Кондратюк? -- Достеменно це не вiдомо. Наприклад, кажуть, що вiн воював в УПА чи потрапив у полон до нiмцiв, де його розрахунки були використанi для створення ракети "Фау". Але документального пiдтвердження цього немає. Вiдомо, що в 1941 роцi Юрiй Кондратюк iде добровольцем на вiйну. Та де i як вiн загинув -- донинi ще залишається таємницею. А реабiлiтований Юрiй Кондратюк був через 40 рокiв, у 1970-му.
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2017/06/16/247730-my-zrobyly-amerykanec-armstrong-vysadyvsya-misyac-zavdyaky-rozrobci

Ми любимо тебе, Україно!

Слава України!

Останні статті

Коментарі