Бальцерович: "I це називається диктатурою!"

У рiзнi роки вiн посiдав найвiдповiдальнiшi пости: вiд мiнiстра фiнансiв Польщi - до вiце-прем’єра i шефа Нацiонального банку. Саме з iменем Бальцеровича асоцiюються радикальнi реформи (так звана шокова терапiя), якi свого часу були проведенi у наших сусiдiв... 
Нинi вiн не обтяжений державними посадами i викладає в однiй з варшавських вищих шкiл. При цьому багато їздить по свiту з лекцiями, тому чекати на iнтерв’ю з паном професором менi довелось... чотири мiсяцi.
— Пане Бальцерович, нещодавно Вiктор Янукович мав черговий вiзит до Москви, де знову порушувалось питання Митного союзу. Якi, на вашу думку, тут є мiнуси, а якi плюси (якщо такi є)?
— Думаю, це питання стратегiчного вибору. Україна має перед собою двi основнi дороги: або тiснiшi зв’язки з Євросоюзом, або тiснiшi зв’язки з Росiєю. Досвiд країн Центрально-Схiдної Європи пiдказує все ж таки, що тiснiшi економiчнi зв’язки (потiм, може, дiйде i до полiтичних) з Євросоюзом перспективнiшi. Така от моя вiдповiдь.
— Однiєю з умов видiлення Українi чергового траншу вiд МВФ є пiдвищення цiни газу для населення. Що було б краще: пiти на таке чи “забути” про тi 15 мiльярдiв доларiв, якi нам обiцяють?
— А Україна може собi дозволити “забути”? Наскiльки я розумiю, у вас сьогоднi величезний дефiцит державних коштiв. Якщо є величезний дефiцит, значить, видатки бюджету набагато бiльшi, нiж доходи. I тут виникає просте питання: що ж далi? Пригадую, у 1989 роцi ми мали схожу ситуацiю в Польщi. Однiєю з причин її виникнення було дотування енергетики, продуктів харчування i т. д. Тодi було вирiшено скасувати тi всi доплати. Так, зрештою, вчинили i в iнших державах Центрально-Схiдної Європи. Проте, звичайно ж, це були не єдинi змiни, якi ми зробили свого часу у Польщi. Насамперед ми уможливили розвиток приватного пiдприємництва — без великої бюрократiї та без великої корупцiї. I це стало рушiйною силою польської господарки, а також економiк литовської, латвiйської, естонської i т. д.
— Власне, корупцiя сьогоднi — одна з найбiльших проблем в Українi. Iнодi складається враження, що вона непереможна...
— Ну, певнiй кiлькостi країн все ж вдалося знизити рiвень корупцiї. Держави Центрально-Схiдної Європи, якi я назвав, можна було б узяти за приклад. Знаєте, треба завжди починати з головної причини корупцiї. Майже завжди головна причина — це забагато приписiв, не контрольована адмiнiстрацiя, iнодi ще й полiтично-бiзнесовi “розклади” у верхах. У Польщi загалом вдалося того всього уникнути. В iнших країнах також. Тож, як бачимо, побороти корупцiю можна.
— Нинi полiтична влада у нас сконцентрована в одних руках. Наскiльки небезпечно це може бути для економiки держави?
— Надмiрна концентрацiя влади, до того ж сильної влади, справдi небезпечна. I це називається диктатурою! Коли ж тi, хто при владi, час вiд часу змiнюються, це не так небезпечно. У зв’язку з цим виникає питання: наскiльки мiцна демократiя в Українi? А це великою мiрою залежить не тiльки вiд тих, хто керує державою, але й вiд суспiльства загалом. Буває так, що демократiю треба захищати мирним способом.
— Усi експерти вказують, що в Українi - одна з найбiльших у свiтi кiлькiсть податкiв...
— Ви знаєте, якщо є багато видаткiв iз держбюджету, якщо є велике дотування, зокрема, цiн на газ, тодi й податки у країнi високi. Звичайно, це гальмує зростання економiки... До речi, коли у Швецiї був такий же рiвень доходу на особу, як сьогоднi в Українi, то вони мали набагато нижчi податки, нiж у вас. А також трохи нижчi, нiж нинi у Польщi. З чого випливає, що й ми маємо надмiрно високi податки, якi справдi утруднюють розвиток економiки.
— У нашiй країнi є три вiчнi питання: хто винен, що робити i в якiй валютi тримати заощадження — євро, доларах чи гривнi? Що ви тут можете порадити простим людям?
— Тут кожен має сам собi вiдповiсти. Я не можу виступати у ролi економiчного радника в таких питаннях. Зрештою, люди, як правило, розсудливо дають собi раду з грошима, якi заробили своїми руками.
— А чи має НБУ жорстко регулювати курс гривнi, так, як це є сьогоднi у нас?
— Я можу сказати тiльки те, що в Польщi маємо таку систему, за якої курс вiльно коливається — залежно вiд ринкових умов, i та система у нас себе виправдала. Та й в iнших країнах це також непогано працює. Знаю, що багато експертiв, включно з фахiвцями МВФ, рекомендують запровадження такої ж системи в Українi. Думаю, вони мають рацiю.
— Восени експерти лякали всiх новою хвилею економiчної кризи, на щастя, їхнi прогнози не справдилися. Нинi “пацiєнт” цiлком одужав, чи все ж таки є небезпека повторно захворiти? 
— У рiзних країнах - рiзна ситуацiя. Скажiмо, у Нiмеччинi набагато кращi справи, нiж в Iталiї або навiть у Францiї. Тому тут треба дивитись на особливостi кожної країни. Це по-перше. По-друге, держави, в яких склалась погана ситуацiя, у бiльшостi самi ж i створили тi проблеми. Тому що зламали економiчну полiтику. Наприклад, мали те, про що ми говорили на початку нашої розмови, — великi видатки i великий дефiцит держбюджету. Однак тут треба розумiти, що нiхто за когось тих проблем не вирiшить. Треба самому закочувати рукави та братися до роботи. А вже як почнете вирiшувати тi проблеми, то можна сподiватися i на допомогу. Навпаки не буває!

expres.ua