Адмінреформа від ПР може обернутися втратою Севастополя

Як зазначає він, ще у квітні цього року уряд Азарова-Арбузова підготував проект указу президента «Про затвердження Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (далі – Концепція).

Аналіз Концепції засвідчує, що на другому етапі реформи (2015-2020 роки) передбачається закладення "конституційної основи утворення виконавчих органів обласних та районних рад і розмежування повноважень між ними та відповідними місцевими державними адміністраціями". Статус останніх (районних та обласних, Київської і Севастопольської міських), які підпорядковуватимуться президентові й Кабміну, пропонується визначати "повноваженнями контролю за законністю актів органів місцевого самоврядування на відповідній території".

«Виходячи з Концепції, Україна ризикує ще й Севастополем, оскільки відповідно до документа виконавчий орган міської ради як регіональної планується створити і в цьому місті, де дислокується іноземна військова база – ЧФ РФ», - пише Скумін.

Він нагадує, що зараз у Севастопольській міськраді 50 представників ПР, 8 – «Російського блоку», 7 – КПУ, 3 – ПСПУ Наталії Вітренко, по 3 депутати представляють «Сильну Україну» і «Народну партію». Майже у повному складі вона декларує проросійські позиції. Але на сьогодні виконавча влада там належить міській і районним державним адміністраціям, голів яких призначає та звільняє президент України за поданням Кабміну. У разі ж створення виконкому Севастопольської міськради, склад якого затверджуватимуть її відверто антиукраїнські депутати, Київ втрачає реальний контроль над ситуацією в місті. А в міськдержадміністрації залишиться лише контрольна функція за діяльністю самоврядних органів, і вона буде безсилою, якщо виконком Севастопольської міськради ухвалить сепаратистські рішення, додає оглядач.

«Фактично після 2015 року ми можемо отримати в Севастополі придністровську модель 12-річної давності: проросійська виконавча влада разом із командуванням ЧФ РФ дуже нагадує проросійський виконком Тираспольської міськради на чолі з Ігорем Смірновим і 14-ту російську армію під командуванням генерала Алєксандра Лєбєдя у 1992-му. Тобто, вирішуючи стратегічне завдання – збереження влади хоча б на своєму рідному Донбасі, регіонали (свідомо чи несвідомо – то вже інше питання) паралельно створюють можливості, щоб скористатися «перевагами» децентралізації для Москви та проросійських сил в Україні, які не приховують своєї зацікавленості у «федералізації» нашої держави та виведенні з-під контролю Києва низки стратегічних регіонів, як-от Севастополь», – зазначає Скумін.

Детальніше про підготовку реформи місцевого самоврядування читайте у матеріалі «Сєверодонецьк-2?» у №25-26 «Українського тижня»