Захід усвідомив сутність хуйла?

У Путіна справи на зовнішньополітичному фронті зовсім погані. Так мені здається після саміту 20-ки, звідки Володимир Володимирович ретирувався достроково. Ретирувався, незважаючи на усі запевнення його санчапанси Пєскова напередодні, що усі чутки про достроковий від’їзд Путина - «цілковита нісенітниця». Виявилося - не нісенітниця. Схоже, нерви не витримали. І то правда - такого холодного прийому, як у Брісбені, Путіну ніколи і ніде не робили.

Обама знову поставив Росію в один ряд з лихоманкою Ебола як одну зі світових загроз.

Прем'єр Канади заявив: «Я маю потиснути Вашу руку, але я можу сказати тільки одно: ви повинні втекти з України».

На сніданку ніхто з лідерів Заходу демонстративно не захотів сідати з Путіним за один стіл.

Фотографія, де головний кремлівський начальник сидить один за величезним порожнім столом – красномовніша за усі холуйські бадьорі звіти прокремлівських ЗМІ про те, що саміт нібито пройшов у дуже навіть доброзичливій атмосфері. І навіть якщо хтось спробує мене викрити у неточності, сказавши: «А ось і неправда, до Путіна за стіл підсіла президент Бразилії» - я відповім: тим гірше для пана Путіна. Він навряд чи мріяв про таку компанію.

Мені здається, головний підсумок саміту - західні лідери прийняли давно назріваюче рішення: з цим президентом Росії, з цим режимом у стратегічній перспективі справи мати не можна. Ні, зрозуміло, миттєво, тактично Захід продовжуватиме з ним спілкуватися, вести діалог, перестерігати, схиляти до компромісів, але стратегічно поставив на ньому хрест. Це нагадує мені 1983 рік, коли президент США Рональд Рейган виголосив свою знамениту промову про «імперію зла», в якій пролунали насправді провидницькі слова:«Я вірю, що комунізм — це черговий сумний і дивний розділ історії людства, остання сторінка якого пишеться зараз».

Перефразовуючи Рейгана, скажу: путінізм - це теж ще один шлях у розвитку Росії, який веде її в нікуди. Рано чи пізно - а в нашому житті більшість подій відбуваються набагато раніше, ніж ми того чекаємо - цей шлях остаточно упреться у безвихідь.

Мені здається, Захід нарешті усвідомив те, про що раніше говорили лише деякі: Путін поважає тільки силу. Усі спроби домовлятися, переконати, пропонувати компроміси, закликати до поваги міжнародного права він вважає проявом слабкості західного світу, віруючи тільки в одне право - право сильного.

Ну що ж, - здається, подумав Захід, - подивимося, хто сильніший.

У нас мільярд населення проти ваших 144 мільйонів, більш як 60 відсотків світового ВВП проти ваших двох відсотків, у нас усі передові виробництва, усі високі технології, які тільки є у світі, усі найбільші науково-дослідні центри, усі щонайпотужніші світові ЗМІ - ну що ж, давайте, потягаємося, хто кого? Результат зрозумілий - коли б не одно обставина. У Росії є ядерна зброя. І ось це мене особисто абсолютно не радує. Тому що зовсім незрозуміло, як далеко може зайти Володимир Путін в упертому прагненні довести Заходу свою силу і правоту.

Євген Кисельов, "Эхо Москвы"