Газета "Днiпрова хвиля" Кременчук, від 16 жовтня 1941р, с.3.

Багато вікiв iсторї має наша Украiна і її культура, державнiсть. Предки українцiв ж автохтонами, тобто споконвiчними жителями тих основних теренiв, якi і нинi займає украiнський народ. Наша мова, культура, державнiсть мають велику iсторичну традицiю, за їх розвиток i процвiтання украинцї ведуть з давнiх давен вперту, наполегливу боротьбу.

Українська державнiсть найбiльшого свого развитку досягла за часiв княжоi України – Київськоi Русi, коли її владарем-монархом був Володимир Великий. Гербом княжої Украiни був золотий Тризуб, геральдичний знак, що складався з такого симметричного сплетення лiнiй, в якому можна прочитати лiтери «ВВ», а їх значення: Володимир Великий. Тризуб є також символом влади i панувания на морi, нагадуї собою знак, що с ним греки завжди зображали свого бога морiв Посейдона. Мiж цими двома лiтерами-лiнiя, що нагадуе нам про могутнiй меч княжої України, воєнну i життєву силу українського народу.

До своiх давнiх традицiй, традицiй народного добробуту, разквiту й слави звернулась Укрiнська Держава вже й за наших часiв. 1917 року, пiд час проголошения Української Держави, вищi конституцiйнi органи Нації приняли рiшения вважати геральдичний знак – золотой Тризуб на синьому полi – гербом Української Держави, символом розвтку Українськой Нацiї.

Самозрозумiла рiч, вiдбудовуючи пiсля большевицької окупацiї Українську Державу, кожен свiдомий i чесний українець вважає i нинi Тризуб українським державним знаком-гербом.

В дусi тих же iсторичних традицiй майорить над українськими землями золотисто-голубий нацiональний Прапор. Жовте поле Прапору нагадуї кожному синовi Украiни незмiрнi багатства рiдной землi, її безмежнi золотi поля, а сине поле Прапору – простори блакитного неба й моря. Так впарi – знизу жовте, а зверху сине – цi смуги, з украiнським гербом бiля держална в горiшньому кутку, становлять наш їдиний нацiональний Прапор, Прапор нашоi Украiнської Державностi.