Доповідач ПАРЄ: "Україні має бути соромно за себе"

Обговорення звіту Парламентської Асамблеї Ради Європи про відокремлення політичної від кримінальної відбулося не без інтриги. Представники української влади та їхні союзники мобілізувалися, щоб прибрати з резолюції згадки про Україну. Те, що документ розглядали саме в п’ятницю, - день найгіршого відвідування Ради Європи, - давало їм додатковий шанс. Поза тим, опонентам грубих силових методів у політиці цього разу вдалося зібрати в залі достатньо голосів, щоб відстояти важливу правову новацію — перше в історії запровадження терміну “політичний в’язень”. Про юридичний та політичний сенс події — наша розмова з автором доповіді “Відокремити політичну відповідальність від кримінальної” Пітером Омтзігом.

Тиждень.ua: Пане Омтзіг, з резолюції про відокремлення політичної відповідальності від кримінальної зникли згадки про Україну та Ісландію, які Ви пропонували в проекті документу. Чому так сталося?

- Опоненти наполягали на тому, що резолюція має бути нормотворчим документом. Як доповідач, я погодився, бо рішення Європейського суду з прав людини стосовно Юлії Тимошенко чітко каже, що її було ув’язнено з інших причин, які не входять до визначення “правові”. Тобто - з політичних причин.
Згадаємо, що тільки Україна та Росія мають вироки Європейського Суду з прав людини за статтею 18 Європейської Конвенції, - за незаконне взяття під варту. Україна - двічі за рік. Найважливіше, на мою думку, - що в резолюції збереглася вимога до країн, чиє законодавство дозволяє під приводом боротьби із зловживанням владою надуживати позбавленням волі,  змінити ці закони. Іншим здобутком, вважаю, є те, що сам звіт був ухвалений без поправок. А звіт, якщо Ви його читали, містить дуже жорстку критику української системи судочинства. Оскільки представники української правлячої партії проголосували за нього, то роблю висновок, що мою критику вони вважають справедливою. Звіт також визначає пані Тимошенко є політичним в’язнем, згідно з нормою, яку затвердила Парламентська Асамблея Ради Європи в жовтні минулого року. Цей момент є дуже важливим для України, яка сподівається невдовзі підписати з Європейським Союзом угоду про асоціацію. Згідно з вимогами Копенгагенського договору, не може бути політичних в’язнів у країнах, які перебувають у близькому партнерстві з ЄС та в перспективні сподіваються на  ймовірне кандидатство. Ця резолюція містить правові механізми, які можуть допомогти вирішити проблему як Тимошенко, так і Луценко. Бо помилування колишнього міністра внутрішніх справ не означає його повноцінне відновлення в громадянських правах. Він не визнаний невинним. 

Тиждень.ua:  Чи намагалися на Вас вплинути представники української влади, щоб пом”якшити  звіт, скоротити аналіз української ситуації ?

- Так, деякі українські депутати та їхні друзі в Парламентській Асамблеї надзвичайно переймалися змістом звіту та формулюваннями резолюції. Але жоден з них не висловився про висновки до звіту! А висновки однозначні: і Юлія Тимошенко, і Юрій Луценко підпадають під визначення політичних в’язнів! Врешті, опонентам не було що заперечити на це після рішень Європейського суду з прав людини як щодо Тимошенко, так і щодо Луценка.

Тиждень.ua:  : Чи відповідає дійсності інформація, що, на рівні переговорів перед голосуванням, резолюцію без згадок про Україну фактично “поміняли” на звіт без поправок, в якому Україну згадують ледь не п’ятдесят разів?

- Можна так сказати. Ви ж самі бачили, що представники правлячої партії підтримали звіт, де Тимошенко визначено політичним в’язнем.

 Тиждень.ua: Якщо українська влада проігнорує вимогу резолюції реформувати законодавство стосовно зловживання владою і далі послуговуватиметься фактично радянськими правовими нормами, де чітко не визначено, що є зловживання, а що ні, які механізми впливу на офіційний Київ має Рада Європи?

- Україні має бути соромно за себе. Коли країну засуджено на рівні Європейського суду з прав людини, і не за затягування термінів слідства, що трапляється з багатьма країнами, не за якісь процедурні помилки, а за те, що відомі та впливові політики потрапляють за ґрати без законних підстав, вона зобов’язана відмовитися від такої практики, а не звинувачувати інших в упередженому ставленні до себе. Якщо рекомендації звіту не будуть взяті до уваги, справа може потрапити на розгляд Комітету Міністрів, а Комітет може поставити до дії процедуру моніторингу. Це однозначно означатиме, що країна не виконує зобов’язання, взяті на себе під час вступу до Ради Європи, що її політична практика не відповідає європейським стандартам.

Тиждень.ua: Які Ви особисто маєте механізми нагляду за виконанням резолюції?

- Мої повноваження доповідача зберігаються повний рік після ухвалення звіту. Весь цей час я буду дуже уважно відстежувати ситуацію в Україні на предмет зміни законодавства в частині визначення злочину “зловживання владою”.